|
Церква Різдва Пресвятої Богородиці (Дубровиця)
Церква Різдва Пресвятої Богородиці — храм Православної церкви України, одна з найстаріших архітектурних пам'яток міста Дубровиця Рівненської області, Україна[1]. Пам'ятка архітектури національного значення[2][3], охоронний № 1498[4]. Належить до Дубровицького благочиння Рівненської єпархії ПЦУ[5]. ІсторіяВперше православна церква церква в Дубровиці згадується в заповіті Марії Юріївної Гольшанської (Курбської) від 18 березня 1576 року[6]. У цьому акті вона заповіла, аби її чоловік князь Андрій Михайлович Курбський після її смерті віддав у Пречистенську церкву в Дубровиці її церковні речі: мале Євангеліє, обтягнуте червоним оксамитом і обрамлене позолоченим сріблом, друге Євангеліє, обтягнуте чорним оксамитом, а також срібний визолочений здвиговий хрест[6][7]. Копії метричних книг зберігалися з 1777 року[6]. Принаймні до 1834 року церква Різдва Богородиці належала до Домбровицького деканату греко-католицької церкви[8]. Опісля діяла як православна. Станом на 1859 рік дубровицька парафія Різдва Богородиці налічувала 2902 віряни[9]. Тоді до неї були приписані: містечко Домбровиця з церквою Різдва Богородиці (765 вірян), села Селець з приписною каплицею (517 вірян), Золоте (438 вірян), Пузня (142 вірян), Людинь (224 вірян), Рудня (48 вірян), Ясенець (128 вірян), Острівці (134 вірян), Мочулище (236 вірян), Крупове (270 вірян)[9]. Сучасна мурована церква збудована в 1861 році на кошти дубровицького графа Ігнатія Броель-Плятера[6][10]. За описом церковного майна 1879 року парафії належало: маєток з городами — 3 десятини, орної землі — 54 десятини 2100 сажнів, сінокоси — 12 десятин 1178 сажнів землі[6]. У 1889 році у парафії було 3085 парафіян, з них 863 особи — у Домбровиці[6]. Станом на 1892 рік парафія налічувала 4439 вірян (2165 чоловіків та 2274 жінки), володіла 94 десятинами та 1132 сажнями землі, мала в підпорядкуванні однокласне народне училище, села Золоте, Пузня, Людинь, Рудня, Ясинець, Острівці, Мочулище, Крупове та дерев'яну Миколаївську церкву в селі Селець[10]. У 1962 році радянська влада закрила церкву і перетворила її на склад солі[5][1]. Були тоді плани підірвати будівлю[1]. З Луцька вже були викликані мінери, привезено вибухівку, проте в останній момент тогочасний начальник райвідділу міліції Дмитро Башинський відмінив наказ[1]. Пізніше за збереження пам'ятки Дмитру Башинському присвоєно звання почесного громадянина Дубровиці[1]. Після проголошення незалежності України храм був відреставрований[11]. Офіційно релігійну громаду Свято-Різдво-Богородичної церкви зареєстровано 25 вересня 1992 року[12]. Станом на 2011 рік орієнтовна кількість парафіян становила 350 осіб[12]. Архітектура.jpg)
Церква Різдва Пресвятої Богородиці в Дубровиці є трьохкупольним мурованим храмом у стилі пізнього бароко[13]. Церква поєднує в собі російську і дерев'яну українську архітектуру[11]. Цегляна, трьохмастна, в основу композиції покладено притаманна українським дерев'яним культовим спорудам осьова схема компонування об'ємів, доповнена розміщенням дзвіниці на західному фасаді, що є характерним прийомом російської архітектури[14]. Складається з квадратної в плані, великих розмірів нави, прямокутних апсиди і нартексу[14]. Опорними для системи підпружних арок є поставлені по квадрату чотири стовпи п'ятигранного перерізу[14]. Прямокутний у плані об'єм двох нижніх ярусів дзвіниці, орієнтований перпендикулярно осі основного об'єму, рівновисокий з навою[14]. Восьмерик дзвіниці декорований щипцями[14]. Південний і північний фасади нави, західний фасад дзвіниці і східний фасад апсиди мають ідентичне оформлення, яке має в основі мотив портика[14]. Біля церкви в 2005 році встановлено пам'ятник діві Улянії Гольшанській-Дубровицькій[1][13]. Див. такожПримітки
Посилання Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Церква Різдва Пресвятої Богородиці (Дубровиця)
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
.jpg)
Portal di Ensiklopedia Dunia
