Олена Анатоліївна Узлюк (16 листопада 1968(19681116), Київ) — українська акторка театру, кіно та дубляжу. Заслужена артистка України (2024).
Біографія
Народилася 16 листопада 1968 року у Києві.
У 1988 році закінчила вокальне відділення Київського естрадно-циркового училища, а у 1992 році — акторський факультет Київського державного інституту театрального мистецтва імені Івана Карпенка-Карого (курс Б. Ставицького).
З 1992 року — акторка Молодого театру.
Фільмографія
| Рік
|
|
Українська назва
|
Оригінальна назва
|
Роль
|
| 2023 |
с |
Зозулі |
|
|
| 2023 |
с |
Перші дні |
|
Рая
|
| 2021 |
с |
Виходьте без дзвінка |
|
Євгенія, прибиральниця
|
| 2021 |
с |
Незакрита мішень |
|
|
| 2020 |
с |
Се ля ві |
|
Галина
|
| 2020 |
с |
Рідня |
|
мати Артема
|
| 2020 |
с |
Булатов |
|
архіваріус
|
| 2020 |
с |
І будуть люди |
|
епізод
|
| 2020 |
с |
Родинні зв'язки-2 |
|
|
| 2020 |
с |
Лабіринт |
|
Олена
|
| 2019 |
с |
Біля причалу |
|
Тьотя Валя
|
| 2019 |
с |
Міраж |
|
завідувачка дитячого будинку
|
| 2019 |
с |
Номери |
Numbers |
Шоста
|
| 2018 |
с |
Обручка з рубіном |
|
Ольга
|
| 2017 |
ф |
Припутні |
|
Людка[1]
|
| 2017 |
с |
Нюхач-3 |
Нюхач-3 |
спонсор
|
| 2016 |
с |
На лінії життя |
|
Галина Себастьянова
|
| 2016 |
с |
Улюблена вчителька |
|
Дарина Іванівна
|
| 2016 |
с |
Центральна лікарня |
|
гостя у РАГСі
|
| 2016 |
с |
Громадянин Ніхто |
|
епізодична роль
|
| 2014 |
ф |
Пігулка від сліз |
Таблетка от слез |
лікарка-гінеколог
|
| 2014 |
с |
Підміна в одну мить |
|
епізодична роль
|
| 2014 |
с |
Впізнай мене, якщо зможеш |
Узнай меня, если сможешь |
Ніна Савельєва, вдова Юрка
|
| 2014 |
с |
Швидка допомога |
|
Марина Космачова, завідувачка пологовим відділенням
|
| 2014 |
ф |
Остання електричка |
Последняя электричка |
Раїса Карпівна, прийомна мати Ані
|
| 2013—2014 |
с |
Сашка |
Сашка |
Алла, мати Галі
|
| 2013 |
ф |
Ти будеш моєю |
Ты будешь моей |
мати Іллі
|
| 2013 |
ф |
Звичайна справа |
Обычное дело |
пацієнтка
|
| 2013 |
с |
Без права на вибір |
Без права на выбор |
Зоя
|
| 2012 |
с |
Шлях у порожнечу |
Дорога в пустоту |
|
| 2012 |
с |
Жіночий лікар |
Женский доктор |
Віолетта Аркадіївна Єрмолова, дружина професора
|
| 2011 |
ф |
Хто кому хто |
|
Наталя, мати Міли, головна роль
|
| 2011 |
с |
Екстрасенси-детективи |
Экстрасенсы - детективы |
Поліна Бородіна
|
| 2011 |
с |
Повернення Мухтара-7 |
Возвращение Мухтара-7 |
Галина Іванівна Гізатуліна
|
| 2011 |
с |
Білі троянди надії |
Белые розы надежды |
епізодична роль
|
| 2010—2013 |
с |
Єфросинія |
Ефросинья |
Галина, нова дружина Олександра
|
| 2010 |
с |
Сусіди |
Соседи |
Ольга, подруга Сашка по СіЗО
|
| 2007 |
с |
Вбити змія |
Убить змея |
Римма
|
| 2006 |
с |
Повернення Мухтара-3 |
Возвращение Мухтара-3 |
Катя
|
| 2006 |
ф |
Леся+Рома. Не наїжджай на Діда Мороза! |
|
Віруня
|
| 2005—2008 |
с |
Леся+Рома |
|
Віруня
|
| 2005—2006 |
с |
Сестри по крові |
Сёстры по крови |
медсестра
|
| 2005 |
ф |
За все тобі дякую |
|
епізодична роль
|
| 2002 |
ф |
Ситуація 202 |
Ситуация 202 |
Ляля
|
| 2001 |
с |
Приватна міліція |
|
Олена
|
| 2000 |
ф |
Життя як цирк |
|
Христина
|
| 1995 |
с |
Острів любові |
|
Неоніла, коханка Єремєєв Опанасовича
|
Дублювання та озвучення
Сотні ролей українською та російською для студій та телеканалів «1+1», «Le Doyen», «Постмодерн» та інших.
