Білоцерківська округа
Не плутати з Білоцерківським округом — військово-цивільною адміністративною одиницею Російської імперії в 1793–1796 рр.
Не плутати з округою Біла Церква — адміністративно-територіальним утворенням часів нацистської окупації 1941–1943 рр.
Білоцеркі́вська окру́га — адміністративно-територіальна одиниця Української СРР в 1923–1930 роках. Окружний центр — місто Біла Церква.
На півночі округа межувала з Київською округою, на сході з Черкаською, на півдні з Уманською та з Бердичівською на заході.
Історія
Створена навесні 1923 року у складі Київської губернії. Налічувала 19 районів. Проіснувала до 2 вересня 1930 року. Протягом 1925–1930 років межі округи кілька разів змінювалися.
У складі округи спочатку було 19 районів:
Кожанський район розформований 21 березня 1929 року, територію розподілено між Фастівським, Попільнянським і Велико-Половецьким районами[1].
-
Карта Білоцерківської округи у складі Київської губернії, 1923
-
Карта Білоцерківської округи, адміністративні межі станом на 1 жовтня 1925
-
Карта Білоцерківської округи, адміністративні межі станом на 1 березня 1927
Населення
Згідно з Всесоюзним переписом населення 1926 року в окрузі проживало 860 980 осіб (48,18% чоловіків і 51,82% жінок). З них 95 816 були міськими, а 765 164 сільськими жителями.
Національний склад
За національним складом 93,1% населення були українці, 5% євреї, 0,9% поляки, 0,7% росіяни, інші національності загалом 0,3%.
Населення та національний склад районів округи за переписом 1926 року[2]
Район |
Населення, осіб |
Національний склад, %
|
українці |
євреї |
поляки |
росіяни |
білоруси
|
м. Біла Церква |
42 974 |
57,0 |
36,4 |
2,4 |
3,4 |
0,3
|
Білоцерківський |
50 742 |
98,4 |
0,3 |
0,7 |
0,4 |
0,1
|
Богуславський |
56 141 |
87,7 |
11,5 |
0,2 |
0,5 |
|
Велико-Половецький |
37 725 |
96,5 |
0,5 |
2,5 |
0,3 |
|
Володарський |
43 736 |
97,8 |
0,9 |
0,8 |
0,3 |
0,1
|
Гребінківський |
37 523 |
97,6 |
0,6 |
1,1 |
0,5 |
0,1
|
Ковшуватський |
34 390 |
98,1 |
1,2 |
0,3 |
0,3 |
|
Кожанський |
38 841 |
97,8 |
0,8 |
0,7 |
0,4 |
0,1
|
Корнинський |
38 194 |
96,1 |
1,5 |
1,8 |
0,4 |
|
Медвинський |
27 653 |
98,4 |
1,2 |
0,1 |
0,2 |
|
Миронівський |
47 344 |
98,3 |
0,9 |
0,1 |
0,4 |
0,1
|
Попільнянський |
38 449 |
92,4 |
5,8 |
1,1 |
0,5 |
0,1
|
П'ятигірський |
38 307 |
97,1 |
1,7 |
0,6 |
0,4 |
|
Рокитнянський |
53 767 |
94,9 |
3,7 |
0,6 |
0,5 |
0,1
|
Сквирський |
55 401 |
89,9 |
8,7 |
0,7 |
0,6 |
|
Ставищенський |
49 242 |
96,6 |
2,3 |
0,5 |
0,3 |
|
Таращанський |
39 821 |
91,0 |
8,3 |
0,2 |
0,5 |
|
Тетіївський |
28 560 |
95,1 |
0,8 |
3,2 |
0,6 |
|
Узинський |
39 546 |
98,0 |
0,4 |
0,7 |
0,6 |
0,1
|
Фастівський |
62 895 |
90,2 |
6,4 |
1,5 |
1,4 |
0,2
|
Білоцерківська округа |
861 251 |
93,1 |
5,1 |
0,9 |
0,7 |
0,1
|
Мовний склад
Рідна мова населення Білоцерківської округи за переписом 1926 року[2]
Район |
Населення, осіб |
Рідна мова, %
|
українська |
російська |
інша
|
м. Біла Церква |
42 974 |
56,4 |
9,7 |
33,9
|
Білоцерківський |
50 742 |
99,0 |
0,5 |
0,5
|
Богуславський |
56 141 |
87,8 |
0,8 |
11,4
|
Велико-Половецький |
37 725 |
98,3 |
0,4 |
1,4
|
Володарський |
43 736 |
98,0 |
0,4 |
1,6
|
Гребінківський |
37 523 |
98,0 |
0,6 |
1,4
|
Ковшуватський |
34 390 |
98,2 |
0,3 |
1,5
|
Кожанський |
38 841 |
98,3 |
0,6 |
1,1
|
Корнинський |
38 194 |
97,4 |
0,5 |
2,1
|
Медвинський |
27 653 |
98,4 |
0,3 |
1,3
|
Миронівський |
47 344 |
98,4 |
0,5 |
1,1
|
Попільнянський |
38 449 |
93,1 |
0,8 |
6,1
|
П'ятигірський |
38 307 |
97,4 |
0,5 |
2,1
|
Рокитнянський |
53 767 |
95,2 |
0,7 |
4,1
|
Сквирський |
55 401 |
90,0 |
1,2 |
8,8
|
Ставищенський |
49 242 |
96,8 |
0,3 |
2,9
|
Таращанський |
39 821 |
91,0 |
0,8 |
8,2
|
Тетіївський |
28 560 |
96,0 |
0,7 |
3,3
|
Узинський |
39 546 |
98,4 |
0,7 |
0,9
|
Фастівський |
62 895 |
89,8 |
3,4 |
6,8
|
Білоцерківська округа |
861 251 |
93,4 |
1,3 |
5,3
|
Керівники округи
Відповідальні секретарі окружного комітету КП(б)У
Голови окружного виконавчого комітету
Примітки
- ↑ Вісті ВУЦВК № 66 (2559) від 22 березня 1929 р., c. 3.
- ↑ а б Всесоюзная перепись населения 1926 года. М. : Издание ЦСУ Союза ССР, 1928–1929. (рос.)
Посилання
Джерела
|
---|
Округи в 1923–1930 роках | | |
---|
Передані РСФРР 1925 року | |
---|
Ліквідовані протягом 1924–1926 років | |
---|
Автономна республіка | |
---|
Округи в 1935–1937 роках | |
---|
1 Округи, ліквідовані 13 червня 1930 року (решта — з 15 вересня 1930 року) |
|
|