uk %D0%A4%D0%B5%D0%BE%D0%B4%D0%BE%D1%80%D0%B0 %D0%93%D0%BE%D0%B3%D0%B5%D0%BD%D0%BB%D0%BE%D0%B5-%D0%9B%D0%B0%D0%BD%D2%91%D0%B5%D0%BD%D0%B1%D1%83%D1%80%D0%B7%D1%8C%D0%BA%D0%B0 (1839%E2%80%941872)

Феодора Гогенлое-Ланґенбурзька
Феодора Гогенлое-Ланґенбурзька
нім. Feodora zu Hohenlohe-Langenburg
	Феодора Гогенлое-Ланґенбурзька Принцеса Феодора на портреті пензля Франца Ксавера Вінтерхальтера, близько 1860 року
9-а герцогиня-консорт Саксен-Мейнінгену
Початок правління:	20 вересня 1866
Кінець правління:	30 березня 1872
Попередник:	Марія Фредеріка Гессен-Кассельська
Наступник:	Шарлотта Прусська
Дата народження:	7 липня 1839
Місце народження:	Штутгарт
Країна:	Королівство Вюртемберг
Дата смерті:	10 лютого 1872 (32 роки)
Місце смерті:	Майнінген, Герцогство Саксен-Мейнінген
Поховання	Майнінгенський парковий цвинтарd
Чоловік:	Георг II
Діти:	Ернст, Фрідріх, Віктор
Династія:	Гогенлое, Саксен-Мейнінгени
Батько:	Ернст I
Мати:	Феодора Лейнінгенська
	Феодора Гогенлое-Ланґенбурзька у Вікісховищі

Щодо інших людей з таким самим іменем та прізвищем див. Феодора Гогенлое-Ланґенбурзька.

Феодора Гогенлое-Ланґенбурзька (нім. Feodora zu Hohenlohe-Langenburg), повне ім'я Феодора Вікторія Адельгейда Гогенлое-Ланґенбурзька (нім. Feodora Victoria Adelheid zu Hohenlohe-Langenburg), 7 липня 1839 — 10 лютого 1872) — принцеса Гогенлое-Ланґенбурзька, донька князя Гогенлое-Ланґенбургу Ернста I та принцеси Лейнінґенської Феодори, дружина герцога Саксен-Майнінгену Георга II.

Біографія

Феодора народилася 7 липня 1839 року у Штутгарті. Вона була шостою дитиною та третьою донькою в родині князя Гогенлое-Ланґенбургу Ернста I та його дружини Феодори Лейнінґенської. Дівчинка мала старших братів: Карла, Германа та Віктора Франца й сестер: Елізу та Адельгейду.

У 19 років Феодора взяла шлюб із 32-річним кронпринцем Саксен-Майнінгену Георгом. Наречений був удівцем і дуже сумував за першою дружиною, яка пішла з життя за три роки до цього. Від першого шлюбу він мав двох малолітніх дітей і шукав жінку, яка б замінила їм матір. Феодору він зустрів по дорозі до Італії, і майже відразу було оголошено про їхні заручини.

Весілля відбулося 23 жовтня 1858 року у Ланґенбурзі. У подружжя народилося троє синів:

Ернст (1859—1941) — голова дому Саксен-Майнінген у 1928—1941 роках, був морганатично одруженим із Катаріною Єнсен, мав шістьох дітей;
Фрідріх (1861—1914) — був одруженим із графинею Адельгейдою цур Ліппе-Бістерфельд, мав шістьох дітей;
Віктор (14—17 травня 1865) — прожив 3 дні.

Шлюб, однак, не став гармонійним. Георг так і не зміг змиритися із смертю Шарлотти. Феодора до того ж не мала художніх чи інтелектуальних талантів. Не зважаючи на це, Георг намагався стимулювати її розвиток. Для Феодори читалися лекції, вона брала уроки малювання та вивчала історію. Матір дівчини схвалила такий підхід, назвавши його «дуже мудрим». Проте Георг швидко зрозумів, що нова дружина ніколи не стане такою дотепною і розумною, як попередня.

Після смерті молодшого сина Феодора намагалася якомога менше часу проводити в Майнінгені. Наступного року її чоловік став правлячим герцогом Саксен-Майнінгену. Не зважаючи на розбіжності, він продовжував кохати дружину.

У січні 1872 року Феодора захворіла на скарлатину. Георг був щиро схвильованим і слав телеграми її матері двічі на день. 10 лютого герцогиня пішла з життя. Поховали її на парковому цвинтарі Майнінгена поруч із сином.^[1]