Ro-18

Історія
Японія
Назва:	Ro-18 (呂号第十八潜水艦) «Підводний човен №35» (第三十五潜水艦)
Будівник:	корабельня ВМФ у Куре
Закладений:	20 жовтня 1920
Спуск на воду:	25 березня 1921
Отриманий:	15 грудня 1921
Знятий:	1 квітня 1936
Доля:	корпус використовували як Haisen № 4, в 1947 зданий на злам
Основні характеристики
Клас і тип:	Підводний човен типу Kaichū III (тип Ro-16)
Водотоннажність:	740/772 (стандартне/повне над водою), 997 (при зануренні)
Довжина:	70,1 м
Ширина:	6,1 м
Осадка:	3,7 м
Двигуни:	2 дизелі Sulzer загальною потужністю 2900 к.с. 2 електромотори загальною потужністю 1200 к.с.
Швидкість:	16,5 вузла (над водою), 8,5 вузла (при зануренні)
Дальність плавання:	6000 миль при швидкості 10 вузлів (над водою)
Максимальна глибина:	45,7 м
Екіпаж:	46
Озброєння:	6 × 450-мм торпедних апаратів (4 носові, 2 зовнішні), 10 торпед 1 80-мм гармата / 28 калібрів

Ro-18 (呂号第十八潜水艦) — підводний човен Імперського флоту Японії. До введення в Японії в першій половині 1920-х років нової системи найменування підводних човнів мав назву «Підводний човен № 35» (第三十五潜水艦).

«Підводний човен № 35», який належав до типу Kaichū III, спорудили у 1921 році на корабельні ВМФ у Куре. По завершенні корабель класифікували як належний до 2-го класу та включили до складу 16-ї дивізії підводних човнів, яка базувалась у тому самому Куре.

1 листопада 1924-го «Підводний човен № 35» перейменували на Ro-18.

1 квітня 1936-го Ro-18 виключили зі списків ВМФ. Корпус корабля використовували й далі, при цьому з 1 квітня 1940-го він мав позначення Haisen № 4. До капітуляції Японії Haisen № 4 використовували у Токуямі (Токійська затока), а в 1947-му здали на злам.[1]

Примітки

1. RO_18. www.ijnsubsite.info. Процитовано 10 грудня 2022.