Дихання Куссмауля

Ди́хання Куссма́уля — патологічний тип гіпервентиляційного дихання, що характеризується ритмічними дихальними циклами збільшеної глибини. Амплітуда такого дихання приблизно вдвічі перевищує амплітуду звичайного дихання і супроводжується характерним шумом.
Є клінічним симптомом.
Спостерігається при тяжкому ацидозі — печінкова кома, уремічна кома, діабетична кома, отруєнні метиловим спиртом тощо.

Походження назви

Даний тип патологічного дихання носить ім'я німецького лікаря Адольфа Куссмауля[1] (1822-1903), який вперше описав його в публікації, датованій 1874 роком, де описувались його дослідження цукрового діабету людини. Куссмауль визначив цей тип дихання як ознаку коми і неминучої смерті осіб з цукровим діабетом.

Див. також

• Дихання Біота
• Дихання Чейна-Стокса

Примітки

1. Kussmaul A. Zur Lehre vom Diabetes mellitus. Über eine eigenthümliche Todesart bei Diabetischen, über Acetonämie, Glycerin-Behandlung des Diabetes und Einspritzungen von Diastase in's Blut bei dieser Krankheit// Deutsches Archiv für klinische Medicin, Leipzig. — 1874, 14. — P. 1-46. // English translation in Ralph Hermon Major (1884–1970), Classic Descriptions of Disease. Springfield, C. C. Thomas, 1932. 2nd edition, 1939, 3rd edition, 1945.