Евальд Дитко
Евальд Ян Дитко (пол. Edward Jan Dytko; 18 жовтня 1914, Завенже, Німецька імперія — 12 червня 1993, Катовиці, Польща) — польський футболіст, виступав на позиції півзахисника. Учасник Олімпійських ігор 1936 року та чемпіонату світу 1938 року. ЖиттєписДовоєнний періодЕвальд Дитко народився в 1914 році як громадянин Пруссії[1]. Батьки — Ян та Вікторія Гузек. Після об'єднання Верхньої Сілезії з Польщею отримав польське громадянство[1]. У 1928—1930 та 1933—1939 роках працював на Гуті Байдона, а в 1930—1933 роках — на копальні «Готтвальд». Футболом розпочав займатися в клубі «Напжуд 1912» (Завенже). Ще в юнацькому віці приєднався до клубу «Домб» (Катовиці). У 1936 році Дауб вийшов до вищої ліги, проте наступного року змушений був залишити турнір через зняття очок у зв'язку з підозрою в корупції[2]. Незважаючи на цей скландал Дитко залишався основним опорним півзахисником національної збірної, до складу викликався з 1935 по 1939 рік й зіграв 22 матчі. До того ж став єдиним гравцем збірної, який виступав у нижчому дивізіоні. У 1936 році разом з польською кадрою на олімпійських іграх дійшов до півфіналу. У 1938 році брав участь у чемпіонаті світу, де дійгов до 1/8 фіналу. На цій стадії поляки зазнали єдиної поразки, у додатковий час поступилися з рахунком 5:6 збірній Бразилії[3]. Востаннє в футболці національної збірної виходив 27 серпня 1939 року у Варшаві проти Угорщини. Тричі грав проти збірної Німеччини, де поляки не зуміли перемогти своїх опонентів: у 1935 році у Вроцлаві (0:1), 1936 році — у Варшаві (1:1), перша гра Йозефа Хербергера як тренера Райху, у 1938 році — у Хемніці (1:4). В останньому з цих матчів Евальд прпинив гру достроково, отримавши травму після зіткнення з Гельмутом Шеном[4]. У липні 1939 року він був одним із учасників «Алкогольної справи»: до тренувального табору національної команди прийшли скаути провідних Варшавських клубів. Вночі декілька гравців з Верхньої Сілезії в сильному алкогольному сп'янінні, включаючи найкращого бомбардира кадри Ернста Вілмімовського та Дитка, підписали контракти з ними на наступний сезон[5]. Друга світова війнаЕвальда було викликано на міжнародний товариський матч проти Югославії, який повинен був відбутися 6 вересня 1939 року[6]. Проте через вторгнення Німеччини на територію Польщі матч так і не відбувся. Як польський призовник потрапив до німецького полону, проте як колишній громадянин Рейху був звільнений та повернувся до Верхньої Сілезії, східна частина якої була в складі Рейху. Як і всі інші колишні польські футболісти з Верхньої Сілезії, він також отримав Фолькслист. Голова Катовицького округу НСРПН Георг Йошке відправив Ервіна Ница та Ернста Вілимовського до «1 ФК Каттовіц»[7]. Йошке також очолював футбольний клуб німецької общини в Польщі. Дитко був запрошений на перший навчальний збір для гравців з Верхньої Сілезії, проведений тренером рейху Гербергером наприкінці червня 1940 року в Катовицях[8]. Він також був запршений для виступів у Гаулізі Сілезія[9]. У травні 1942 року був зарахований до полку піхоти Вермахту в Кобленці[10]. Там, завдяки протекції місцевої футбольної зірки Йозефа Гаушеля, потрапив до найсильнішого клубу регіону, «ТуС Ноєндорф»[11]. Один проти одного вони протистояли з 1936 по 1938 рік у Ландслізі. За декілька місяців до завершення війни Евальд потрапив до медичної авіації[10], його перевели до Греції, де він потрапив до американського полону. Потім перебував у таборі для війсковополонених в Австрії. По завершенні Другої світової війниПо завершенні війни повернувся до Катовиць. Як і інші жителі Верхньої Сілезії, змушений був виправдовуватися перед офіцером безпеки контрольованого комуністами польського МГБ, особливо за виступи в німецьких клубах. Згодом на власний захист заявив, що добровільно здався американським властям, але все одно потрапив під варту. Був звільнений лише після підписання декларації про лояльність до нового режиму[12]. Спочатку виступав за поліцейську команду «Гвардія» (Катовиці), але потім був переведений до «Баїлдону» (Катовиці). Після видання «Указу від 10 листопада 1945 року Про зміну та визначення імен і прізвищ» Дитко змушений був змінити своє прізвище з «непольським звучанням». Відтепер в офіційних документах мав ім'я Едвард Ян[13]. У 1950 році завершив кар'єру гравця та отримав тренерський диплом. Потім декілька років тренував команди з Верхньої Сілезії, проте на тренерській ниві особливих успіхів не досяг. За освітою — металург. Він помер 13 червня 1993 року в Катовицях і був похований на кладовищі в Дембі. Література
Примітки
Посилання
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
.svg){kind=small}
Portal di Ensiklopedia Dunia
