|
Anurognathidae
Anurognathidae — родина птерозаврів. Найдавніші знахідки походять із Азії й датуються середньою юрою. До кінця юри анурогнатиди поширюються чи не по всій Лавразії, представлені, зокрема, в Європі та Північній Америці. Найпізніший описаний член групи — Vesperopterylus із ранньої крейди Китаю. Опис Птерозаври цієї родини — переважно невеликі, із розмахом крил до метра у відомих представників. Чи не найпримітніша особливість — форма черепа. Він напродчут широкий і короткий, у анурогнатин ширина переважає довжину; найкоротша сторона — вертикальна, від чого зазвичай черепи знаходять розвернутими до спостерігача дорсальною чи вентральною стороною. Цікаво, що довжина хвостів варіювалась між представниками родини: принаймні деякі анурогнатини розвинули вкорочені хвости паралельно з птеродактилоїдами.[1] СистематикаВпродовж 20 й початку 21 століть побутувало уявлення про анурогнатид як про примітивних — можливо, одних із найпримітивніших — птерозаврів, нехай деякі автори й відзначали наявність спільних ознак із птеродактилоїдами. 2010 Andres et al. визнали їх сестринською групою останніх, що було обґрунтовано, значною мірою, наявністю назоанторбітального отвору,[2] що згодом було поставлено під сумнів (див. нижче). 2021 Wei et al. Запропонували дещо віддаленішу спорідненість із Pterodactyloidea, в якості базальної гілки Monofenestrata. Взаємозв‘язки членів групи згідно їхніх даних наведено нижче:[1]
Пізніше, 2022-го року, в результаті дослідження раніше не описаного матеріалу, було виявлено, що в анурогнатид анторбітальний отвір насправді відокремлено від ніздрі. Положення родини всередині Monofenestrata було, таким чином, виключено. Натомість було запропоновано положення в якості сестринського таксона Breviquartossa.[3]
ПалеоекологіяАнурогнатид переважно вважають комахоїдними, нехай є також думка, що деякі могли бути рибоїдними. Схоже, що вони були пристосовані до переслідування комах у повітрі з відкритими щелепами заповненими короткими загостреними зубами, що добре підходили для захоплення дрібної здобичі.[4] На полювання могли виходити вночі чи за сутінок.[3]
Примітки
|
