|
КошиціКошиці[13][14] (також Ко́шице[14]; словац. Košice, угор. Kassa, нім. Kaschau) — друге за розміром місто Словаччини, лежить на сході країни біля підніжжя гірського масиву Чорна Гора в долині річки Горнад та на західній околиці етнічних поселень русинів. Кошиці — центр Кошицького краю та важливий торговельний й індустріальний центр Словаччини. У Кошицях розташований Університет імені Павла Йозефа Шафарика та Технічний університет. 2013 місто отримало статус «Культурна столиця Європи-2013». КліматКлімат Кошиць є перехідним від вологого континентального клімату (Dfb за класифікацією Кеппена) до морського клімату (Cfb), оскільки місто розташоване у помірному кліматичному поясі. Атмосферні опади випадають протягом усього року, але їх максимум припадає на літній період. Найхолодніший місяць — січень із середньою температурою -3 °C, а найспекотніший місяць — липень з середньою температурою 19,3 °C.
ІсторіяІсторія Кошиць починається набагато раніше, ніж про існування міста було згадано вперше в 1230 р., де йшлося про костел у королівському поселенні – Villa Cassa — попереднику міста. Права міста Кошиці набули 1241 р., коли король Бела IV запросив до заселення «гостей» із Саксонії після монгольського нашестя на Угорське королівство. Середньовічна забудова, зосереджена навколо довгастої веретеноподібної площі, була в 1270 — 1290 рр. обнесена міськими стінами. Укріплене місто зберігало значення важливої фортеці до кінця XVIII ст. У 1312 р., під час воєн за угорський трон, місто зібрало військо та на стороні короля Кароля Роберта Анжуйського в битві під Розгановицями розбило олігархів Омодея Аби та Матуша Чака Тренчанського, за що отримало значні привілеї. В 1369 р. Кошиці отримали міський герб, котрий є найстаршим гербом в Європі, про який є письмова згадка. Починаючи з XIV століття, Кошиці стало другим за значенням містом Словаччини, що тоді входила до складу Угорського королівства, з такими самими правами, що їх мала столиця Буда. Кошиці були культурним, промисловим торгівельним центром Верхньої Угорщини й розташовувалися на важливих торгівельних шляхах, особливо з Прибалтики на Балкани. За часів Сигізмунда Люксембурзького в першій половині XV ст. в місті почали культивувати готичний стиль, найяскравішим прикладом якого є собор святої Єлизавети. За часів правління Матвія Корвіна розквіт Кошиць досяг вершини: місто мало 10000 мешканців, належано до найбільших в Європі. У ранньому Новому часі Угорщина була розділена на три частини (1541–1699), причому через своє географічне положення та значення Кошиці поперемінно входили до Габсбурзької імперії або до Трансільванії. Кошиці стали ареною суперечок Реформації, причому німецьке та слов'янське населення сповідувало лютеранство, а мадярське — кальвінізм. Місто було протестантським у 1604–1606 рр. за князя Штефана Бочкая, в 1619–1626 рр. за князя Габріеля Бетлена та в 1644–1648 рр. за князя Георгія I Ракоці. В 1682–1685 рр. Кошиці є центром верхньоугорського князівства Текелі, що було підпорядковано безпосередньо Османській імперії. У XV столітті Кошиці тимчасово захопив гусит Ян Їскра. З XVI ст. Кошиці стали центром протигабсбурського руху в численних повстаннях угорської шляхти, і своєрідною столицею заколотника Ференца Ракоці, пізніше тут і похованого. Місто було головною протитурецькою фортецею в Верхній Угорщині та центром католицької освіти зі знаним Кошицьким університетом, заснованим у 1657 р. У 1913 р. в Кошицях з'явилася міська електрична залізниця. У 1919 у Кошицях угорські комуністи проголосили Словацьку Радянську Республіку, що проіснувала недовго. З весни 1938 — у складі автономної Словаччини. Але за Віденським арбітражем передано до складу Угорщини. 21 лютого 1945 — російсько-більшовицька окупація Кошиць, яка замінила угорську. 1946 — у складі Чехословаччини. З 1993 — місто в незалежній Словацькій державі. Пам'ятки культури  Замки та палаци
Музеї
