Хокко-Мару

Історія
Японія Японія
Назва:
  • SS Castellano
  • Хокко-Мару (Hokko Maru)
Власник:
  • Ministry of War Transport (Велика Британія)
  • C. Furness
  • Yamashita Kisen
  • Імперський флот Японії
Будівник: Short Brothers
Будівельний номер: 399
Завершений: 1918
Доля: 28 листопада 1943 потоплене на шляху від Палау до Рабаулу
Основні характеристики
Тип: вантажо-пасажирське
Тоннаж: 5347 GRT
Довжина: 121,9 м
Ширина: 15,8 м
Осадка: 8,7
Двигуни: 1 парова машина потрійного розширення, 517 к.с. (на гвинті)
Швидкість: 11 вузлів
Хокко-Мару. Карта розташування: Папуа Нова Гвінея
28.11.43
28.11.43
class=notpageimage|
Місце загибелі Хокко-Мару

«Хокко-Мару» (Hokko Maru) — транспортне судно, яке під час Другої світової війни брало участь в операціях японських збройних сил в архіпелазі Бісмарка.

Судно спорудили в 1918 році на верфі Short Brothers у Сандерленді на замовлення Міністерства воєнного транспорту. У 1919-му, по завершенні Першої світової війни, воно під назвою SS Castellano стало використовуватись британською компанією C. Furness.

У 1922 році судно придбала японська компанія Yamashita Kisen.

У 1941-му «Хокко-Мару» реквізували для потреб Імперського флоту Японії[1].

Відомо, що у серпні 1943 року судно пройшло з конвоєм № 3809 з Токійської затоки до атола Трук (центральні Каролінські острови), де знаходилась головна база японського ВМФ в Океанії.

25 листопада 1943 року «Хокко-Мару» у складі конвою SO-505 вийшло з Палау (важливий транспортний хаб на заході Каролінських островів) до Рабаула — головної передової бази в архіпелазі Бісмарка, з якої здійснювались операції на Соломонових островах та сході Нової Гвінеї. На борту «Хокко-Мару» перебувало 640 військовослужбовців.

Уранці 28 листопада в районі за 1000 км від Палау та 1300 км від Рабаула конвой атакував підводний човен Raton[en]. Спершу він потопив судно «Юрі-Мару», а після того поцілив торпедами «Хокко-Мару». Останнє також затонуло, при цьому загинули 3 члени екіпажу та один військовослужбовець-пасажир[2].

Примітки

  1. ↑ Hokko Maru (Raton) (+1943.
  2. ↑ Japanese Army Auxiliary Transports. www.combinedfleet.com. Процитовано 15 грудня 2020.