Парпурівці

село Парпурівці
Країна	Україна
Область	Вінницька область
Район	Вінницький район
Тер. громада	Лука-Мелешківська сільська громада
Код КАТОТТГ	UA05020150050090872
Основні дані
Засноване	1600
Населення	487
Площа	0,58 км²
Густота населення	839,66 осіб/км²
Поштовий індекс	23208
Телефонний код	+380 432
Географічні дані
Географічні координати	49°10′9″ пн. ш. 28°31′51″ сх. д.
Середня висота над рівнем моря	305 м
Місцева влада
Адреса ради	23208, Вінницька обл., Вінницький р–н, с. Парпурівці, вул. Шевченка, 50а
Карта
Парпурівці
Парпурівці
Мапа
Парпурівці у Вікісховищі

Парпу́рівці — село в Україні, у Лука-Мелешківській сільській громаді Вінницького району Вінницької області.

У 2010 році в Парпурівцях збудована церква, яку побудували на місці старої церкви, що була зруйнована у 1984 році.

Історія

Село Парпурівці розкинулось на рівнині поблизу маленької річки Батіг. Ґрунти суглинисті, сприятливі для садівництва, що є головним заняттям селян. Є легенда, що дуже давно в часи козацтва, орієнтовно середина 16 століття в лісі на поляні поселився козак Борис Порпура та його прізвище взяло село. На підставі документів 80-90-х рр. XVI ст. можна простежити не тільки умови формування маєтностей, а й перші кроки перерозподілу власності між найбагатшими магнатами Східного Поділля - Брацлавщини. Насамперед це різноманітні форми надань, або привілеїв. Так, писар руської королівської канцелярії Євтик Висоцький отримує навічно«село новооселое Хижинцы» (1574); є привілей пожиттєвий Кропивницкому и жоне его на село Скуринцы» (1581). Тиші-Биковські в 1659 р. тримають Парпурівці та продають в 1602 р. Сутковським.

В одній територіальній громаді знаходились села Майдан-Чапельський та Соловіївка. Назва «майдан» відноситься ще до кінця 16 століття, коли на нашу землю неодноразово набігали турецькі завойовники, які і назвали вільну площу в лісі турецьким словом «майдан», яка розмістилась біля річки Чапля. В 1751 році в селі Парпурівцях побудували дерев'яну церкву на честь Покрови Пресвятої Богородиці, а в 1894 році в селі Соловіївка збудована дерев'яна однокупольна церква Свята Михайлівська. До церкви в Парпурівцях ходили 230 чоловіків і 250 жінок, у Соловіївці 120 чоловіків і 121 жінка, у Майдані 45 чоловіків і 39 жінок. В 1892 році в селі Парпурівці відкрито школу грамоти.

Об'єднання територіальних громад

З 2015 року триває процес об'єднання сіл Парпурівці, Сокиринці та Хижинці в Сокиринецьку сільську територіальну громаду з адміністративним центром в селі Хижинці[1][2].

Населення

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[3]:

Мова	Кількість	Відсоток
українська	477	97.95%
російська	9	1.85%
білоруська	1	0.20%
Усього	487	100%

Географія

Залізниця

Пункт зупинки Парпурівський.

Відомі люди

• Зінченко Арсен Леонідович — український історик, громадський діяч, народний депутат 1 скликання, доктор історичних наук, професор, завідувач кафедри історії України та методики навчання Київського Університету ім. Бориса Грінченка.

Галерея

• 
  Ставок
• 
  Ставок
• 
  Дорога вздовж ставка
• 
  Будинок культури
• 
  Пам'ятник воїнам-односельчанам
• 
  Пам'ятний хрест жертвам Голодомору
• 
  Сільська рада
• 
  Церква
• 
  Сільська вулиця

Примітки

1. У ВІННИЦЬКОМУ РАЙОНІ ГОТУЄТЬСЯ ДО ОБ'ЄДНАННЯ ПЕРША ГРОМАДА. Архів оригіналу за 12 вересня 2016. Процитовано 6 вересня 2016.
2. Робоча група обласної Ради розглянула колективне звернення жителів територіальних громад, які входять до складу Сокиринецької та Парпуровецької сільрад Вінницького району. Архів оригіналу за 6 вересня 2016. Процитовано 6 вересня 2016.
3. Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних

Джерела

Вінницька єпархія УПЦ

Література

• Parpurowce // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1886. — Т. VII. — S. 871. (пол.)
• Парпу́рівці // Історія міст і сіл Української РСР : у 26 т. / П.Т. Тронько (голова Головної редколегії). — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967 - 1974 — том Вінницька область / А.Ф. Олійник (голова редколегії тому), 1972 : 788с. — С.190