Чочара
«Чочара» (італ. La Ciociara (в перекладі з італійської Жінка з Чочари), в англійському прокаті «Дві жінки» (англ. Two Women)) — італійська військова кінодрама 1960 року, режисера Вітторіо де Сіки, із Софі Лорен і Жаном-Полем Бельмондо у головних ролях. Фільм є екранізацією однойменного оповідання[1] Альберто Моравіа. ЗмістФільм розповідає про двох жінок у роки Другої світової війни в Італії: Чезарії, овдовілої римської крамарки, і її дочки Розетти, релігійної 13-річної дівчини. Щоб звільнити дочку від постійного страху перед невпинними бомбардуваннями союзників Риму, Чезіра вирішує виїхати з нею до містечка Валлекорса в Чочари на південь від столиці, де вона народилася і виросла. Там вони зупиняються у родичів Чезарії і чекають закінчення війни. Весь цей час їм доводиться боротися з голодом і постійним страхом перед наступом німців. Там же Чезарія і Розетта знайомляться з Мікеле, інтелігентним хлопцем з комуністичними поглядами, з яким у них складаються хороші дружні відносини. Мікеле закохується в Чезиру, але вона не відповідає йому взаємністю, тому що її хвилює виключно доля дочки і боротьба з голодом, а на нового шанувальника у неї просто немає часу. Одного разу до їхнього містечка приходить невеликий загін німців, які відступають під натиском союзників. Вони забирають Мікеле з собою, щоб той показав їм дорогу через гори. Проходить час, але Мікеле так і не повертається назад. Чезира і Розетта вирушають у звільнений Рим, але по дорозі додому трапляється трагедія — в церкві одного невеликого містечка, де вони вирішили відпочити, на них напали кілька арабських солдатів Гум'єрів, і обох зґвалтували. У Розетти стається нервовий розлад, і починається невелика суперечка з матір'ю. Але в підсумку їх зближує спільне горе — вони дізнаються, що Мікеле був розстріляний німцями в горах. У ролях
Знімальна група
НагородиСофі Лорен була удостоєна премії «Оскар» за Найкращу жіночу роль, ставши першою актрисою, що отримала цю премію за фільм не англійською мовою. Примітки
Посилання |