|
Капрі
Ка́прі (італ. Capri) — острів у Тірренському морі (частина Середземного моря), що входить до складу Італійської провінції Неаполь в регіоні Кампанія. Популярний морський курорт ще з часів Римської республіки. ГеографіяОстрів Капрі міститься в південній частині Неаполітанської затоки, приблизно за 10 км на південний захід від краю Соррентського мису. Площа острова становить приблизно 10,2 км². Головним містом є однойменний населений пункт — Капрі, до нього примикають дві гавані — Маріна-Піккола й Маріна-Гранде. Ще одним значним містом є Анакапрі. На північному узбережжі перебуває одна з найпопулярніших пам'яток острова — Блакитний грот. ІсторіяГрецький географ Страбон висловив припущення, що колись Капрі був частиною материка. Згодом його гіпотеза була підтверджена численними археологічними дослідженнями. Місто було населене ще з давніх часів[1]. Светоній пише, що при побудові вілли для Августа були знайдені людські кістки і кам'яна зброя. Сучасні дослідження свідчать, що люди населили цю територію ще в епоху палеоліту або неоліту. За часів античності острів колонізували греки. Страбон писав у своїй «Географії», що вони заснували два міста, які потім перетворилися у одне[2]. До 29 року до н. е. острівець належав Неаполю, союзнику Рима. Згодом імператор Октавіан Август, якого вразила краса Капрі, виміняв його у неаполітанців і побудував там свою резиденцію. Проте найбільше часу на Капрі проводив наступник Октавіана Тиберій. У 27 році він там взагалі оселився і жив до смерті, 10 років. Там Тиберій наказав побудувати для нього 12 вілл[1]. Светоній у своєму творі «Життя дванадцяти цезарів» описує, що на острові імператор віддавався педофілії та наказував страчувати всіх без розбору. Принцепс тільки двічі ненадовго повернувся до Рима[3]. У 182 році імператор Коммод заслав на Капрі свою сестру Луціллу, де вона згодом була вбита.  Після падіння Західної Римської імперії Капрі знову став домініоном Неаполя і часто атакувався піратами. У 866 році король Людовик II передав острів Амальфі у подяку за звільнення єпископа з полону[1]. Згодом Капрі переходив з рук у руки різних племен і народів. У той час він найбільше піддавався піратським атакам. 1528 року його придбав Дж. Пеллегріно. За часів правління Карла V на острів двічі нападав турецький флот. У XIX ст. Капрі використав як військовий гарнізон Наполеон I, хоча будівництво військових об'єктів погано впливало на стан архітектурних пам'яток. 1808 року острів відбили британці[1], а після закінчення Наполеонівських війн він перейшов у власність династії Бурбонів, яка володіла Неаполем. У XIX і XX століттях Капрі відвідало багато відомих людей, зокрема Норман Дуглас, Фрідріх Альфред Крупп, Крістіан Вільгельм Аллерс, Еміль Адольф фон Берінг, Аксель Мунте, Михайло Коцюбинський, Максим Горький і Володимир Ленін. ТуризмКапрі є відомим туристичним курортом, який часто відвідують італійці і люди з інших країн. Особливої популярності у плані туризму острів набув у 1950-х роках. Влітку острів часто відвідують туристи, особливо екскурсанти із Наполі та Сорренто. Проте в останні роки впроваджуються деякі обмеження для туристів на відвідування острова. Так, починаючи з 22 червня 2024 року, запроваджено тимчасову заборону на відвідування острова з туристичною метою. Як зазначає агентство AFP, влада острова пояснює це рішення «надзвичайною ситуацією», що пов'язана з нестачею питної води[4]. Галерея
Примітки
Посилання Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Capri
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
