У Вікіпедії є статті про інших людей з таким прізвищем: див.
Білоус .
Андрі́й Фе́дорович Білоу́с ( 28 квітня 1976 , м. Васильків ) — український театральний режисер , театральний педагог , актор , драматург, перекладач, директор-художній керівник Київського національного академічного Молодого театру (2012—2025). Заслужений діяч мистецтв України . Лауреат Державної премії ім. Олександра Довженка (2004)[ 1] .
Життєпис
Народився 28 квітня 1976 року в місті Василькові , Київської області , в родині військовослужбовця.
Освіту актора драматичного театру та кіно отримав з 1994 по 1998 роки у Київському національному університеті театру, кіно і телебачення ім. Івана Карпенка-Карого (майстерня Юлії Ткаченко ); режисера драматичного театру — з 1999 по 2004 (майстерня Володимира Судьїна ). З 2005 по 2008 — аспірант кафедри режисури та майстерності актора (науковий керівник — професор Володимир Судьїн ).
Режисер Київського академічного театру драми та комедії на лівому березі Дніпра з 2003 року. Викладач режисури та акторської майстерності Київського національного університету театру ім. Івана Карпенка-Карого з 2005 року.
Художній керівник театру «Театральна майстерня Андрія Білоуса» (А. Бетка) 2009 -2012. У 2012—2025 роках — директор–художній керівник Київського національного академічного Молодого театру .
Звинувачення в сексуальних домаганнях
У січні 2025 року було опубліковано звинувачення колишньої студентки Білоуса про можливі сексуальні домагання з його боку[ 2] [ 3] . Колишня балетмейстерка Молодого театру Лідія Соклакова та ще низка театральних діячів підтримали дівчину[ 4] .
КНУТКіТ ім. Карпенка-Карого подав заяву до Національної поліції України для отримання правової оцінки ситуації, а також ініціював службову перевірку щодо Білоуса[ 5] . 30 січня 46 працівників Молодого театру написали заяву до Київської міської адміністрації з проханням усунути Білоуса з посади директора—художнього керівника театру на час проведення слідства[ 6] .
10 лютого близько 200 студентів і театральних працівників провели мітинг під Молодим театром і КМДА із закликами відсторонити Білоуса з посади директора—художнього керівника театру[ 7] [ 8] . Після завершення мітингу в КМДА заявили про відсторонення Білоуса та створення в театрі спеціальної комісії[ 9] [ 10] . Тоді ж поліція відкрила кримінальне провадження щодо нього за статтею 153 Кримінального кодексу України — сексуальне насильство[ 11] [ 12] .
24 квітня, попри відсторонення від роботи в університеті, Міністерство освіти і науки України затвердило Білоуса у вченому званні доцента кафедри акторського мистецтва та режисури драми[ 13] .
У травні 2025 року Білоус подав заяву на звільнення з посади директора-художнього керівника Молодого театру «за угодою сторін»[ 14] .