Театральні роботи
- Київський національний академічний Молодий театр
- 1980 — «За двома зайцями» за п'єсою Михайла Старицького; реж. Віктор Шулаков — Франтиха, Настя
- 1985 — «Золоте курча» за п'єсою Володимира Орлова; реж. Віктор Шулаков — Жабка
- 1991 — «Король та морква» за п'єсою Владислава Кшемінського; реж. Я. Козлов — Герольд
- 1997 — «Дон Жуан» Жана-Батиста Мольєра, реж. Станіслав Мойсеєв — Шарлотта, селянка
- 1997 — «День кохання, день свободи» Гюго Клауса; реж. Дмитро Лазорко — Хрістіана
- 1999 — «РЕхуВІлійЗОР» Миколи Гоголя та Миколи Куліша; реж. Станіслав Мойсеєв — Марія Антонівна
- 2000 — «Русалонька» Людмили Разумовської за казкою Ганса Крістіана Андерсена; реж. Станіслав Мойсеєв — Принцеса
- 2001 — «Стальова воля» М. Корочкіна; реж. Дмитро Богомазов — Язловецька
- 2002 — «Хоровод любові» за п'єсою Артура Шніцлера; реж. Станіслав Мойсеєв — Гризетка
- 2009 — «Торчалов» Микити Воронова, реж. Станіслав Мойсеєв, Валерій Легін — Лізавета
- 2013 — «Принцеса Лебідь»; реж. Ілля Пелюк — Ковардіна Зло
- 2014 — «Підступність і кохання» за п'єсою Фрідріха Шиллера; реж. Андрій Білоус — Софі
- 2017 — «Різня» за п'єсою Ясміни Рези; реж. Влада Білозоренко — Веронік
- 2019 — «Убити чи любити» за п'єсою Робера Тома; реж. Марія Лук'янова — Габі
- 2020 — «Вона жила в Парижі» за п'єсою Ізраїля Горовіца; реж. Сергій Корнієнко — Хлоя
- 2021 — «Фенілетиламін» за мотивами оповідань Джерома Д. Селінджера, Рея Бредбері та Доріс Деррі; реж. М. Вівчар, В. Коваль, Д. Назаренко, К. Федяєва — Самотня жінка
- Київська академічна майстерня театрального мистецтва «Сузір'я»
- 2021 — «Непередбачена зупинка („Аварія“)» за творами Фрідріха Дюрренматта (до 100-річчя автора); реж. Тарас Жирко — Суддя
- 2023 — «Матір моєї мами» за п'єсою Дар'ї Кулик; реж. Дар'я Назаренко — Мати
- 2023 — «Кролик Гарві» Мері Чейз; реж. Андрій Білоус — Бетті
Нагороди та номінації
Примітки
Посилання
