Фридерик Папе

Фридерик Папе
Народився4 червня 1856(1856-06-04)
Золочів, Королівство Галичини та Володимирії, Австрійська імперія
Помер20 жовтня 1940(1940-10-20)[1] (84 роки)
Краків, Третій Райх
ПохованняСальваторський цвинтар
Країна Республіка Польща
Діяльністьісторик, медієвіст, бібліотекар
Alma materВіденський університет
ЗакладЯгеллонський університет
Науковий ступіньпрофесор
ЧленствоАкадемія знаньd
Польське наукове товариство у Львові
Польська академія знань
Історичне товариство у Львові
Association of Polish Librariansd
Угорська академія наук
ДітиАдам Папе
Казімєж Папе
Нагороди
Орден Відродження Польщі (Командорський Хрест)
Орден Відродження Польщі (Командорський Хрест)
Кавалер лицарського хреста ордена Франца Йосифа
Кавалер лицарського хреста ордена Франца Йосифа
Хрест Заслуги (Польща)
Хрест Заслуги (Польща)
CMNS: Фридерик Папе у Вікісховищі
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Папе.

Фридерик Папе (пол. Fryderyk Papée; 4 квітня 1856, Золочів — 20 жовтня 1940, Краків) — польський історик, дослідник історії Польщі 15–16 ст., бібліотекар. Дійсний член АН у Кракові (1920). Професор (1921). Походив зі спольщеної французької родини.

Життєпис

Народився в Золочеві на Львівщині в родині повітового комісара. 1867—1873 навчався у Львівській гімназії, 1873—1875 — у Львівському університеті, 1875—1879 — у Відні. 1878 у Віденському університеті захистив докторську дисертація на тему: «Polityka polska w czasie upadku Jerzego z Podiebradu wobec kwestii następstwa w Czechach 1466—1471». 1880—1883 — бібліотекар Бібліотеки ім. Оссолінських у Львові. Від 1883 працював у бібліотеці Львівського університету (від 1893 — хранитель, від 1895 — заступник директора). Співзасновник Історичного товариства у Львові (1886), 1904—1905 — головний редактор часопису «Kwartalnik Historyczny». 1905—1926 — директор бібліотеки Ягеллонського університету. 1920 і 1929—1930 — заступник директора Бібліотеки Чарторийських у Кракові. 1927—1933 — інспектор бібліотеки АН у Кракові. 1921—1927 — професор Ягеллонського університету. Від 1906 — член-кореспондент, від 1920 — дійсний член АН у Кракові. Був членом Угорської АН, почесним членом Польського історичного товариства, Угорського історичного товариства і Товариства польських бібліотекарів.

Помер у м. Краків.

Праці

Досліджував добу панування династії Ягеллонів:

  • «Kandydatura Fryderyka Jagiellończyka na biskupstwo warmijskie 1489—1492: Ustęp z dziejów polityki Kazimierza IV wobec Prus po odzyskaniu tychże» (1879),
  • «Ostatnie dwunastolecie Kazimierza Jagiellończyka 1480—1492» (1903),
  • «Studia i szkice z czasów Kazimierza Jagiellończyka» (1907),
  • «Jan Olbracht» (1936), «Aleksandr Jagiellończyk» (1949) та ін.).

Джерельний матеріал до теми зібрав у виданні «Akta Aleksandra króla polskiego, Wielkiego Księcia Litewskiego… 1501—1506» (1927).

Папе цікавився регіональною історією:

  • «Zabytki przeszłości miasta Bełza» (1884),
  • «Skole i Tucholszczyna: Przewodnik Naukowy i Literacki» (1890),
  • «Historia miasta Lwowa w zarysie» (1890) та ін.).

Досліджував також тематику 16 ст.:

  • «Ostatnie lata Diabła Stadnickiego» (1889),
  • «Żywot hetmana Żółkiewskiego» (1895),
  • «Dzieje unii kościelnej na Rusi» (1896).

Був співавтором публікації «The Cambridge History of Poland: From the Origins to Sobieski» (1950).

Нагороди

Примітки

  1. ↑ Internetowy Polski Słownik Biograficzny
  2. ↑ Odznaczenia [Архівовано 4 квітня 2019 у Wayback Machine.] // Gazeta Lwowska, Nr 103 z 6 maja 1927. — S. 1.
  3. ↑ Monitor Polski, 1936 nr 263 poz. 464[недоступне посилання]
  4. ↑ Hof- und Staatshandbuch der Österreichisch-Ungarischen Monarchie für das Jahr 1918. — Wien 1918. — S. 194.

Джерела та література

Література

  • Dąbrowski J. F. Papèe (1856—1940). «Kwartalnik Historyczny», 1939—1945, r. 53
  • Lipska H. F. Papèe (1856—1940). «Przegląd Biblioteczny», 1950, r. 18
  • Bieńkowski W. Papèe Fryderyk (1856—1940). В кн.: Polski słownik biograficzny, t. 25. Б/м, 1980
  • Kaniewska I. Fryderyk Papèe (1856—1940). В кн.: Uniwersytet Jagielloński: Złota księga Wydzału Historycznego. Kraków, 2000.