Діафрагма (анатомія)Діафра́гма (лат. diaphragma, від грец. διάφραγμα — «перегородка»), грудочеревна діафрагма — непарний сплощений м'яз, який розмежовує грудну та черевну порожнини. Наявність діафрагми властива лише ссавцям та крокодилам. Утворена системою поперечносмугастих м'язів, які, очевидно, є похідними системи прямого м'язу живота. М'язові волокна поділяються на три пучки: грудинний, реберний, поперековий. Починаючись з периферії, всі три м'язові пучки прямують вгору та медіально, поєднуються своїми сухожилками і об'єднавшись, утворюють сухожилковий центр діафрагми(centrum tendineum) . Діафрагма має декілька природних отворів, найважливішими з яких є три : венозний - розташований у сухожилковій частині діафрагми, через нього проходять нижня порожниста вена та гілки діафрагмального нерву; аортальний - розташований у м'язовій частині, через нього проходять аорта та грудний лімфатичний проток; стравохідний - також знаходиться у м'язовій частині, через нього проходять стравохід та гілки блукаючого нерву. Інервація діафрагми здійснюється парою діафрагмальних нервів та 6 нижніми міжреберними. ЛокалізаціяЗазвичай верхівка правого купола діафрагми знаходиться на рівні четвертої, а лівого — на рівні п'ятої міжреберної щілини. Умовною зовнішньою межею діафрагми можна вважати край нижніх ребер. Під час вдиху куполи діафрагми опускаються на 2—3 см і стають плоскими.Під час видиху діафрагма розслабляється і стає куполоподібною. ФункціїФункції діафрагми поділять на статичну і динамічну. Статична функція полягає у підтримці коректних взаємовідносин між органами грудної та черевної порожнин. Динамічну поділяють на три окремі функції:
Література
|