Альберто Пінкерле народився у Римі на вулиці Джованні Сгамбата в єврейсько-католицькій родині як другий з чотирьох дітей. Його батько, Карло Пінкерле, народився у Венеції в єврейській родині, за фахом був архітектором та художником. Мати — Тереза Іджинія Де Марсаніч походила з Анкони. Псевдонім «Моравіа» Алберто Пінкерле взяв на згадку про моравське походження бабусі по батьковій лінії.
1925 року, виписавшись з санаторію, Альберто взявся за написання свого першого роману «Байдужі». Роман був опублікований 1929 року за власний кошт автора.
З 1927 року Моравіа публікує свої оповідання у часописі «'900». У 30-і роки він працював закордонним кореспондентом для італійських газет. Під час журналістиських відряджень він відвідав Польщу, Китай, Мексику та США. 1936 року Моравіа познайомився з Ельзою Моранте (1912—1985), з якою одружився 1941 року. Ще у 30-і роки Моравіа вступив у конфлікт з фашистським режимом Беніто Муссоліні та Ватиканом, внаслідок чого втратив роботу і йому було заборонено писати. У 1941—1943 роках Моравіа жив на острові Капрі, де він таємно продовжував письменницьку діяльність й помстився режимові сатирою на фашизм «Маскарад».
Коли в 1943 році нацистські війська окупували Рим, Моравіа з багатьма іншими інтелектуалами утік в гори Чочара, де переховуючись у селян, він писав свої нові романи. Після звільнення Італії від нацистів американськими військами, Моравіа опублікував свій роман «Агостіно». Після війни він знову займався журналістською роботою, зокрема для впливової газети «Corriere della Sera», для якої працював кінокритиком.
1947 року був опублікований його рома Римлянка. Представники католицької церкви висловлювали обурення щодо того, як Моравіа трактує тему сексу, і в 1952 році цей роман було занесено до Index Librorum Prohibitorum. Того ж року Моравіа одержав престижну премію Стрега за свої оповідання.
1953 року разом з Альберто Кароччі він заснував журнал «Nuovi Argomenti», для якого працював на посаді редактора разом зі своїм другом П'єром Паоло Пазоліні.
1954 і 1959 року Моравіа опублікував обидва томи своїх «Римських оповідань». Світовий успіх прийшов до нього з романом «Нудота» (La noia), що вийшов друком 1960 року.
1962 року Моравіа розлучився з Ельзою Моранте і тривалий час жив з письменницею Дачією Мараіні (*1936). 1986 року увагу преси привернуло одруження Моравіа з іспанкою Кармен Льєра, молодшою за нього на 47 років.
У 1984—1989 роках він був депутатом Європарламенту від Комуністичної партії Італії.
Альберто Моравіа помер 26 вересня1990 року у своєму римському помешканні на березі Тібру від сердечної недостатності.
Численні романи і оповідання Моравіа було екранізовано.
Вибрані твори
La cortigiana stanca (Втомлена куртизанка, 1927)
Gli indifferenti (Байдужі, 1929)
L'imbroglio (Обман, 1937)
I sogni del pigro (Мрії ледачого, 1940)
La mascherata (Маскарад, 1941)
Agostino (Агостіно, 1944)
L'epidemia (Епідемія, 1944)
La romana (Римлянка, 1947)
Il conformista (Конформіст, 1947)
La disubbidienza (Непокора, 1948)
L'amore coniugale e altri racconti (Подружня любов та інші оповідання, 1949)
I racconti (Оповідання, 1952)
Racconti romani (Римські оповідання, 1954)
Il disprezzo (Презирство, 1954)
La ciociara (Чочара, 1957)
Nuovi racconti romani (Нові римські оповідання, 1959)
La noia (Нудьга, 1960)
L'automa (Робот, 1962)
L'uomo come fine e altri saggi (Людина як завершення та інші есе, 1963)
L'attenzione (Увага, 1965, в українському перекладі «Увага до жінки»)
Una cosa è una cosa (Річ це річ, 1967)
La vita è gioco (Життя є гра, 1969)
Il paradiso (Рай, 1970)
Io e lui (Я і Він, 1971)
A quale tribù appartieni? (З якого ти племені?, 1972)
Un'altra vita (Інше життя, 1973)
Al cinema (Кіно, 1975)
Boh (1976)
La vita interiore (Внутрішнє життя, 1978)
1934 (1982)
Storie della preistoria (Доісторичні оповідання, 1982)
1963 — «Вчора, сьогодні, завтра», італійський кінофільм Вітторіо де Сіка (стрічка складається з трьох новел, друга з яких — «Анна», заснована на оповіданні «Занадто багата», італ.Troppo ricca). У головних ролях Софі Лорен і Марчелло Мастроянні.
Sergio Saviane, Il nuovo Moravia desnudo, Milano, Gei, 1986
Cristina Benussi, Il punto su Moravia, Laterza, Bari, 1987
Enzo Siciliano, Alberto Moravia, Marzorati, Milano, 1990
Renzo Paris]], Alberto Moravia, La Nuova Italia, Scandicci, 1991
Pasquale Voza, Moravia, Palumbo, Palermo, 1997
Raffaele Manica, Moravia, Einaudi, Torino 2004
Valentina Mascaretti, La speranza violenta: Alberto Moravia e il romanzo di formazione, Gedit, Bologna, 2006
Aa.Vv. «Io avevo indubbiamente molte cose da dire». Alberto Moravia 1907—2007, a cura di V. Mascaretti, Mucchi, Modena, 2008
Кругликова О. В. «Агостіно» Альберто Моравіа — роман незавершеної ініціації // Мовні і концептуальні картини світу: Зб. наук. праць КНУ ім. Тараса Шевченка. — Київ, 1999. — С.53 — 58.
Моравіа Альберто // Зарубіжні письменники : енциклопедичний довідник : у 2 т. / за ред. Н. Михальської та Б. Щавурського. — Тернопіль : Навчальна книга — Богдан, 2006. — Т. 2 : Л — Я. — С. 221. — ISBN 966-692-744-6.