Уперше Миронівський район було утворено у 1923 році і ліквідовано у 1931 році.[2][3]
1930-ті
У 1935 році в УРСР було проведено розукрупнення районів. Зокрема, постановами ВУЦВК від 22 січня та 17 лютого було відновлено Миронівський район у складі Київської області із центром у селі Миронівка, до якого увійшло 18 сільських рад Богуславського району: Владиславська, Гулівська, Ємчиська, Зеленківська, Карапишівська, Козинська, Коротущенська, Маслівська, Микитянська, Миронівська, Олександрівська, Потіцька, Пустовійтівська, Росавська, Салово-Хутірська, Фролівська, Юхнівська та Яхнянська.[4][5][6]
У 1938 році село Миронівка отримало статус селища міського типу[7].
1940-ті
7 березня 1946 року виданий Указ Президії Верховної Ради УРСР «Про збереження історичних найменувань та уточнення і впорядкування існуючих назв сільських рад і населених пунктів Київської області», відповідно до якого село Баші Юхнівської сільської ради перейменоване на село Березівка[8].
Станом на 1 вересня 1946 року до району входили Миронівська селищна рада і 17 сільських рад: Владиславська, Гулівська, Ємчиська, Зеленьківська, Карапишівська, Козинська, Коротищенська, Маслівська, Микитянська, Олександрівська, Потіцька, Пустовітська, Росавська, Салево-Хутірська, Фролівська, Юхнівська і Яхнівська. Усього у районі налічувалося 25 поселень.[9]
2 серпня 1948 року Указом Президії Верховної Ради УРСР «Про увічнення пам'яті заступника голови Ради Міністрів Української РСР В. Ф. Старченка» Миронівський район перейменований на Старченківський[10].
1950-ті
10 серпня 1954 року був виданий Указ Президії Верховної Ради УРСР «Про укрупнення сільських рад депутатів трудящих в Київській області», відповідно до якого об’єднані такі сільські ради:
Микитянська та Яхнівська сільські ради — в Яхнівську сільраду з центром у селі Яхни;
Гулівська та Владиславська сільські ради — у Владиславську сільраду з центром у селі Владиславка;
Салево-Хутірська та Козинська сільські ради — у Козинську сільраду з центром у селі Козин.[8]
Таким чином у районі стало 15 рад: Миронівська селищна і 14 сільських рад.
10 травня 1958 року видано рішення виконавчого комітету Київської обласної ради депутатів трудящих №347 «Про уточнення обліку населених пунктів Київської області», відповідно до якого було об'єднано села:
села Юхни та Березівка Юхнівської сільради — у село Юхни;
села Яхни та Микитяни Яхнівської сільради — у село Яхни.[8]
загалом у районі налічувалося 15 рад (Миронівська селищна і 14 сільських), до яких входили 23 поселення.[8]
1960-ті
13 лютого 1960 року видано рішення виконавчого комітету Київської обласної ради депутатів трудящих №83 «Про зміни в адміністративно-територіальному поділі», відповідно до якого:
Коротищенську і Потіцьку сільради об'єднано у Потіцьку сільраду;
Фролівську і Олександрівську сільради об'єднано в Олександрівську сільраду;
село Андріївка Козинської сільради передано в підпорядкування Миронівській селищній раді;
включені в облікові дані новоутворені села П’ятирічка, П’ятихатка і Центральне з підпорядкуванням їх Миронівській селищній раді.[8]
30 грудня1962 року Указом Президії Верховної Ради УРСР «Про укрупнення сільських районів Української РСР» на території Київської області ліквідовано 19 районів, у тому числі й Миронівський (Старченківський), усі сільські ради якого увійшли до складу Кагарлицького району.[11] Водночас у той же день Указом «Про віднесення в підпорядкування обласних (промислових) Рад депутатів трудящих міських поселень Української РСР» Миронівську селищну раду було підпорядковано Богуславській міській раді.[12]
* Скорочення і позначення: смт — селище міського типу, с. — село, ★ — село утворено (взято на облік), † — село знято з обліку, → — до якого села/сільради включено/приєднано село/сільраду; у дужках також зазначено попередні назви сільрад і поселень у період існування району.
.svg){kind=small}