ХрамиГоловною визначною пам'яткою і домінантою міста є собор святої Єлизавети (словац. Dóm svätej Alžbety, англ. St Elisabeth Minster), який розташований на центральній площі міста. Це найбільша церква Словаччини, крім того, цей храм розташований далі за всіх на схід, у порівнянні з іншими готичними церквами Європи. Будівництво цього готичного храму проходило під королівським наглядом у кілька етапів, починаючи з 1380 р. Його добудували в 1508 році, п'ятинавний інтер'єр собору має довжину 60 метрів і ширину 45 метрів. Вівтар 15 століття є одним з найбільших у Європі. На південній стороні розташована каплиця св. Михайла з другої половини 14 ст., на північній — башта Урбана (словац. Urbanova veža) з дзвіницею. У Кошицях також відмінно збереглися найстарший будинок міста — костел домініканів з кінця 13 ст., костел св. Антона Падуанського з 1405 р., костел урсулянок з 1652—1655 рр., костел єзуїтів з 1671—1681 рр., костел Святого Духа з 1730—1733 рр., кальвінський збір з 1805—1811 рр., лютеранська кірха з 1804—1816 рр., греко-католицький собор з 1882—1886 рр., дві новіші греко-католицькі церкви і багато інших культових споруд. Катедральний Собор Різдва Пресвятої Богородиці греко-католицької Кошицької єпархії збудований у 1882-1898 роках за проектом Вільяма Колацека та будівельника Людовіта Шмідта у неороманського стилі. У 1901 р. встановлено іконостас та кафедру. Церква стала кафедральною після створення Кошицького апостольського екзархату в 1997 році. З 2022 року при соборі створена громада українців візантійського обряду з ініціативи та благословення місцевого архієпископа Кирила (Василя)[15]. Театри
Інші пам'ятки культури
ПаркиНайбільшим парком Кошиць є міський парк, створений у 1860-х роках між залізничним вокзалом і центром міста. У 2012—2013 роках в парку провели велику реконструкцію. Ботанічний сад університету, заснований 1950 року, має дендрарій, колекцію декоративних рослин, а також колекції оранжерейних тропічних і субтропічних рослин. НаселенняЗа даними перепису 2011 року в Кошицях мешкало 240 688 осіб[16]. Станом на 2011 рік за етнічною приналежністю та віросповіданням населення розподілялося наступним чином: Етнічний склад[17] Віросповідання[18]
Спорт 
Також у Кошицях проводиться один з найстаріших марафонів світу: згідно офіційного сайту марафону він є найстарішим в Європі. Заснований у 1924 році. У 1957 році його вперше виграв спортсмен з СРСР. Існують як чоловіча, так і жіноча траси. Олена Бурковська з України встановила рекорд на жіночій трасі — 2:30:50. Адміністративний поділТериторія м. Кошиці поділяється на округи та на міські частини (квартали, райони):
ПромисловістьТранспортГромадський транспорт у Кошицях є під орудою Dopravný podnik mesta Košice. Муніципальна транспортна система є найстарішою в сучасній Словаччині, перша лінія конки була відкрита в 1891 році (електрифікована в 1914 році)[20]. На кінець 2010-х система громадського транспорту міста складається з автобусів, трамваїв та тролейбусів. Залізнична станція Кошиці — залізничний вузол Східної Словаччини. Місто сполучено залізничним транспортом з Прагою, Братиславою, Пряшевим, Чиєрна-над-Тісоу, Гуменне, Мішкольцем (Угорщина) та Зволеном. Існує ширококолійна залізниця Ужгород - Кошиці з України, що веде до металургійного комбінату (U.S. Steel Košice) на південний захід від міста. Автострада D1 сполучає місто з Пряшевим. Міжнародний аеропорт «Кошиці» розташовано на південь від міста. Відомі людиНародилися
Померли
Міжнародні відносиниПоріднені міста_-_Tree_of_Partnership.jpg) Станом на 2022 рік, порідненими містами Кошиць є 16 міст[21]:
Партнерські договориКошиці мають договори про партнерство та дружні зв'язки з 5 містами[21]: У 2017 році Кошиці та Кривий Ріг оголосили про партнерство у галузі спорту та спортивних змагань[22]. Цікаві відомості
Дивіться такожПримітки
Джерела
Посилання Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Кошиці
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
Portal di Ensiklopedia Dunia
