Цей розділ не містить посилань на джерела. Ви можете допомогти поліпшити цей розділ, додавши посилання на надійні (авторитетні) джерела. Матеріал без джерел може бути піддано сумніву та вилучено.(червень 2016)
Давнина
Місцевість багата на археологічні поселення. На південний схід від Якушинців – трипільське поселення.На правому березі ріки Вишенька – поселення ранньозалізного віку VI – IV століть до нашої ери. На північ від Якушинців – поселення ранньозалізного віку VI – IV століть до нашої ери. На північний схід від Якушинців – поселення ранньозалізного віку IV – III століть до нашої ери. На північний захід від Якушинців – зарубинецьке поселення. В східній околиці села – поселення VI – VII століть[4].
В лісі знаходяться вали старого скіфського городища, 9 – 4 ст. до н.е[5]. Між лісом та поселенням знаходилося містечко — Городище.
В 1,5 кілометрах на північний схід від Якушинців, в лісі Стрижавська дача – городище доби бронзи, ранньозалізного віку (скіфське). Пам’ятка розташована на пологому мисі у верхів’ях лівих припливів ріки Вишенька, що впадає в Південний Буг. Городище складається з двох нерівнозначних частин. Центральний двір розташовано на південно-західному схилі пологого мису. Має форму асиметричного овалу, довжина по довгій осі – 550 метрів, по короткій осі – триста метрів. Загальна площа сягає близько одинадцяти гектарів. Перший, внутрішній вал сягає висоти трьох метрів від рівня площадки городища і ширини десяти метрів. Другий, сполучений з попереднім, зовнішній вал приблизно на один метр нижчий, але його ширина сягає п’ятнадцяти метрів. Масштаб насипів з напільного боку та з боку яру приблизно однаковий. З усіх сторін зовнішній вал оточено ровом, ширина якого сягає 7 – 8 метрів. Із заходу до центрального укріплення примикає передграддя у формі неправильної трапеції. Воно охоплює яр, у якому, напевно, в давнину протікав струмок. Розміри споруд передграддя скромніші. Висота валу не перевищує двох метрів. Рів також менший у розмірі. Його сучасна ширина сягає трьох – чотирьох метрів. Розміри становлять близько 700 метрів по повздовжній осі північний захід – південний схід і 350 метрів по поперечній осі південний захід – північний схід. Площа становить біля 13 гектарів[4].
Власники місцевості
Якушинці належали брацлавським шляхтичам — Якушинським, з XVII ст. — Нітославським, пізніше Прушинським та в XIX ст. — Руссановським.
В Якушинцях була цукровня, 2 млини, винокурня, католицька капличка, церква св. Миколая, палац Руссановських.
На обліку перебуває також три пам'ятки історії: Пам'ятник 112 воїнам — односельчанам, загиблим на фронтах ВВВ, Братська могила мирних жителів і Могила радянських військовополонених.
Могила радянських військовополонених
Пам'ятник 112 воїнам – односельчанам, загиблим на фронтах ВВВ
Братська могила мирних жителів
Городище, на північний схід від села
Люди
Історичні особи:
Пйотр Якса-Биковський (31 січня 1823 в Якушинці — 1889 Варшава) — письменник, етнограф, засновник та керівник театру в Кам'янці-Подільському.
Віталій Рева (1938, Якушинці — 2012) — український автомобіліст, державний службовець і громадський діяч. Народний депутат України першого скликання, заслужений працівник транспорту України.
Степан Килимник (1890–1963) — історик, етнограф та педагог, дійсний член Наукового товариства імені Шевченка та Української вільної академії наук.
Сучасники:
Добринська Наталія Володимирівна (1982, Якушинці) — українська легкоатлетка (багатоборство), олімпійський чемпіон, Майстер спорту міжнародного класу з багатоборства. В селі живуть її батьки.
Саїнчук Василь Васильович (1979—2015) — старший сержант Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
↑Заєць I. Трипільська культура на Поділлі. — Вінниця, 2001. — 184 с.
Література
Я́кушинці // Історія міст і сіл Української РСР : у 26 т. / П.Т. Тронько (голова Головної редколегії). — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967 - 1974 — том Вінницька область / А.Ф. Олійник (голова редколегії тому), 1972 : 788с. — С.192