|
Казімеж Папе
Казімеж Папе або Казімеж Нінбург-Папе[2] (пол. Kazimierz Nienburg-Papée; нар. 10 січня 1889, Львів — 19 січня 1979, Рим) — польський дипломат, у 1932—1936 роках — Генеральний комісар Республіки Польща у Вільному місті Данциг, з 1936 по 1939 рік — посол Польщі у Чехословаччині, в 1939—1958 роках — посол при Святому Престолі, доктор права, капрал польських легіонів. Ранні рокиНародився 10 січня 1889 року у Львові. Його батько Фридерик Папе був істориком, який працював в Оссолінеумі, його мати Владислава була дочкою поета Владислава Анчиця[3]. Брат Адам Папе — фехтувальник, призер Олімпійських ігор. У 1905 році сім'я переїхала до Кракова, де Фридерик Папе влаштувався на роботу в бібліотеку Ягеллонського університету. Казімеж закінчив юридичний факультет Ягеллонського університету, пізніше отримавши ступінь доктора філософії. Під час Першої світової війни він служив у польських легіонах (1915—1916)[4], а після війни, коли Польща відновила незалежність, він став дипломатом, працюючи в Міністерстві закордонних справ. Дипломатична кар'єра1 квітня 1920 року Казімеж Папе влаштувався на роботу в польську делегацію в Гаазі, а через два роки був переведений до Берліна. У 1923 році, повернувшись до Польщі, Папе став заступником директора політичного департаменту. 14 січня 1924 року зайняв посаду тимчасового повіреного у справах польської делегації в Копенгагені, де він працював до 1 грудня 1924 року. Наступні чотири роки Папе провів у Польщі, працюючи в Міністерстві закордонних справ. 1 січня 1928 року він став директором консульського відділення польської делегації в Анкарі. У першій половині 1929 року він працював у польській делегації в Таллінні, а 16 липня 1929 року став генеральним консулом Польщі в Кенігсберзі[5]. Генеральний комісар Республіки Польща у Вільному місті ДанцигПапе став «польським Верховним комісаром Данцига» 12 лютого 1932 року[5]; «номінація сприймалася як знак того, що Польща має намір сильніше ставитись до Вільного міста»[6]. Таким чином, Папе служив дипломатичним представником Польщі у Вільному місті Данциг, в ролі якого він займався польським бойкотом міста. Як посланник, головною вимогою Папе було те, щоб Вільне місто передало свої митні доходи Польщі. Папе вів переговори в першу чергу з Артуром Грейзером, президентом Сенату Данцига. Суперечка та наступні розправи стали називатися «митною війною». У кінцевому підсумку Папі вдалося отримати концесію від Данцига[7]. Папе боровся з зусиллями нацистів щодо усунення ролі Ліги Націй в управлінні Вільним містом[3]. Папе переконав Грейзера не застосовувати різні декрети, спрямовані на придушення опозиції Данцига, а також передавав ноти міністра закордонних справ Польщі Юзефа Бека Грейзеру[8]. Посол у ЧехословаччиніЗ 15 грудня 1936 року обіймав посаду Надзвичайного і повноважного посла в Чехословацькій республіці[9]. Він виступав проти німецької окупації Чехословаччини[10], однак протестував проти переміщення чеських військ поблизу польського кордону та радіопропаганди[11]. Обіймав цю посаду до розпаду країни в березні 1939 року. Потім знову недовго працював у міністерстві. Посол при Святому ПрестоліПапе був призначений послом при Святому Престолі 23 червня 1939 року[12]. Папе брав участь у спробах Папи Пія XII виступити посередником у суперечках між Німеччиною та Польщею[13][14]. Папе невдало тиснув на Пія XII, щоб той виступив рішучіше проти ситуації в окупованій Польщі протягом усієї війни. Папа Іван XXIII скасував акредитацію Папе на посаді посла у грудні 1958 року, що трохи покращило відносини між Ватиканом та Польською Народною Республікою[15]. З 1972 року до своєї смерті був лише неофіційним представником польського уряду в еміграції. Помер 19 січня 1979 року в Римі. Нагороди
Примітки
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
.svg){kind=small}
Portal di Ensiklopedia Dunia
