Фещук Максим Ігорович
Макси́м І́горович Фещу́к (25 листопада 1985, Броди, Львівська область) — український футболіст, нападник. Тренер футбольного клубу «Фенікс-Маріуполь». Віцечемпіон Європи 2006 року серед молодіжних команд, володар кубка України 2009 року. ЖиттєписКлубна кар'єраНародився та виріс у місті Броди. Саме у Бродах розпочав опановувати ази футболу у місцевій ДЮСШ. Був постійним учасником турніру «Шкіряний м'яч». Згодом вступив до Львівського училища фізичної культури, де навчався під керівництвом Олега Родіна. Пройшов шлях від команди «Карпати-3» до головної команди Львова. Першим тренером «Карпат», який почав ставити 18-річного хлопця в основі команди, був Мирон Маркевич[2]. У Вищій лізі дебютував 14 березня 2004 року в грі проти київського «Арсенала» (0:0), вийшовши на останні 15 хвилин гри. Всього провів за «левів» 122 матчі в чемпіонаті, в яких забив 32 голи. У січні 2009 року перейшов у «Таврію», підписавши трирічний контракт[3]. За п'ять років Фещук провів 106 матчів за «Таврію» в чемпіонатах країни (забив 17 голів), 9 поєдинків у Кубках України (відзначився 3 точними ударами, у тому числі одним м'ячем у харківському фіналі з донецьким «Металургом», і завоював з сімферопольським колективом трофей в 2010 році), по одній зустрічі в Суперкубку України (1 гол) та Лізі Європи. 31 грудня 2013 в Максима закінчився контракт з «Таврією», і гравець отримав статус вільного агента[4] і вже з наступного дня став виступати за новий клуб — «Говерлу»[5]. За півтора року зіграв за ужгородців 33 матчів в чемпіонаті (5 голів) та 2 в національному кубку. Після проблем із невиплатою заробітної платні в «Говерлі» Фещук покинув клуб[6]. У липні 2015 року підписав контракт з карагандинським «Шахтарем»[7], який покинув по завершенні сезону, отримавши статус вільного агента[8]. У зимове міжсезоння Фещук підтримував форму в аматорському «Русі» з Винників, а також деякий час перебував у тренувальному таборі дніпродзержинської «Сталі»[9]. 1 березня 2016 року став гравцем «Дачії»[10], але вже взимку 2016/17 залишив кишинівську команду[11]. У 2018 році він повернувся в Україну і допоміг київському «Арсеналу» вийти до Прем'єр-ліги. У січні 2019 року він перейшов на перегляд у білоруському клубі «Вітебськ» і в лютому підписав з ними контракт[12]. Він виступав за команду до липня, забивши один гол в 11 матчах чемпіонати (лише три поєдинки були проведені повністю), коли тренерський штаб вирішив відмовитись від послуг гравця. Однак Фещук відмовився розірвати контракт, таким чином технічно залишився гравцем «Вітебська» до кінця сезону[13]. На початку 2020 року футболіст покинув білоруську команду і повернувся в Україну, де підтримував форму, виступаючи за аматорський «Фенікс-Стефано» (Підмонастир, Львівська область), а у липні був включений до заявки бучацького «Колоса»[14]. За цей клуб дебютував 5 липня, в матчі чемпіонату Тернопільської області проти «Медоборів» (Зелене), в якому забив гол з пенальті, але команда програла 1:2[15]. Кар'єра у збірній2005 року у складі збірної України до 20 років був учасником молодіжного чемпіонату світу. Протягом 2005–2006 років виступав за молодіжну збірну України до 21 року, в якій провів 18 матчів, забив 6 голів. У 2006 році в складі «молодіжки» став срібним призером молодіжного чемпіонату Європи 2006 року. Тренерська кар'єраЗ вересня 2023 по січень 2025 року був головним тренером аматорського футбольного клубу «Січ» Добряни в рамках проєкту «Брутального Футболу» «Нефутболіст: Перезавантаження».[16] З цією командою здобув Кубок весни та Суперкубок Стрийщини, а також срібні медалі чемпіонату Стрийської громади. З 2024 року тренує також «Фенікс» Підмонастир. ДосягненняЯк гравець
Збірна:
Як тренер
Примітки
ПосиланняВікісховище має мультимедійні дані за темою: Фещук Максим Ігорович |
Portal di Ensiklopedia Dunia