Чойбалсан (місто)
Чойбалса́н (монг. Чойбалсан) — четверте за величиною місто Монголії, адміністративний центр Східного (Дорнодського) аймаку. Місто розташоване на річці Керулен на висоті 747 метрів над рівнем моря. ГеографіяМісто Чойбалсан знаходиться на відстані 655 км від столиці Улан-Батора, територія міста займає площу 28,3 тисячі га, протяжність понад 20 км. Клімат
Історія1826 — з ініціативи князя Мінжуурдоржа був закладений фундамент будівлі Адміністрації ходуна і релігійної діяльності. Згодом, у 1923 році за постановою Народного уряду став центром Баянтумен Хан-уул Ходуна з 1931 року центром Баянтуменського аймаку (області). Після утворення міста Баян-тумен з 1923 року були відкриті освітні та культурні установи, організована транспортна мережа, відкриті банки, установи зв'язку, пошта, артілі, розвивалась торгівля, нафтові бази а також кооперативи, вугільний кар'єр Баянбулаг, кінний корпус тощо. З 1960 по 1990 роки створені Адунчулунський вугільний кар'єр, ТЕС, млин, харчовий, килимовий та м'ясокомбінат, комбінат з переробки шерсті, геологорозвідувальна експедиція, будівельний трест, авторемонтний завод, управління постачання нафти, управління торгівлі та заготівлі сировини і установи комунального господарства. 1939 року місто бомбардували японські війська, через місто в роки ІІ Світової війни проходили радянсько-монгольські війська які йшли на Халхин-Гол. НазваДо 1921 року називався Сан-Бейсе, згодом його перейменували в Баянтумен (Баян-Тумен). Назва походить від монг. Баян — «багатий», тумен — букв. «10 тисяч», у минулому це також означало військовий підрозділ з 10 тисяч воїнів, а також території (область, округ) на якій формувалась ця одиниця, тобто Баян-Тумен — багата область. [4] 1941 року місто перейменували на честь монгольського комуністичного діяча Хорлоґійна Чойбалсана. Хорлогійн Чойбалсан народився 8 лютого 1895 року у Східному (Дорнод) аймаку Монголії. Один з засновників Монгольської народно-революційної партії (1921), Комуністичної партії Монголії (з 1930-х років до своєї смерті 26 січня 1952 року). [5] ВладаВищим державним органом міста є Хурал Народного Представництва сомона (округу) Верлен. Виконавчим органом є міська Адміністрація. Очолюють Хурал Народного Представництва — голова, а виконавчого округу — голова Адміністрації сомону Верлен та мер міста Чойбалсан. Місто Чойбалсан включає 10 адміністративних одиниць. НаселенняКількість населення становить 41 тисячу осіб. З них 64,5 % складає економічно активне населення, 29,9 % — діти віком до 16 років, 5,6 % — люди віком понад 60 років. Понад 40 % мешканців живуть у квартирах з інженерними комунікаціями, а решта — в приватних будинках та юртах. ЕкономікаПромисловістьЛегка, харчова, виробництво будівельних матеріалів, ТЕЦ. Поблизу міста здійснюється видобуток флюориту (Берх). [6] Сільське господарствоВ околицях Чойболсана інтенсивно розвивається тваринництво. Чисельність поголів'я худоби складає 122 тисячі голів, з них 10,5 % складає худоба господарських організацій, решта — приватних господарств. Ведеться робота по інтенсивному розвитку тваринництва м'ясного та молочного напрямків. Торгівля, готелі, банкиУ місті створено нові готельні комплекси «East palace», «Болор», «Түшиг» та бізнес центр «Херлен Номін». Будуються нові мікрорайони «Бумбат», «Містечко шахтарів». У місті працює філія Монгольського центрального банку, 6 банків, 5 небанківських фінансових установ понад 800 відділень торгівлі та обслуговування населення. ТранспортЗалізницею місто пов'язане з Транссибірською магістраллю(Росія). У місті існує Баянтуменська залізниця. По залізниці йде на експорт цинк, вугілля та залізна руда в Росію, Китай та інші країни. У 30 кілометрах від центру міста розташовано аеропорт. В аеропорту працюють літаки двох авіакомпаній. Код ІСАО: ZMCD. Він обслуговує 60 пасажирів на годину, довжина посадочної смуги становить 2,8 км (бетонний майданчик шириною 40 м з великою вантажопідйомністю). Міжнародна авіалінія «Чойбалсан-Хайлар» створює умова для залучення іноземних туристів. [7][8] КультураУ Чойбалсані є Музично-драматичний театр. Завжди багатолюдна площа «Залуус» (молодь), квітковий сад — озеро Буддійського бога «Бурхан Будда», Палац боротьби та Дитячий центр, які відкривають великі можливості для дозвілля молоді. ОсвітаУ місті працює вищий навчальний заклад — інститут Східна Монголія, Центр професійної освіти і професійне техніко-технологічне училище яке готує молодь за 27 спеціальностями, у тому числі за професіями гірничо-збагачувальної та нафтової промисловості, де навчається понад 2500 студентів. Пам'ятники, музеїУ місті є музей історії та природи, художня галерея. Також у Чойболсані встановлено пам'ятник матері Чингісхана Борто Ужин. Місто має велику кількість пам'ятників радянським та монгольським діячам, військовим, зокрема маршалу Х. Чойболсану, народному письменнику Ц. Дамдинсурену, льотчику М. Гастелло, будинок-музей маршала Г. Жукова. Охорона здоров'яУ місті працює Лікувально-діагностичний центр, 6 приватних лікарень, 11 аптек, Центр народної медицини, 3 сімейні поліклініки, загалом понад 20 медичних установ в яких працює понад 900 лікарів та медичних працівників. ПерспективиКонцепцією Генерального плану розвитку міста до 2020 року передбачено будівництво нового драматичного театру, спортивного комплексу, дитячого садка, Палацу урочистих подій . Також планується будівництво нової залізничної магістралі «Чойбалсан-Сайншанд» довжиною 600 км, яка з'єднає Чойбалсан з Китаєм, а також швидкісної автомагістралі завдовжки 330 км між Чойбалсаном та сусіднім Хентійським аймаком. [9] Уродженці ЧойбалсанаЮрій Сенкевич (4 березня 1937, Баян-Тумен —2003) — російський вчений-медик і телеведучий, ведучий телепередачі «Клуб мандрівників». Міста-побратими
Примітки
|
Portal di Ensiklopedia Dunia