У 1940 році командування Імперської армії Японії замовило фірмі Kokusai розробку літака зв'язку та артилерійського коригувальника.
Розробку очолив Козо Масухара. За взірець був взятий німецький Fieseler Fi 156 Storch, але японський літак не був його точною копією, більше того, розробка японського літака почалась за десять місяців до прибуття Fi 156. На ньому був встановлений двигун Hitachi Ha-42 потужністю 310 к.с., а замість закрилків Фаулера були встановлені щілинні закрилки.
Перший політ відбувся у травні 1941 року. Літак продемонстрував певну нестійкість у польоті, але ним легко могли керувати навіть малодосвідчені пілоти. Порівняльні випробування показали повну перевагу японського літака над німецьким прототипом, і у листопаді 1942 літак був запущений у виробництво під назвою «Армійський зв'язковий літак Тип 3» (або Ki-76).[1]
Літак Ki-76 активно використовувався до кінця війни.
Наприкінці 1943 року був випущений протичовновий варіант Ki-76, оснащений посадковим гаком та озброєний двома 60-кг глибинними бомбами. Літаки цієї модифікації діяли з авіаносця «Акіцу Мару», але безрезультатно.[1]
Джерела
Козырев М., Козырев В. Авиация стран Оси во Второй мировой войне. — М.: ЗАО Центрполиграф, 2010.-431 с. ISBN 978-5-9524-4896-4
Серия: История авиационной техники. Авиация Японии во Второй мировой войне. Часть вторая: Каваниси-Мицубиси. — Издательский отдел ЦАГИ, 1996
Francillon, Rene (1970). Japanese Aircraft of the Pacific War. TBS The Book Service Ltd. с. 583pp. ISBN978-0370000336.