Чесько-словацькі мови

Чесько-словацькі мови
Поширені:	Центральна Європа
Класифікація:	Індоєвропейські  Балто-слов'янська   Слов'янські    Західнослов'янські     Чесько-словацькі мови
Групи:	Чеська Словацька

Чесько-словацькі мови — одна з трьох підгруп західнослов'янських мов, поряд з лехитською та лужицькою.

До чесько-словацьких мов належать дві мови: чеська та словацька, які поширені в основному на території Чехії та Словаччини. Мови є взаємно зрозумілі[1], утворюють діалектний континуум. Стандартизовані форми цих мов трохи відрізняються через різнорідну лексику, орфографію, вимову, фонологію, суфікси та префікси. У лексиці чеської мови відчутно вплив німецької та латинської мов, а у лексиці словацької мови — вплив угорської та чеської мов[2]. Східні словацькі діалекти входять у широкий діалектний континуум з лехицькими мовами[3].

Також до чесько-словацьких мов належала й кнааніт, яка у середньовіччі була створена на основі давньочеської мови, але вимерла до XVI століття[4][5], та ляська мікромова.

Загальне число мовців чесько-словацьких мовах становить близько 18 млн. осіб.

Класифікація

Чесько-словацькі мови поділяються на дві мови: чеську та словацьку, які у свою чергу поділяються на діалекти.

Чеська мова, у якій для діалектів характерна континуальна безперервність, що триває й на території словацьких діалектів, поділяється на:

• Чеські діалекти (česká nářečí, skupina česká);
  • Центральний (Центральночеський) діалект (nářečí středočeská);
  • Північно-східний чеський діалект (nářečí severovýchodočeská), включно з подкрконошською (úseky podkrknošský a pojeśtědský), кладською (kladské nářečí) та літомишльською (úsek litomyślský) говіркками;
  • Південно-західний чеський діалект (nářečí jihozápadočeská), включно з ходською (домажліцькою) (úsek chodský (domažlický)) та дудлебською (úsek doudlebský) говірками;
  • Південно-східний чеський діалект (nářečí jihovýchodočeská) (чесько-моравський перехідний) (přechodný pás česko-moravský) діалект.
• Центральноморавські (Ганацькі) діалекти (středomoravská (hanácká) nářečí, skupina středomoravská (hanácká)):
  • Центральний діалект (typ centrálni);
  • Горський діалект (typ horský);
  • Знойємський діалект (typ znojemský);
  • Виділяють також окраїнні діалекти: західний (typ západní), північний (typ severní) та східний (typ východní), а також чугацький діалект (typ čuhácký).
• Північноморавські діалекти (силезькі, польські) діалекти (slezská (lašská) nářečí, skupina slezská (lašská)):
  • Опавський діалект (nářečí opavská (západní)), включно з західноостравським (úsek západoopavský);
  • Остравський діалект (nářečí ostravská (střední)), включно з горноостравським (úsek hornoostravický);
  • Силезсько-моравський діалект (nářečí slezskomoravská (jižní));
  • Змішана чесько-польська мовна область (smíšená jazyková oblast česko-polská).
• Східноморавські (моравсько-словацькі) діалекти (východomoravská (moravskoslovenská) nářečí, skupina východomoravská (moravskoslovenská)):
  • Словацький діалект (nářečí slovácká), включно з дольським (úsek dolský);
  • Волоський діалект (nářečí valašská), включно з кельчським (úsek kelečský);
  • Виділяються також копанічарський діалект (úsek kopaničářský).

Словацька мова, у якій усі діалекти утворюють єдиний безперервний діалектний континуум, поділяється на:

Діалекти словацької мови.

   Західнослов'янський

   Средньословацький

   Східнословацький

• Західнословацький діалект:
  • Північні говори (Тренчин, Жиліна, Нове Мєсто-над-Вагом, Стара-Тура, Чадця);
  • Південно-східні говори (Нітра, Топольчани);
  • Південно-західні говори (Братислава, Трнава, Загір'я).
• Средньословацький діалект:
  • Північні говори (Ліптовський Мікулаш, Мартін, Превідза);
  • Південні говори (Банська-Бистриця, Зволен, Лученец‎, Левіце).
• Східнословацький діалект:
  • Південно-західні говори (Попрад, Пряшів‎, Списька Нова Весь, Кошиці);
  • Центральні говори (Михайлівці‎, Требішов);
  • Східні говори (Гуменне).

Порівняння лексики

У періоди з 1918 до 1939 та з 1945 до 1992 року чехи і словаки жили в одній державі, тому мовні контакти були нормальним явищем. Результатом багаторічного зіткнення стало як наявність загальних слів та мовних конструкцій.

українська мова	Чеська мова	Словацька мова
людина	člověk	človek
вечір	večer	večer
брат	bratr	brat
день	den	deň
рука	ruka	ruka
осінь	podzim	jeseň
сніг	sníh	sneh
літо	léto	leto
сестра	sestra	sestra
риба	ryba	ryba
вогонь	oheň	oheň
вода	voda	voda
вітер	vítr	vietor
зима	zima	zima

Примітки

1. Від «чехословацької мови» до чеської і словацької. Архів оригіналу за 14 грудня 2018. Процитовано 14 грудня 2018.
2. Юрій Ванько. Словацька мова в контакті з іншими мовами. [Архівовано 15 грудня 2018 у Wayback Machine.] «Проблеми слов'янознавства». 2012. Випуск 61. С. 217
3. Hannan, Kevin (Winter 1996). The Lachian Literary Language of Óndra Łysohorsky. The Slavic and East European Journal. 40 (4): 726—743. doi:10.2307/310109. JSTOR 310109.
4. Knaanic, MultiTree. Архів оригіналу за 2 вересня 2012. Процитовано 14 грудня 2018.
5. Judeo-Czech, MultiTree. Архів оригіналу за 11 серпня 2011. Процитовано 14 грудня 2018.