Частота дихальних рухів — число дихальних рухів (циклів вдих-видих) за одиницю часу (зазвичай хвилину). Є одним з основних і найстаріших біомаркерів.
Підрахунок числа дихальних рухів здійснюється за кількістю переміщень грудної клітини і передньої черевної стінки. Зазвичай у ході об'єктивного дослідження спочатку визначають і підраховують пульс, а потім — число дихальних рухів за хвилину, визначають тип дихання (грудний, черевний або змішаний), глибину і його ритм[1][2].
Частота дихання у людини
У дорослих
Здорова доросла людина в стані фізіологічного спокою здійснює в середньому 12 до 24 дихальні рухи, у новонароджених дітей частота дихання у спокої 40-60 в
хвилину [3], частота яких поступово знижується з віком. Уві сні дихання скорочується до 12-14 в хвилину, а при фізичному навантаженні, емоційному збудженні або після рясного прийому їжі — закономірно частішає[2].
Патологічне почастішання дихання (тахіпное) розвивається в результаті наявності деяких патологічних станів[2]:
зменшення дихальної поверхні легень (запалення легенів — крупозна або вірусна пневмонія, туберкульоз легенів, спадання легені (ателектаз); в результаті здавлення легені — ексудативний плеврит, гідроторакс, пневмоторакс, пухлина середостіння; при обтурації або здавленні головного бронха пухлиною; при інфаркті легені в результаті закупорки тромбом або емболом гілки легеневого стовбура; при різковираженій емфіземі легенів і переповненні їх кров'ю при набряку на фоні патології серцево-судинної системи);
У здорової дитини візуально відзначається синхронна участь в акті дихання обох половин грудної клітки. Для визначення ступеня рухливості (екскурсії) грудної клітки сантиметровою стрічкою вимірюють окружність грудної клітки на рівні сосків спереду, а ззаду під кутами лопаток. При огляді звертають увагу на тип дихання. Підрахунок числа дихальних рухів проводять протягом хвилини, коли дитина спокійна або спить. У новонароджених і дітей раннього віку можна користуватися м'яким стетоскопом, розтруб якого тримають біля носа обстежуваної дитини. Даний спосіб дозволяє підрахувати число дихальних рухів, не роздягаючи дитину. Іноді цим способом вдається вислухати хрипи, характерні для бронхіту, бронхіоліту або пневмонії[4].
У новонароджених може відзначатися періодичне дихання — чергування регулярного дихання з нерегулярним. Це вважається нормальним для цього віку.
Частота дихальних рухів і основні гемодинамічні показники у дітей в нормі[5]
↑ абвг(рос.)Пропедевтика внутренних болезней / В. Х. Василенко. — 3-е изд., перераб. и доп. — М : Медицина, 1989. — С. 92-93. — (Учебная литература для студентов медицинских институтов) — ISBN 5-225-01540-9.
↑Мазурин А. В., Воронцов И. М. Пропедевтика детских болезней. — 1-е изд. — М : Медицина, 1986. — С. 118—119. — (Учебная литература для студентов медицинских институтов) — 100000 прим.
Berkowitz’s Pediatrics : A Primary Care Approach : [англ.] / Editor Carol D. Berkowitz (MD, FAAP). — 5th ed.. — American Academy of Pediatrics, 2014. — 1150 p. — ISBN 978-1610023726.
