Сейкай-Мару

Історія
Японія Японія
Назва: Сейкай-Мару (Seikai Maru)
Власник:
  • Toa Kaiun
  • Імперський флот Японії
Будівник: Uraga Dock
Будівельний номер: 460
Закладений: 10 листопада 1937
Спуск на воду: 1 березня 1938
Завершений: 31 травня 1938
Доля: 16 вересня 1943 затонуло від підриву на міні поблизу Кавієнга
Основні характеристики
Тип: вантажне / переобладнаний канонерський човен
Тоннаж: 2663 GRT
Довжина: 93,6 м
Ширина: 13,7 м
Осадка: 7,6 м
Двигуни: 1 парова турбіна
Швидкість: 14 вузлів
Сейкай-Мару. Карта розташування: Папуа Нова Гвінея
16.09.43
16.09.43
Район потоплення Сейкай-Мару

Сейкай-Мару (Seikai Maru) – судно, яке під час Другої Світової війни взяло участь у операціях японських збройних сил в архіпелазі Бісмарка.

Передвоєнна служба

Сейкай-Мару спорудили в 1940 році на верфі Uraga Dock на замовлення компанії Toa Kaiun.

В якийсь момент Сейкай-Мару реквізували для потреб Імперського флоту Японії та переобладнали його у канонерський човен.[1]

На момент вступу Японії у Другу світову війну корабель входив до складу 5-го дивізіону канонерських човнів, що базувався у центральній частині Каролінських островів на атолі Трук[2] (ще до війни тут була створена потужна база японського ВМФ, з якої до лютого 1944-го провадились операції у цілому ряді архіпелагів).

Вторгнення до архіпелагу Бісмарка

У першій половині січня 1942-го судно перейшло до нещодавно захопленого острова Гуам (Маріанські острови). Тут конвой транспортів прийняв на борт 144-й піхотний полк для подальшого десанту в Рабаул на острові Нова Британія (архіпелаг Бісмарка). 14 січня конвой полишив Гуам, при цьому Сейкай-Мару та ще один переобладнаний канонерський човен Ніккай-Мару, а також переобладнані мисливці за підводними човнами Тоши-Мару №5 і Тама-Мару №8 ескортували третій ешелон.[3]

23 січня десант висадили у Рабаулі, котрий на наступні кілька років став  головною передовою базою японців у архіпелазі Бісмарку, з якої провадитимуться операції на Соломонових островах та сході Нової Гвінеї.

Вторгнення на Соломонові острови

У середині квітня 1942-го Сейкай-Мару вирішили задіяти у запланованій операції з оволодіння Порт-Морсбі на Новій Гвінеї та створення баз на Соломонових островах, для чого включили до складу загону, котрий мав забезпечувати створення передових баз гідролітаків.[4]

26 – 28 квітня корабель разом з іншим переобладнаним канонерським човном Ніккай-Мару здійснив перехід до якірної стоянки Шортленд (прикритої групою невеликих островів Шортленд акваторії біля південного завершення острова Бугенвіль), куди необхідно було доправити матеріали та будівельників для створення першої такої бази.[5]

2 чи 3 травня 1942-го Сейкай-Мару, Ніккай-Мару і Кейджо-Мару (ще один переобладнаний канонерський човен з того ж дивізіону) прибули до затоки Реката-Бей на розташованому далі на схід острові Санта-Ісабель, де з’явилась тимчасова база гідролітаків.[6][7] Перебазована сюди авіагрупа з корабля Кійокава-Мару (сам він в цей час проходив ремонт) та гідроавіаносець Камікава-Мару прикривали проведену 4 травня висадку на Тулагі (далі на схід архіпелагу поблизу острова Гуадалканал), котру здійснив загін, що прибув із Трука. 

Ескортна служба

Відомо, що у травні 1943-го "Сейкай-Мару" супроводжував конвой №3515, який прослідував з Токійської затоки на Трук.

Обставини загибелі

Станом на початок осені 1943-го Сейкай-Мару перебував в архіпелазі Бісмарка. 16 вересня він підірвався на міні та затонув поблизу Кавієнга (друга за значенням японська база в архіпелазі, розташована на північному завершенні острова Нова Ірландія). Мінна постановка була здійснена ще 4 червня підводним човном Silversides.

Примітки

  1. Seikai Maru (清海丸) (+1943).
  2. Japanese Transports. www.combinedfleet.com. Архів оригіналу за 8 лютого 2020. Процитовано 23 грудня 2020.
  3. Bertke, Donald A.; Smith, Gordon; Kindell, Don (31 серпня 2013). World War II Sea War, Vol 5: Air Raid Pearl Harbor. This Is Not a Drill (англ.). Lulu.com. ISBN 978-1-937470-05-0.
  4. Navy, corporateName=Royal Australian. Battle of the Coral Sea. www.navy.gov.au (англ.). Архів оригіналу за 19 січня 2021. Процитовано 23 грудня 2020.
  5. Stern, Robert C. (1 червня 2019). Scratch One Flattop: The First Carrier Air Campaign and the Battle of the Coral Sea (англ.). Indiana University Press. ISBN 978-0-253-03930-9.
  6. Imperial Cruisers. www.combinedfleet.com. Архів оригіналу за 6 червня 2011. Процитовано 23 грудня 2020.
  7. Japanese Auxiliary Gunboats. www.combinedfleet.com. Архів оригіналу за 24 липня 2020. Процитовано 23 грудня 2020.