Постановки
Навчальний театр КНУТКіТ імені І. К. Карпенка-Карого
Севастопольський академічний російський драматичний театр імені А. В. Луначарського
2003 — «Чоловік, дві жінки і вбивця за дверима» за п'єсою «Двері в суміжну кімнату» А. Ейкбурна
Київський академічний театр драми і комедії на лівому березі Дніпра
Київська академічна майстерня театрального мистецтва «Сузір'я»
Київський театр «Ательє 16»
Київський академічний театр юного глядача на Липках
Миколаївський академічний український театр драми і музичної комедії
Київський театр маріонеток
2008 — «Сволочи» за п'єсою «Ночь Гельвера» Інгмара Вілквіста
Новий драматичний театр на Печерську спільно з Театральною майстернею А. Білоуса
Київський національний академічний Молодий театр
2013 — «Загадкові варіації» за однойменною п'єсою Еріка Еммануеля Шмітта
2014 — «Підступність і кохання» Фрідріха Шиллера
2014 — «Жара» за повістями «Наталі» та «Мітіне кохання» Івана Буніна
2015 — «Зачарований» за п'єсою «Безталанна» Івана Карпенко-Карого
2015 — «Однорукий» за п'єсою «Однорукий зі Спокано» Мартіна Макдони
2016 — «Горе з розуму» за п'єсою Олександра Грибоєдова
2017 , 25 січня — «Гагарін і Барселона» за оповіданнями Юрія Винничука , Руслана Горового , Любко Дереша , Сергія Жадана , Євгенії Кононенко (вистава режисерського курсу університету ім. Карпенка-Карого під худ. керівництвом А. Ф. Білоуса) (Проект «Про-ЗА- Театр»)
2017, 28 грудня — «Місто Сонця» за мотивами п'єси «Майстер Сольнес» Генріка Ібсена
2018 , 16 березня — «Куди піти?» за мотивами маловідомих оповідань Антон Чехова [ 17]
2018, 21 травня — «100 років молодий» Андрія Білоуса
2018, 28 вересня — «Homo Ferus або сука-любов!» за мотивами п'єс «Сто тисяч» і «Наймичка» Івана Карпенка-Карого [ 18]
2019 , 8 травня — «Ласкаво просимо до пекла» за п'єсою «Мамочки» Володимира Зуєва
2019, 12 листопада — «Сон літньої ночі» за п'єсою Вільяма Шекспіра
2020 , 14 лютого — «Шинель» за повістю Миколи Гоголя
2023 , 3 січня — «Жагуча таємниця» за новелами Стефана Цвайга
2023, 27 травня — «Кролик Гарві» за п'єсою «Гарві» Мері Чейз
2023, 6 червня — «Королева краси» за п'єсою «Королева краси з Лінана» Мартіна Мак-Дони
2023, 12 листопада — «Симулянти» за мотивами п'єси «Удаваний хворий» Мольєра
2024 , 17 березня — «Декамерон» за новелами Джованні Боккаччо
2024, 17 вересня — «Комедія помилок» за однойменною п'єсою Вільяма Шекспіра (виставу створено для Шекспірівського фестивалю, перший показ відбувся 22 серпня 2024 року у Вероні )
2024, 19 жовтня — «Небезпечні зв'язки» за романом П'єр де Лакло [ 19]
Український малий драматичний театр
Сценічні читання німецькомовної драматургії (Національний академічний театр російської драми імені Лесі Українки )
2003 — «Арабська ніч» за п'єсою Р. Шіммельпфенніга
2004 — «Водоманія» за п'єсою Ф. Каттера
Новітня французька п'єса. Центр Леся Курбаса
2003 — «Репетиція в театрі злочину» за п'єсою Ж. Моклера
Фільмографія
Фестивалі
«Славянские встречи» м. Гомель, («Веселіться! Все гаразд!?»), 2004
«Тернопільські театральні вечори» м. Тернопіль , («Жінка в пісках»), 2005
«Етно-діа-сфера» м. Мукачево , («Сірано де Бержерак» ), 2006
«М.Арт Контакт» м. Могильов , («Сірано де Бержерак»), 2007
«Мельпомена Таврії» м. Херсон , («Чарівниця»), 2007
«Мельпомена Таврії» м. Херсон, («Украдене щастя») 2008
«М.Арт Контакт» м. Могильов, («Сволочи»), 2009
«Гогольфест» м. Київ , («Сволочи»), 2009
«Міжнародний Платонівський фестиваль» м. Вороніж , («Щастя»), 2012
Міжнародний кінофорум «Золотий Вітязь», м. Москва, («Загадкові варіації»), 2013
