|
Тінто Брасс
Джованні Брасс (італ. Giovanni Brass; 26 березня 1933, Мілан), більш відомий як Тінто Брасс (італ. Tinto Brass) — італійський кінорежисер та сценарист. Більшість його фільмів зняті в жанрі еротичного кіно. БіографіяНародився в Мілані 26 березня 1933, закінчив правовий коледж, а потім переїхав до Парижа, де працював в архіві Французької сінематеки (Cinematheque Française), однієї з найпрестижніших і найбільших колекцій у світі. Повернувшись до Італії, він працював асистентом режисера. Він привернув увагу публіки уже своїм дебютним фільмом «Хто працює, той пропащий» 1963 року. У 1964 році він зняв ще два епізоди, «Пташка» та «Автомобіль», з фільму «Моя пані». У тому ж році зняв фільм «Літаюча тарілка». Показ фільму «Крик» цензура не допускала до 1974 року. У 1976 році Брасс зняв фільм «Салон Кітті». Багато фільмів, де режисер пояснює і вивчає тонкощі еротики, досі підписані ім'ям Тінто Брасс. Завжди особисто спостерігав за виробництвом та монтажем усіх своїх фільмів, що показує авторський вираз його художніх фільмів.  У ранній період своєї творчості Брасс пробував себе в різних жанрах: від комедій («Хто працює, той пропащий», 1963; «Літаюча тарілка», 1964) і кіноновел до фільмів з претензією на інтелектуальність («Захекавшись», 1967; «Крик», 1969). Брасс поставив вестерн «Янкі» (1966), захоплювався психологічними одкровеннями («Вибулий», 1970; «Відпустка», 1971), створив кінопародію «Мотор!» (1979), але остаточно утвердився в кінематографі еротичних фантазій. Стрічки Брасса «Салон Кітті» (1976) і «Калігула» (1979) будувалися на основі політичних та історичних реалій. Фільм «Калігула», який спробував вирватися за рамки моральності, за участю зірок світового кіно Пітера О'Тула і Малкольма Макдавелла, був заздалегідь приречений на успіх розкриттям збочення людини владою нетривіальними засобами натуралізму, жорсткості і порнографії. Фільм повною мірою розкриває всю жорсткість і розбещеність вищого давньоримського суспільства. Починаючи з фільму «Ключ» (1983), Брасс повністю присвячує себе темі вуаєризму в кіно. Його історії плотської любові глядач бачить «зі сторони», немов підглядаючи за утіхами і переживаннями коханців: «Міранда» (1985), «Каприччіо» (1987), «Паприка» (1990) та багато інших. Так, негласним маніфестом Брасса 80-90-х стає фільм «Підглядач» (1994). Фільми Брасса перенасичені то естетикою 1940-х років, то очманілим димом молодіжного бару 1980-х. У квітні 2010 року Брасс переніс інсульт. 15 червня 2010 року було виписано з клініки. Після інсульту фільмів не знімав. Остання картина вийшла у 2009 році. Особисте життяЗ 1957 року був одружений з Карлі Чипріані (3 березня 1930 - 9 серпня 2006), яка працювала співавторкою сценаріїв його фільмів та на адміністративних посадах аж до смерті в серпні 2006 року. У шлюбі було двоє дітей: Беатріче та Боніфачо. 3 серпня 2017 року, у віці 84 років, Тінто Брасс одружився з Катериною Варці. Громадянська церемонія одруження відбулася на римській віллі режисера. Онук художника Італіно Брасса. Фільмографія
Посилання Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Тінто Брасс
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
