|
Аржанов Володимир Олександрович
Володи́мир Олекса́ндрович Аржа́нов (нар. 29 листопада 1985, Запоріжжя, Українська РСР, СРСР) — український футболіст, півзахисник. Відомий виступами у складі таких українських футбольних клубів, як «Металург» (Запоріжжя), «Арсенал» (Київ) та «Волинь», а також у складі молодіжної збірної України. За час свої кар'єри у складі цих команд Володимир ставав фіналістом кубку України в розіграші 2005–2006 років, а також півфіналістом цього ж змагання в розіграші 2013–2014 років. ЖиттєписКлубна кар'єраВолодимир Олександрович Аржанов народився 29 листопада 1985 року в українському місті Запоріжжі однойменної області. Вихованець запорізького футболу, навчався в місцевій СДЮШОР футбольного клубу «Металург». На той час у цій школі навчалося багато футболістів, що згодом перейшли у професіональний футбол, зокрема, Антон Гай тощо. Першим тренером юного футболіста став Микола Миколайович Роздобудько. Із 2002 року, коли Володимир ще вчився в десятому класі школи, футболіст почав залучатися до складу дублювального складу команди запорізького клубу, де став капітаном команди[4], а вже з осені 2004 року до основного складу «Металурга». Головним тренером команди на той час був Валерій Яремченко. Володимир дебютував у Вищій лізі чемпіонату України 11 листопада 2004 року у грі проти дніпропетровського «Дніпра», що закінчилася з рахунком 1:1. Однак регулярне місце в основному складі команди Аржанов почав отримувати лише з початком сезону 2007–2008 років. Поступово став ключовим гравцем півзахисту запорізького клубу. 6 січня 2011 року разом із партнером по команді Володимиром Польовим підписав контракт із київським «Арсеналом»[5]. У новій команді відразу посів місце в основному складі команди, проте вже з початком нового сезону 2012–2013 років утратив місце основного гравця й виходив лише на заміни. У серпні 2012 року Аржанов був відданий в оренду до кінця року в луцьку «Волинь»[6], де до кінця року зіграв у 15 матчах команди, у яких забив чотири голи, після чого повернувся до складу «канонірів». Згодом Володимир став капітаном столичної команди[4]. Восени 2013 року «каноніри» знялися зі змагань. Футболістом цікавилося кілька команд, зокрема луганська «Зоря»[7] та одеський «Чорноморець», однак Аржанов, на правах вільного агента, підписав контракт з одеською командою, який набув чинності 1 січня 2014 року[8][9]. На той час «моряків» головував Роман Григорчук, з яким Володимир уже зустрічався, граючи у запорізькому «Металурзі». Однак, якщо у складі «козаків» тренер не відпрацював і року, то одеський клуб Григорчук очолював з кінця 2010 року. Вивівши команду з Першої ліги до елітного дивізіону, тренер за два роки зумів підняти її на міжнародний рівень. Восени 2013 року, перед приходом Володимира до клубу, «Чорноморець» у дебютному для себе розіграші Ліги Європи 2013—2014 років пройшов із другого кваліфікаційного раунду до групового етапу, де забезпечив собі «єврокубкову весну» 2014 року. За словами футболіста, у нього було декілька різних пропозицій від різних клубів, як українських так й іноземних, однак після особистої розмови з головним тренером «моряків» Володимир вирішив приєднатися до його команди[10]. До того ж у ній виступав ще колишній одноклубник Аржанова — основний воротар та капітан команди Дмитро Безотосний. Згодом мав долучитися до команди Євген Опанасенко, а також ще один уродженець Запоріжжя Олексій Гай. У січні 2015 року підписав річний контракт із клубом казахської ліги «Атирау»[11]. У січні 2017 року став гравцем клубу «Кайсар»[12]. 9 лютого 2019 року ФК «Чорноморець» (Одеса) офіційно оголосив, що Володимир Аржанов вдруге став гравцем команди[13]. Статистика виступів
Збірна2005 року викликався до лав молодіжної збірної команди України U-20, у складі якої тричі виходив на поле в офіційних матчах і брав участь у молодіжному чемпіонаті світу 2005 року. Того ж року провів п'ять ігор у складі молодіжної збірної України. Титули та досягнення«Металург» Запоріжжя:
«Чорноморець» Одеса:
Примітки
Література та джерела
Посилання
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Portal di Ensiklopedia Dunia
