Уселюб

агромістечко Уселюб
Транслітерація назви	Usieliub
Костел святого Івана Хрестителя Костел святого Івана Хрестителя
Основні дані
53°43′07″ пн. ш. 25°47′55″ сх. д.
Країна	Білорусь
Область	Гроденська
Район	Новогрудський
Рада	Уселюбська
Населення	593
Часовий пояс	UTC +3
Поштовий індекс	231414
Транспорт, відстані
До Мінська
- фізична	118 км
Уселюб
Уселюб Уселюб (Гродненська область)
Уселюб у Вікісховищі

Усе́люб[1] — агромістечко в Новогрудському районі Гродненської області Білорусі. Адміністративний центр Уселюбської сільради. Населення 717 осіб (2000). Знаходиться за 15 км на північ від Новогрудка, на автомобільній дорозі Новогрудок — Ів'є.

Історія

Перша письмова згадка про Уселюб датується 1422 роком, уміщається на печатці Яна Немири[2].

+ s(igillum) x iohan(n)is x de x wselub x

У 1433 великий князь Сигізмунд Кейстутович підтвердив надання маєтку родові Немировичів.

Костел, початок XX століття

У XV ст. засновано костел. У першій половині XVI ст. маєток спільно посідали Немировичі та їх родичі Щити, пізніше — воєвода полоцький С. Довойно. За адміністративно-територіальною реформою 1565—1566 років Уселюб увійшов у склад Новогрудського повіту Новогрудського воєводства. По смерті С. Довойна в 1571 р. маєток перейшов його вдові Барбарі Соломерецькій, яка 1576 продала його Миколаю Радзивіллу Рудому. У 1576—1642 костел було перероблено на кальвіністський збір. З 1713 Уселюб знаходився у володінні О. Новосельського, потім М. Ф. Радзивілла, у 1746 перейшов до його сина Альбрехта, а в 1790-ті — до О. М. Патея.

Унаслідок другого поділу Речі Посполитої (1793) Уселюб опинився в складі Російської імперії, у Новогрудському повіті. 1861 Уселюб став центром волості. 1884 тут збудували церкву. 1886 у містечку було 108 дворів, існувала волосна управа, 2 церкви, 2 каплиці, костел, синагога, 2 крамниці, 2 заїзні двори.

За Ризьким мирним договором (1921) Уселюб опинився в складі міжвоєнної Польської Республіки, де став центром ґміни[3] Новогрудського повіту.

1939 р. Уселюб увійшов у склад БРСР, де 12 жовтня 1940 став центром сільради. Статус поселення було понижено до села. Станом на 2000 тут було 198 дворів.

Населення

• XIX століття: 1830 — 338 чоловіків, з них шляхти 3, духовного стану 1, міщан-юдеїв 58, міщан-християн і селян 325, жебраків 1[4]; 1886 — 730 осіб; 1897 — 1255 осіб.
• XX століття: 1921 — 736 осіб[5]; 2000 — 717 осіб[6].

Світлини

• Містечко на старих знімках
• 
  Панорама
• 
  Костел
• 
  Костел, апсида
• 
  Костел, інтер'єр

Примітки

1. Назвы населеных пунктаў Рэспублікі Беларусь: Гродзенская вобласць: нарматыўны даведнік / І. А. Гапоненка і інш.; пад рэд. В. П. Лемцюговай. — Мн.: Тэхналогія, 2004. — 469 с. ISBN 985-458-098-9 (білоруська)
2. Nowak, Przemysław; Pokora, Piotr (2004). Dokumenty strony polsko-litewskiej pokoju mełneńskiego z 1422 roku (польська) . Познань. с. 83.
3. Główny Urząd Statystyczny w Warszawie: Województwa centralne i wschodnie Rzeczypospolitej Polskiej — podział na gminy według stanu z dnia 1.IV 1933 roku (польська) . Львів: Książnica-Atlas. 1933.
4. Соркіна, Іна (2010). Мястэчкі Беларусі ў канцы XVIII — першай палове ХІХ ст (білоруська) . Вільнюс. с. 413.
5. Skorowidz miejscowości Rzeczypospolitej Polskiej (польська) . Варшава: Główny Urząd Statystyczny Rzeczypospolitej Polskiej. 1923.
6. Енциклопедія історії Білорусі (білоруська) . Т. 6. Мінськ: [[Білоруська енциклопедія|БілЕн. 2003.

Література

• Энцыклапедыя гісторыі Беларусі : у 6 тамах / рэд. кал.: Г. П. Пашкоў (галоўны рэд.), М. В. Біч, Б. І. Сачанка і інш.; мастак Э. Э. Жакевіч — Мінск : Выд. «Беларуская Энцыклапедыя імя Пятруся Броўкі», 1993—2003. — ISBN 5-85700-073-4.
• Wsielub // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1895. — Т. XIV. — S. 65. (пол.)