|
Ервін Ниц
Ервін Пйотр Ниц (при народженні — Ервін Гінтер Нитц) (пол. Edward Piotr Nyc; 24 травня 1914, Катовиці, Німецька імперія — 24 травня 1988, Пекари-Шльонські, Польща) — польський футболіст та тренер, виступав на позиції півзахисника та захисника. Міжвоєнний періодЩе будучи юнаком розпочав кар'єру в клубі «Погонь» (Катовиці). У 1935 році пішов на військову службу у Варшаві, де офіційно служив у ППО, однак, фактично займався виключно футболом, виступаючи на позиції півзахисника в одному з найсильніших клубів міжвоєнної Польщі — варшавській «Полонії». По завершенні служби залишився в клубі, але офіційно працював у державному банку[1]. Після набрання чинності розпорядження катовицького воєводи Міхала Гражинського про полонізацію прізвищ у 1936 році Ервін змінив своє прізвище на «Ниц»[2]. У 1937 році дебютував у національної збірної Польщі в переможному (3:1) поєдинку проти Данії. У 1938 році поїхав на чемпіонат світу у Францію, де польська збірна в додатковий час з рахунком 5:6 поступилася бразильцям[3]. Через три місяці вийшов на поле в складі польської збірної, яка в Хемніці з рахунком 1:4 поступилася німцям. Востаннє у футболці збірної виходив на поле 4 червня 1939 року в нічийному (1:1) поєдинку проти Швейцарії. Друга світова війнаНа початку Другої світової війни німецькі Люфтваффе розбомбили варавську квартиру Ервіна[1]. У той же час Ниц був захоплений поляками як військовополонений, але через декілька днів опинився на[4]. Ервін повернувся до Верхньої Сілезії, східна частина якої була включена до складу Третього Рейха. ЯК й усі інші польські футболісти з Верхньої Сілезії отримав німецький Фольклист. За направленням окружного голови катовицького відділу НСРПН Георгом Йошке разом з іншими гравцями, Евальдом Дитко та Ернестом Вілімовським, був направлений до «1 ФК Катовиці»[5]. У 30-х роках XX століття Йошке керував клубом німецької меншини в Польщі. У червні 1940 року Нітц взяв участь у першому тренувальному зборі для гравців з Верхньої Сілезії, який проходив у Катовицях під керівництвом Зеппа Гербергера[6]. Kicker розглядав Ница як майбутнє збірної Німеччини на позиції центрального захисника[7]. Декілька сезонів відіграв у Гаулізі Верхня Сілезія[8], під керівництвом Отто Курта, колишнього тренера «Шальке 04» та польської збірної. У вересні 1940 року був мобілізований до Люфтваффе, спочатку служив на авіабазі в місті Фюрстенвальде (Шпре)[9].Протягом служби продовжував кар'єру гравця у футбольній секції ЛСВ Фюрстенвальде. У 1942 році його підрозділ було переведено до окупованої нацистами Варшави. Там Ниц зіграв декілька матчів в окружній лізі, потім виступав у Гаулізі Генерал-губернаторства (Польща) та в Кубку Німеччини[10]. Згодом декілька колишніх членів «Полонії» (Варшава) повідомили, що під час свого перебування у Варшаві Ервін декілька разів устрічався зі своїми колишніми одноклубниками, хоча й членам Вермахту це було суворо заборонено. Брав участь у деяких приватних урочистостях у формі Вермахту, куди приносив значну кількість їжі. Також не риховував свого несприйняття ідей націонал-соціалізму[11]. Згодом Нітц був переведений на аеродром Маркерсдорф в Нижній Австрії, де він виступав за місцевий спортивний клуб ВПС[10]. Проте через декілька місяців його повернули до Фюрстенвальде. У квітні 1944 року одним з останніх було переведено до Верхньої[12]. Наприкінці війни опинився у британському полоні. Післявоєнний періодПо завершенні війни, влітку 1945 року, повернувся до Катовиць, де знову почав виступати за свій колишній клуб — «Погонь». Як й іншим жителям Верхньої Сілезії, Нітцу довелося виправдовуватися перед офіцером безпеки підконтрольного комуністам Міністерства громадської безпеки за свої виступи в німецьких клубах. Проконсультувавшись з колишнім тренером польської збірної Юзефом Калужею Ервін зазначив, що змушений був піти наспівпрац щоб уникнути репресій з боку німецьких окупантів[13]. Ервін зазначив, що двічі отримував погрози про відправлення в концентраційний табір у разі відмови виступати за «1 ФК Катовиці». Його слова підтвердили колишні гравці варшавської «Полонії»; він не лише матеріально допомагав під час війни, але й забезпечував зброєю польський рух опору, зокрема Армії Крайовій[14]. Ці свідчення допомогли Ервіну, тому розслідування проти нього було закрите. Проте йому більше не дозволяли їхати за кордон; польська влада також заборонила футбольній асоціації призначити його на районний відбір або навіть національну команду. Польська влада також заборонила йому тренувати клуби з чемпіонату країни та воєводств[14]. Після указу від 10 листопада 1945 року «Про зміну та виправлення імен та прізвищ» Нітцу довелося відмовитися від його «не польсько звучання» імені. Відтепер він мав ім'я «Едуардом Пйотр Ниц»[15]. По завершенні кар'єри гравця намагався розпочати власну тренерську кар'єру, проте без особливих успіхів. У 1950-х роках очолював декілька нижчолігових клубів з Верхньої Сілезії, найвідомішим серед яких був АКС (Хожув)[16]. Статистика виступівУ збірній
Примітки
Література
Посилання
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
.svg){kind=small}
Portal di Ensiklopedia Dunia
