Миронівський район (1923—1931)

Миронівський район
Дата створення / заснування	7 березня 1923
Офіційна назва	Миронівський район рос. Мироновский район
Країна	Українська СРР
Столиця	Миронівка
Адміністративна одиниця	Шевченківська округа Білоцерківська округа Українська СРР
Розташовується в межах сучасної адміністративної одиниці	Миронівська громада
Адміністративно-територіально поділяється на	Миронівська міська рада, Олександрівська сільська рада, Ємчиська сільська рада, Зеленьківська сільська рада, Карапишівська сільська рада, Козинська сільська рада, Коритищенська сільська рада, Маслівська сільська рада, Потіцька сільська рада, Пустовітська сільська рада, Росавська сільська рада, Салево-Хутірська сільська рада, Фролівська сільська рада, Шандрівська сільська рада (1923), Юхнівська сільська рада
На заміну	Потоцька волость, Козинська волость, Пустовойтівська волость і Зеленківська волость
Час/дата припинення існування	3 лютого 1931
Приєднався до	Богуславський район

Про інші періоди існування району з такою назвою див. Миронівський район (1935—1962) та Миронівський район (1965—2020).

Миронівський район — район в Українській СРР у 1923–1931 роках із центром у селі Миронівка[к 1], що був розташований на території сучасної Миронівської громади Київської області.

До району входило 15 сільрад, які містили 22[к 2] поселень. Сам район спочатку входив до Шевченківської (Корсунської) округи Київської губернії (до 1925 року), потім до Білоцерківської округи (у 1925–1930 роках), а потім підпорядковувався безпосередньо центральному уряду УСРР (після 1930 року).

Історія

У 1923 році в УСРР було проведено районування, внаслідок якого утворено округи і райони замість повітів і волостей. Зокрема, постановами ВУЦВК від 7 березня і 12 квітня було вперше утворено Миронівський район у складі Корсунської округи Київської губернії, до якого увійшли Зеленківська, Потоцька, Козинська і Пустовійтівська волості Богуславського (Канівського) повіту.[1][2]

Згодом (до 1924 року) від Канівського до Миронівського району було передано село Шандра (що раніше входило до Курилівської волості), а від Миронівського до Степанецького району було передано хутір Дубовий Яр (що раніше входив до Козинської волості).[3]

Постановою ВУВЦК від 27 березня 1925 року відбулися такі зміни у складі району:

• до району перечислено село Владиславку з залізничною станцією і хутором Миронівкою (Владиславську сільраду) Богуславського району Шевченківської (Корсунської) округи;
• з району перечислено села Юхни й Баші (Юхнівську сільраду) до складу Богуславського району.[4]

Постановами ВУВЦК від 3 червня 1925 року було ліквідовано губернії, а також розформовано деякі округи. Зокрема було розформовано і Шевченківську (Корсунську) округу, до якої входив Миронівський район, а сам район включено до складу Білоцерківської округи.[5][6]

2 вересня 1930 р. ВУВЦК видав постанову «Про ліквідацію округів і перехід на двоступеневу систему управління», згідно із якою було ліквідовано Білоцерківську округу, а Миронівський район перейшов у безпосереднє підпорядкування центрального уряду УСРР. Тим же рішенням району було присвоєно 1-шу категорію.[7][8]

3 лютого 1931 року Миронівський район було ліквідовано шляхом приєднання до Богуславського району.[9]

Територія після ліквідації

У 1932 році територія колишнього Миронівського району у складі Богуславського району увійшла до новоутвореної Київської області.[10]

У 1935 році у складі Київської області було відновлено Миронівський район, до якого увійшли території колишнього району, за винятком Шандрівської сільради. Також до району було включено нові території на півдні: Гулівську, Микитянську, Яхнівську сільради та повернуто Юхнівську сільраду.[11]

У 1962 році території увійшли до Кагарлицького району, за винятком Миронівської селищної ради, що була підпорядкована місту Богуслав.[12][13]

У 1965 році території увійшли до вдруге відновленого Миронівського району.[14][к 3]

У 2020 році території увійшли до Миронівської громади.[15]

Устрій і статистика

Станом на 1924 рік Миронівський район мав центр у селі Миронівка і складався із 15 сільрад, до яких входило 22 поселення: містечко Козин, 17 сіл, 3 хутори і Миронівська досвідна станція, як описано у таблиці нижче. Всього у районі налічувалося 471 володінь (у Козині) і 9026 господарств (у сільських поселеннях за винятком села Шандра), у яких проживало 45630 людей.[3]

