|
Сенкевич Юрій Олександрович
Ю́рій Олекса́ндрович Сенке́вич (4 березня 1937, Баян-Тумен — 25 вересня 2003, Москва) — російський вчений-медик і телеведучий. Кандидат медичних наук, полковник медичної служби, лауреат Державної премії СРСР, академік Російської телевізійної академії, президент Асоціації мандрівників Росії, ведучий найстарішої телепередачі радянського і російського телебачення «Клуб мандрівників». БіографіяНародився в місті Баян-Тумен в Монголії (нині Чойбалсан).  У 1954 закінчив середню школу № 107 в Ленінграді. 1960 — закінчив Військово-медичну академію ім. С. М. Кірова в Ленінграді і отримав направлення на роботу начальником медичного пункту військової частини 93762 міста Бологоє-4 (нині ЗАТЕ Озерний) Калінінської (Тверській) області. 1962 — переведений до Москви в Інститут авіаційної та космічної медицини Міністерства оборони СРСР. 1963 — відряджений в Інститут медико-біологічних проблем Міністерства охорони здоров'я СРСР, в якому Юрій Олександрович пройшов шлях від молодшого наукового співробітника до начальника Навчально-тренувального спеціалізованого центру медико-біологічної підготовки космонавтів, беручи участь у підготовці та медичному забезпеченні пілотованих космічних польотів і польотів біосупутників (з тваринами на борту). Як лікар-дослідник проходив підготовку для участі в космічному польоті. 1966—1967 — бере участь в 12-й радянській антарктичній експедиції на станцію «Схід». Одним із головних напрямків наукових досліджень Юрія Олександровича стає вивчення поведінки людини в екстремальних умовах. Матеріали, зібрані в цій експедиції, лягли в основу кандидатської дисертації. 1969 — на запрошення відомого норвезького мандрівника-дослідника Тура Хейєрдала здійснює подорож на вітрильному човні «Ра» (1969), а потім на «Ра-2» (1970). Пізніше, в 1977—1978, була експедиція в Індійському океані на «Тигрисі». Обидві експедиції стали вагомими науковими подіями. 1973—1982 — завідувач відділу науково-медичної та технічної інформації в Інституті медико-біологічних проблем. 1973 — Сенкевич запрошений на Центральне телебачення як ведучий передач «Клуб кіноподорожей», згодом передача була занесена в книгу рекордів Гіннесса. 1979 — бере активну участь у медичному забезпеченні експедиції до Північного полюса. 1980—1982 — активно бере участь у першої радянської експедиції на Еверест. Результатом досліджень в галузі космічної фізіології та психології, вивчення людини в екстремальних умовах стали понад 60 наукових робіт. 1991 — знявся в ролі ведучого «клубу мандрівників» у фільмі «Люми». 1997 — обраний академіком Російської телевізійної академії, передача «Клуб мандрівників» нагороджена найвищою нагородою Російського телебачення «ТЕФІ». Був президентом Асоціації мандрівників Росії, член Спілки журналістів Росії, співголовою Фонду міжнародної гуманітарної допомоги і співпраці. Помер на робочому місці, незадовго до смерті переніс інфаркт (після одержання звістки про смерть Тура Хейєрдала). Сім'я
Твори
Фільмографія
Нагороди
Пам'ятьПохований на Новодівичому кладовищі. 30 жовтня 2007 на честь Юрія Сенкевича був названий новий літак А-319 авіакомпанії Аерофлот. У радянсько-російської панк-групи «Бригадний Підряд» Юрію Олександровичу присвячена пісня, яка так і називається «Сенкевич». Існує пісня «Юрій Сенкевич», написана поетом і музикантом В. П. Р. (Роман Семенов). Судноплавна компанія «Совкомфлот» назвала на честь відомого радянського мандрівника і дослідника океанський танкер посиленого льодового класу загальною вантажопідйомністю (дедвейтом) 100 тис. тонн (у два рази більше «Титаніка») — «Юрій Сенкевич». Розпорядженням Уряду Москви від 5 липня 2010 року № 1390-РП ім'я Ю. А. Сенкевича було присвоєно ГАОУ ВПО МГИИТ. Тепер інститут іменується: Державна автономна освітня установа вищої професійної освіти міста Москви «Московський державний інститут індустрії туризму імені Ю. А. Сенкевича». У 2002 році в Омську був відкритий ресторан «Сенкевич». Одна з внутрішніх стін ресторану прикрашена картою, виготовленої зі слонової шкіри, на якій зображений маршрут експедиції на човні «Ра-2». На честь Юрія Сенкевича в 2023 році був назван паразитичний кліщ Spinturnix senkevitchi, виявлений в Монголії на кажані Hypsugo alaschanicus (Chiroptera: Vespertilionidae) і описаний в 2023 році М. В. Орловою та Н. В. Анісімовим (колектор — В. С. Лебедів).[1] Музей4 березня 2009 р. на Селезневській вулиці, 11, будова 3, було відкрито кабінет-музей Юрія Сенкевича. У ньому зібрані не тільки його особисті речі та фотографії, але й експозиція з історії освоєння Арктики, Антарктики і Світового океану. Примітки
Посилання
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
