В 1154 розділилося на Володимирське і Луцьке. Далі історія Волинського князівства зосереджується у Володимирському князівстві, на чолі якого став Мстислав II Ізяславич. Наприкінці 1160-х років воно було поділене між його синами. У другій половині XII ст. Волинсько-Володимирське князівство перетворюється на одне з найсильніших у Давній Русі. Найбільшої могутності воно досягло за князювання Романа Мстиславича (1170–1205). Роман Мстиславич об'єднав Володимирське князівство з Галицьким. Луцьке князівство залишалося напівсамостійним до 1228, коли увійшло до Волинського князівства Василька Романовича — складової частини Волинсько-Галицького князівства. Князівство займало територію по Бугу, Стиру, Горині й правих притоках Прип'яті.