|
Мурен
Мурен (також Мурон, Морон) — місто у Монголії, центр Хувсугульського аймаку. ГеографіяМісто розташоване за 692 км від Улан-Батора на річці Делгер-Мурен (південний край озера Хубсуґул), висота над рівнем моря — 1283 метри[2]. КліматМісто знаходиться у зоні, котра характеризується континентальним субарктичним кліматом. Найтепліший місяць — липень із середньою температурою 16.1 °C (61 °F). Найхолодніший місяць — січень, із середньою температурою -21.7 °С (-7 °F).[3]
Назва Мурен — назва низки великих чи середніх річок у Прибайкаллі — монгольською та бурятською слово означає «повновода річка». НаселенняНаприкінці 2007 року населення складало 36082 особи, площа 102,9 км², щільність населення 351 особа/км². ЕкономікаУ місті розташовано підприємства харчової, деревообробної, текстильної промисловості, ТЕЦ. Біля міста є видобуток вугілля. Також тут розташований один з найбільших ринків Монголії. Соціальна сфераУ місті є музей історії, театр, лікарня, пошта, готель, банк, декілька шкіл та дитячих садків. ІсторіяМурен був заснований як торговий центр поруч з монгольським хуре — монастирем, який був заснований у 1809 році. У минулому це був одним з найбільших релігійних центрів у північній Монголії, що мав 60 будівель. Історія цього монастиря нез'ясована, але спочатку він був кочівним монастирем. Перші будівлі датовані 1890 роком, 1921 року в ньому жило 1300 лам, 1937 року монастир було зруйновано. Новий монастир Данзандар'я-Хийд відкритий 1990 року на місці старого і у ньому живе 30 монахів. Тоді ж поруч з містом було знайдено масове захоронення 5000 розстріляних монахів (це складало понад 1 % дорослого населення Монголії 1937 року). Культура У місті є пам'ятник Давадоржі — місцевому герою, який воював з японцями на Халхин-Голі 1939-го. Краєзнавчий музей має експонати з історії краю, а також експозицію про культуру цаатанів-оленеводів, етнічна меншість дархадського краю. Музей також має статую багаторукого Аволокашвари у незвичному для Монголії стилі. На південний захід від Мурену збереглися руїни «Білого міста Ерхім» — одного з найважливіших міст 13 сторіччя у Монголії. На захід від Мурена в долині Делгер-Шайхан можна знайти чималу кількість могил та керексурів — похоронних будівель, серед яких знаходяться знамениті 14 стел з зображенням летючих оленів. Їх висота складає від 3 до 5 метрів, ширина 50-60 см, товщина удвічі менша за ширину. За 10 км від цього міста за Хадаським джерелом розташовано ще 5 оленячих каменів. Рідкісний пам'ятник 3000-річного віку відкритий поруч з Муреном у місцевості Ушгийн-Увур. На великому капищі стоять три ряди оленячих каменів повернутих обличчям на схід. На одному з них чітко видно обличчя людини — це єдиний відомий оленячий камінь із зображенням обличчя людини.[4] Стадіон борців — сучасна споруда у східній частині міста. Невелика двоповерхова будівля у формі кола, перед стадіоном встановлено пам'ятник трьом видатним борцям з Мурена. Будівля призначена для проведення тренувань та змагань з монгольської національної боротьби. [5] Охоронне місце Обо — культова священна споруда у тюрксько-монгольських народів. Обо — місце поклоніння місцевим духам, які володарюють в цій місцевості.[6] .jpg) ТранспортЗа 5 кілометрів на північний-захід від центру міста розташовано міський аеропорт який обслуговує місцеві авіалінії. Від Мурена до Ерденета йде якісна гравійна дорога довжиною 271 км. Відстань до Улан-Батора 1021 км. Від Хатгала до Мурена 102 км розбитої гравійної дороги з гофром, частина шляху йде руслами висохлих річок.[7] Примітки
Посилання
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
