Ягільницький замок
Історія Родинне гніздо Лянцкоронських — Ягільницький замок збудували у 1630 році в селі Ягільниця на річці Черкаска за наказом польного коронного гетьмана Станіслава Лянцкоронського. Частину споруд добудовано у XVIII–XIX століттях, одну будівлю — в ХХ ст. Фортеця належала до найкращих і найміцніших на Поділлі. У XIX ст. австрійська влада здійснила перебудову споруди і облаштувала там тютюнову фабрику, яку за радянської влади замінив тютюново-ферментаційний завод. За часів незалежності він став приватним, відтак почав потроху занепадати. Сучасність Зараз Ягільницький замок розташований не у Ягільниці, а сусідньому селі Нагір'янці, яке утворили, розділивши старе місто по річці Черкасці. Давня фортеця стоїть на високому пагорбі над річкою, з яким пов'язана вся її історія. Твердиня збереглася досить добре: височіють мури з гладкого тесаного каменю над Черкаскою, стоять старі будинки з дерев'яними сходами і склепінчастими стелями. До льохів Ягільницької фортеці можна потрапити кам'яними сходами, але вони відкриті лише частково: входи у довгі ходи стоять замуровані. Надворі замок оточує тераса, з якої відкриваються краєвиди на розташовану в долині Ягільницю і сусідній ліс. Ягільницька фортеця — одна з найкраще збережених пам'яток архітектури в Тернопільській області. Легенди про замокОдна з історій розповідає, що фортецю з лісом сполучає таємне підземелля, яким могли рятуватися оборонці. Жоден із нападників так і не зміг знайти шлях до нього, і 1648 року замок витримав облогу козаків Богдана Хмельницького, а в 1655 році його здобули тільки через зраду в рядах захисників. Втім, підземелля, як розповідають місцеві мешканці, збереглися досі і в часи Другої світової війни в них переховувалися вояки УПА. Ще одна історія розповідає, що підземелля Ягільницького замку ведуть і до фортеці у Червоногороді біля Ниркова, що у Заліщицькому районі. Є свідчення, що в цих льохах подекуди могли розминутися два вози. Цікавою є також історія роду-засновника фортеці, який відомий з XIV століття. Усі чоловіки Лянцкоронські займали поважні посади у Речі Посполитій: були гетьманами, генералами, воєводами, старостами і єпископами. Так, фундатор замку Станіслав Лянцкоронський відзначився у багатьох битвах, був воєводою брацлавським, руським, польним коронним гетьманом, воював проти козаків гетьмана Хмельницького на Вінниччині, де його переміг полковник Іван Богун. Неординарною була графиня Кароліна Лянцкоронська, донька Кароля Лянцкоронського,[1] яку гітлерівці засудили до смертної кари. Але вона врятувалася, вступила до польської армії, пізніше стала меценатом, постійно жила в Римі. За її допомогою відновили костел у Ягільниці. Жителі Нагірянки розповідають, що К. Лянцкоронська мала намір відновити замок, але зробити це завадила смерть. Примітки
Джерела
Посилання Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Ягільницький замок |
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Portal di Ensiklopedia Dunia