Устрій і населення району станом на 1924 рік

№	Сільрада	Населені пункти (у дужках — сільрада до районування)	Число господарств і володінь	Населення, осіб	Волость перед районуванням
			(у дужках — дані за поселеннями)
1	Миронівська	с. Миронівка	942	4087	Козинська
2	Олександрівська	с. Олександрівка	273	1168	Пустовойтівська
3	Ємчишанська	с. Ємчиха	463	2015	Козинська
4	Зеленківська	с. Зеленки	1394	5879	Зеленківська
5	Карапишанська	с. Карапиші, х. Дяченків (Зеленківська)	1776 (1776+0[к 4])	8063 (7961+102)	Пустовойтівська
6	Козинська	м-ко Козин, с. (д) Кутелів-Хутір	526 (471+55)	2826 (2568+258)	Козинська
7	Коритищанська	с. Коритище	268	1252	Потоцька
8	Маслівська	с. Маслівка	510	2415	Козинська
9	Потоцька	с. Поток	943	4892	Потоцька
10	Пустовойтівська	с. Пустовойти	796	3260	Пустовойтівська
11	Россавська	с. Россава	767	3223	Козинська
12	Саліво-Хуторська	с. (д) Салів, х. Пятихатки (Миронівська), Миронівська досвідня станція	204 (183+21+0[к 4])	1006 (862+92+52)	Козинська
13	Фролівська	с. Фролівка, с. Савівка (Савівська)	101 (52+49)	470 (227+243)	Пустовойтівська
14	Шандрівська	с. Шандра	(пропущено)	2884	Курилівська
15	Юхнівська	с. Юхни, с. (д) Баші, х. Ковалівка	534 (348+186+0[к 4])	2190 (1435+733+22)	Пустовойтівська
Сільрада, що увійшла до району пізніше
—	Владиславська (Богуславський район)	с. Владиславка, Владиславські хутори, Михайлівська залізнична станція та поселок[к 5]	296 (296+0[к 4]+0[к 4])	1161 (992+0[к 4]+169)	Вільховецька

Скорочення: м-ко — містечко; с. — село; с. (д) — село, що за класифікацією Російської імперії мало клас деревня; х. — хутір

Див. також

• Миронівський район
  • Адміністративний устрій Миронівського району
• Адміністративний поділ Української РСР

Примітки

1. нині місто
2. станом на 1924 рік
3. порівняно із попередніми ітераціями, Миронівський район утворений у 1965 році включав додаткові території на півночі і велику частину на півдні, що пізніше була виокремлена у Богуславський район
4. у джерелі поле незаповнене
5. у постанові 1925 року про передачу до Миронівського району були вказані залізнична станція та хутір під назвою Миронівка, а не Михайлівська

Джерела

1. Постанова ВУЦВК № 18-19 (309) від 7 березня 1923 р. «Про адміністративно-територіяльний поділ Київщини»
2. Постанова ВУЦВК № 45 (564) від 12 квітня 1923 р. «Про новий адміністраційно-територіяльний поділ України»
3. Список поселень Київщини (1924) [Архівовано 15 квітня 2021 у Wayback Machine.] // Вид. газети «Вісник Київ. губвиконкому» — сторінки 27, 141, 149
4. ЗУРРСУУ/1925/1/15/Про зміни в адміністраційно-територіяльному поділі Київщини й Поділля — Вікіджерела. uk.wikisource.org (укр.). Архів оригіналу за 13 листопада 2021. Процитовано 13 листопада 2021.
5. ЗУРРСУУ/1925/1/29-30/Про ліквідацію губерень й про перехід на трьохступневу систему управління — Вікіджерела. uk.wikisource.org (укр.). Архів оригіналу за 27 жовтня 2021. Процитовано 24 серпня 2021.
6. ЗУРРСУУ/1925/1/29-30/Про скасування Шевченківської округи й зміни в адміністраційно-територіяльному поділі Київщини й Полтавщини — Вікіджерела. uk.wikisource.org (укр.). Архів оригіналу за 27 жовтня 2021. Процитовано 24 серпня 2021.
7. УСРР, Постанова Всеукраїнського центрального виконавчого комітету і Ради народніх комісарів. ЗЗРРСУУ/1930/1/23/Про ліквідацію округ та перехід на двоступневу систему управління — Вікіджерела. uk.wikisource.org (укр.). Архів оригіналу за 15 липня 2020. Процитовано 1 серпня 2021.
8. Збірник узаконень та розпоряджень робітничо-селянського уряду України.-1930.- № 23.- с.225
9. УСРР, Постанова Всеукраїнського центрального виконавчого комітету і Ради народніх комісарів. ЗЗРРСУУ/1931/3/Про реорганізацію районів УСРР — Вікіджерела. uk.wikisource.org (укр.). Архів оригіналу за 21 листопада 2021. Процитовано 1 серпня 2021.
10. ЗЗРРСУУ/1932/5/Про утворення областей на території УСРР — Вікіджерела. uk.wikisource.org (укр.). Архів оригіналу за 15 липня 2020. Процитовано 1 серпня 2021.
11. Збірник законів та розпоряджень робітничо-селянського уряду України (1935–1936). irbis-nbuv.gov.ua. с. 36, 38. Архів оригіналу за 17 січня 2020. Процитовано 1 серпня 2021.
12. Указ Президії Верховної Ради УРСР від 30 грудня 1962 р. «Про укрупнення сільських районів Української РСР»
13. Президія Верховної Ради Української РСР. Указ ПВР УРСР від 30.12.1962 «Про віднесення в підпорядкування обласних (промислових) Рад депутатів трудящих міських поселень Української РСР» — Вікіджерела. uk.wikisource.org (укр.). Архів оригіналу за 27 жовтня 2021. Процитовано 2 серпня 2021.
14. Про внесення змін в адміністративне районування Української РСР — Вікіджерела. uk.wikisource.org (укр.). Архів оригіналу за 16 квітня 2021. Процитовано 28 липня 2021.
15. Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року № 715-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Київської області»