Мізяківські Хутори

село Мізяківські Хутори
Країна Україна Україна
Область Вінницька область
Район Вінницький район
Громада Стрижавська селищна громада
Код КАТОТТГ UA05020230060023994
Основні дані
Засноване 1600
Населення 2283
Площа 9,7 км²
Густота населення 235,36 осіб/км²
Поштовий індекс 23213
Телефонний код +380 432
Географічні дані
Географічні координати 49°19′53″ пн. ш. 28°21′23″ сх. д. / 49.33139° пн. ш. 28.35639° сх. д. / 49.33139; 28.35639Координати: 49°19′53″ пн. ш. 28°21′23″ сх. д. / 49.33139° пн. ш. 28.35639° сх. д. / 49.33139; 28.35639
Середня висота
над рівнем моря
300 м
Місцева влада
Адреса ради 23213, Вінницька обл., Вінницький р–н, с. Мізяківські Хутори, вул. Пушкіна, 8
Карта
Мізяківські Хутори. Карта розташування: Україна
Мізяківські Хутори
Мізяківські Хутори
Мізяківські Хутори. Карта розташування: Вінницька область
Мізяківські Хутори
Мізяківські Хутори
Мапа
Мапа

CMNS: Мізяківські Хутори у Вікісховищі

Мізяківські Хутори́ (Музяків) — село в Україні, у Стрижавській селищній громаді Вінницького району Вінницької області.

Історія

Перша згадка про село зустрічається в документах XVII століття.[1] Стара назва — Байки або Байхи.

До 1923 належало до Стрижавської волості Вінницького повіту Подільської губернії.

Під час другого голодомору у 19321933 роках, проведеного радянською владою, загинуло 282 особи[2].

У 2023 році до Престольного свята до Мізяківських Хуторів повернулася стародавня реліквія — церковна книга «Апостол» 1853 року, яку знайшли у серпні 2022 року під час обстрілу Святогірської лаври, військовослужбовці ЗСУ сховалися в підвалі церкви. Спочатку військовий Богдан, оратівчанин, помітив книгу, потім інший військовий Богдан, також із Вінниччини, віднайшов напис внизу сторінок: «... сія книга принадлежить Винницького Уезда Села Мизяковских Хуторовь Рождества Богородичной церкви». Військовий одразу пригадав побратима з Мізяківських Хуторів та зателефонував йому, повідомивши інформацію про знахідку[3].

Відомі люди

  • Валеріан (Рудич) — єпископ Російської православної церкви, єпископ Кирилівський, вікарій Новгородської єпархії.
  • Ромащук Євдокія Іванівна — Героїня Соціалістичної Праці, ланкова колгоспу імені Кірова Вінницького району Вінницької області, народ.15.10.1927 в селі Мізяківські Хутори Вінницького району Вінницької області[4].
  • Григоренко Олексій Семенович — український радянський партійний діяч, 1-й секретар Чернівецького обкому КПУ. Член ЦК КПУ у 1966—1976 р. Депутат Верховної Ради УРСР 5-6-го скликань. Депутат Верховної Ради СРСР 7-8-го скликань.
  • Попов Ігор Володимирович — заступник Голови Секретаріату Президента України, Представник Президента України у Верховній Раді України (з 24 березня 2009).
  • Король Олександр Васильович — начальник управління організаційно аналітичного забезпечення та оперативного реагування Головного управління національної поліції у Вінницькій області. Полковник поліції (з 7 листопада 2015).
  • Кодитик Степан Йосипович (нар. 26 грудня 1904, село Лука-Мелешківська, тепер Вінницького району Вінницької області — ?) — український радянський діяч, вчитель, директор неповно-середньої школи села Мізяківські Хутори Вінницького району Вінницької області. Депутат Верховної Ради УРСР 2-го скликання.

Пам'ятки

Галерея

Примітки

  1. Історія міст і сіл Української РСР. Мізяківські хутори. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 28 грудня 2016.
  2. Голод 1921—1923 і українська преса в Канаді. — К.: Видавництво імені Олени Теліги, — 2008 — 1000 с. 978-966-355-024-4
  3. Михайло Демченко привітав жителів села Мізяківські Хутори з престольним святом Храму Різдва Пресвятої Богородиці. stryzhavska-rada.gov.ua (ua) . Процитовано 10 вересня 2023.
  4. Евдокия Ромащук живет в курятнике

Джерела

  • Козацька історія села Мізяківські хутори: іст. нарис до 600-річчя з дня заснування козацького поселення, 1406—1410 / В. І. Діденко. — Вінниця, 2008

Література

  • Мізякі́вські Хутори́ // Історія міст і сіл Української РСР : у 26 т. / П.Т. Тронько (голова Головної редколегії). — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967 - 1974 — том Вінницька область / А.Ф. Олійник (голова редколегії тому), 1972 : 788с. — С.189-190