45-е Всеукраїнське свято «Вересневі самоцвіти-2015», м. Кропивницький («Зачарований»), 2015
XXIV Міжнародний фестиваль «Слов'янські зустрічі», м. Чернігів («Зачарований»), 2016
Фестиваль сценічних мистецтв у Франківську «Час театру», («Загадкові варіації»), 2016
Всеукраїнський театральний фестиваль «ЧЕХОВФЕСТ», м. Суми («Загадкові варіації»). (Номінація — Найкращий монолог «Мить одкровення»), 2016
Х театральний фестиваль «Класика сьогодні», м. Дніпро, («Жара»). (Лауреат в номінації «За бездоганний акторський ансамбль»), 2016
ХІІІ Міжнародний театральний фестиваль «Мельпомена Таврії», м. Херсон, («Однорукий»), Номінації: «Краща вистава», «Краща режисура», «Краща чоловіча роль» (С. Боклан), 2016
ХІІ Міжнародний театральний фестиваль жіночої творчості імені Марії Заньковецької, м. Ніжин, («Однорукий»), 2016
ХІІІ Міжнародний театральний фестиваль жіночої творчості імені Марії Заньковецької, м. Ніжин, («Украдене щастя»), 2016
Театральний фестиваль «Золотий лев-2018» («Однорукий»), 2018
World Theatre Education Alliance 2019 International Theatre Festival у Пекіні (Китай) — вистава-переможець «Сон літньої ночі», 2019
Всеукраїнський театральний фестиваль-премія «ГРА» — найкраща вистава камерної сцени, 2020
Премії
Лауреат державної премії імені Олександра Довженка (2004 , «Мамай»)
Лауреат премії «Київська пектораль» (2004 , «Веселіться! Все гаразд!?» режисерський дебют)
Переможець конкурсу молодих митців «Старт»(2004 , «Веселіться! Все гаразд!?»)
Лауреат премії «Київська пектораль» (2005 , «Жінка в пісках» найкраща вистава камерної сцени)
Переможець конкурсу «Бієнале актуальних мистецтв» (2005 , «Украдене щастя»)
Лауреат премії «Київська пектораль» (2011 , «Щастя» найкраща вистава камерної сцени)
Лауреат премії ім. Сергія Данченко (2013 )
Заслужений діяч мистецтв України
Увійшов у список десяти найвпливовіших українських режисерів, за версією щотижневика «Дзеркало тижня»[ 20]
Лауреат премії ім. Миколи Садовського (2019)
Державні нагороди
Примітки
Посилання
АФИША-WEEKEND: молодой театр открывает сезон Радио Голос Столицы
Avanscena Mardan Bilous
«Мудрий стратег з молодою душею» [Архівовано 17 листопада 2017 у Wayback Machine .] , Журнал «Театрально-концертний Київ»
Андрей Билоус, украинский режиссёр и актер, — гость ток-шоу «Люди. Hard Talk»
Андрій Білоус у проекті «ВЕСНа»
Андрій Білоус — Особистості — 2015, Theatre in UA
«Театру нужна молодая кровь» , IDEALIST.media
Життєві історії. Андрій Білоус — художній керівник Київського академічного Молодого театру , Телеканал Київ
Режиссер андрей билоус: «если в нашей жизни есть секс, то почему же его не должно быть в украинском театре?» [Архівовано 29 березня 2019 у Wayback Machine .] , Газета «Дзеркало тижня»
О правильном перевоплощении актера и влиянии театра на психику зрителя . prm.global. КУБ
Андрій Білоус. Інтерв'ю , Проект «Україна єдина» на каналі «УТР»
Андрей Билоус: «Я сыграл роль пожилого Сковороды вместо Ступки» [Архівовано 17 листопада 2017 у Wayback Machine .] , Газета «Сегодня.юа»
«Я не воспринимаю интриги…» [Архівовано 1 березня 2022 у Wayback Machine .] , Газета «День»
Андрій Білоус на сайті IMDb (англ.)
Київський Академічний театр драми та комедії на лівому березі Дніпра [Архівовано 15 вересня 2012 у WebCite ]
Київський Національний університет театру, кіно і телебачення ім. І. К. Карпенка-Карого [Архівовано 7 лютого 2009 у Wayback Machine .]
Олтаржевська Людмила «Театр, як і будинок, треба будувати свій» [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine .] // «Україна Молода» № 192 за 15 жовтня 2010 року
Лада Білоус (Апостроф, 03 липня 2023)