Турівська вулиця
Ту́рівська ву́лиця — вулиця в Подільському районі міста Києва, місцевість Поділ (Плоське). Пролягає від Оленівської вулиці до Набережно-Хрещатицької вулиці. Прилучаються вулиці Почайнинська, Оболонська і Юрківська. ІсторіяТурівська вулиця вперше позначена на проектному плані 1812 року під такою ж назвою. У 1869 році назву було офіційно затверджено (рос. Туровская)[1]. Назва вулиці походить від Турівської божниці, що існувала тут за часів Київської Русі та від струмка Турець, правої притоки р. Почайни, який протікав неподалік (тепер у колекторі). ЗабудоваЗабудова вулиці вельми еклектична, будинки являють собою суміш різних стилів та епох. Серед них: класичні «сталінки» (буд. № 12, 32, 30/55), «хрущовка» серії 1-438-5 (№ 19), дев'ятиповерхова цегляна «хрущовка» (№ 4), сучасні будинки, зведені за індивідуальними проектами (№ 9, 18-20, 15, 24, 29, 31) На вулиці залишилося кілька будинків початку XX століття. Найцікавішим з них є будинок № 26 — колишній Подільський денний притулок для дітей робітничого класу, зведений у 1905–1907 роках за проектом архітектора П. Лебедєва. Це був один з п'яти аналогічних закладів, заснованих в Києві Товариством денних притулків для дітей робітничого класу, яке діяло з 1874 року. Будинок № 29-А (кінець ХІХ — початок ХХ ст.) — триповерховий, цегляний. Споруджений під столярні майстерні. Являв собою цікавий зразок промислової архітектури межі ХІХ-ХХ століть. Улітку 2021 року будівлю включено до переліку цінної історичної архітектури, яка потребує додаткового захисту з боку міської влади («охоронний список Віталія Кличка»). Знесення історичної будівлі розпочато в серпні 2022 року.[2] Меморіальні дошки
Установи та заклади
Примітки
Джерела
|
Portal di Ensiklopedia Dunia