Межигірська вулиця (Київ)

Межигірська вулиця Київ
Початкова частина Межигірської вулиці
Місцевість	Поділ
Район	Подільський
Назва на честь	Межигірського монастиря, який мав тут церкву та подвір'я
Колишні назви
Переца
Загальні відомості
Протяжність	1,98 км
Координати початку	50°27′54.9″ пн. ш. 30°31′5.4″ сх. д.
Координати кінця	50°28′30.5″ пн. ш. 30°30′7.4″ сх. д.
поштові індекси	04071, 04080
Номери телефонів	417-.., 425-..
Транспорт
Найближчі станції метро	«Контрактова площа»,  «Тараса Шевченка»
Автобуси	А 53, 72, 119
Трамваї	Т 11, 12, 14, 16, 18, 19
Маршрутні таксі	Мт 502
Зупинки громадського транспорту	«Ярославська вулиця», «Щекавицька вулиця», «Оболонська вулиця», «ст.м. Тараса Шевченка»
Рух	односторонній у бік вул. Заводської
Покриття	асфальт
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура
Будівлі	Контрактовий дім
Навчальні заклади	ЗОШ № 19
Зовнішні посилання
Код у реєстрі	11032
У проєкті OpenStreetMap	r339154
Мапа
Межигірська вулиця у Вікісховищі

Межигі́рська ву́лиця — вулиця в Подільському районі міста Києва, місцевість Поділ. Пролягає від Контрактової площі до Заводської вулиці. Внесена міською владою у перелік 300 символів Києва.

Прилучаються вулиці Григорія Сковороди, Спаська, Хорива, Верхній та Нижній Вал, Ярославську, Щекавицька, Щекавицька площа, вулиці Введенська, Оболонська, Юрківська, Оленівська і Набережно-Лугова.

Історія

Вулиця відома з другої половини XVIII століття, хоча дорогу з міста на оболонські пасовища, обрисом подібну до Межигірської вулиці, можна знайти і на значно давніших за ті часи мапах[1]. Мала назву Костянтинівська. Назву Межигірська вулиця отримала 1869 року[2]. З 1919 року — вулиця Переця[3][4], на честь єврейського письменника Іцхака Переца. Сучасну назву відновлено 1944 року[5].

Від свого початку й до кінця лежить на рівній місцевості (Поділля, але, щиро кажучи, за Валами починалась місцевість Плоська слобода або Плоське), тому може здивувати назва «Межигірська». Пояснення знаходимо в існуванні козацького подвір'я (за призначенням, на зразок Гостиного двору), яке належало дуже впливовому Межигірському монастирю.

Інфраструктура та пам'ятки

Вулиця бере початок з головної площі Подолу, тому її історія багато в чому пов'язана з контрактовими ярмарками, будинок № 1 на ній — це знаменитий Контрактовий дім.

До 30-х років ХХ століття існував Воскресенський храм (знаходився на розі Межигірської та Спаської вулиць; знищений), до парафії якого належали мешканці вулиці.

Вулиця виразно ділиться на дві частини. Перша — власне подільська поблизу Контрактової площі, там жили заможні міщани. Друга — за Валами, її складали робітники, так званий пролетаріат. Це сильно позначилось на архітектурі району. Тепер плосківська частина вулиці має сучаснішу забудову (сталінки, хрущовки, будинки 1990-х років), ніж перша, яка в цілому зберегла вигляд XIX століття, з чим власне асоціюється Поділ.

Вже понад сто років вулицею пролягає частина трамвайного маршруту (на Куренівку та Пущу-Водицю). В 1970-ті роки вздовж неї під землею прокладена ділянка Оболонсько-Теремківської лінії метрополітену.

Особистості

У будинку № 5 народилися і деякий час мешкали письменник Михайло Кольцов та художник Борис Єфімов.

Пам'ятки історії та архітектури

Будинок Вертипороха, 1934

• 1/1 — Будинок контрактовий (1815–1817; реставрація 1998), де в 1821–1825 роках збиралися декабристи; який відвідували відомі діячі культури: у 1821 році — Олександр Пушкін, у 1835 році — Микола Гоголь, Тарас Шевченко, у 1847–1850 роках (з перервами) — Оноре де Бальзак; у 1847 році — Ференц Ліст[с 1].
• 2/1 — Будинок клубу «Харчовик» (1931–1933), нині Палац культури «Славутич»[с 2].
• 3/7 — Будинок прибутковий М. О. Балабухи (1897, 1910), в якому мешкали скульптор Федір Балавенський; журналіст Михайло Кольцов; містився Молитовний будинок учасників російсько-японської війни[с 3].
• 5 — Будинок прибутковий (1900)[с 4]
• 9/21-23 — Будинок прибутковий (1902)[с 4].
• 10/18 — Будинок прибутковий (кін. XIX ст.)[с 4].
• 17 — Будинок прибутковий (1898)[с 4].
• 19 — Будинок прибутковий (кін. XIX ст.)[с 4].
• 21 — Будинок житловий (1866)[с 4].
• 23/22 — Житловий комплекс з єврейським молитовним будинком (кін. XIX ст.; прибудова 1886)[с 4].
• 26/24 — Будинок прибутковий (1898; (надбудова 1914)[с 4].
• 30 — Флігель житловий (1913)[с 4].
• 32-А — Будинок прибутковий (кін. XIX ст.)[с 4].
• 33/19 — Будинок прибутковий чернігівського купця Вертипороха (кін. XIX ст.)[с 2]. В аварійному стані[6].
• 39/20 — Особняк (кін. XIX ст.)[с 5].

Установи та заклади

• Середня загальноосвітня спеціалізована школа № 19 з поглибленим вивченням іноземних мов (буд. № 16)
• ТОВ "Ювелірний завод "Діамант 13" (буд.82А)

Примітки

1. Старые карты Киева [Архівовано 3 квітня 2013 у Wayback Machine.] // map.kiev.ua (рос.) Пам'ятки на Межигірській
2. Часть оффиціальная [ О наименованіи нѣкоторыхъ улицъ и площадей въ Кіевѣ ] // Кіевлянинъ. — 1869. — № 95. — 14 августа. — С. 1–2. (рос. дореф.) [Архівовано з першоджерела 15 березня 2013.]
3. От Киевского Исполкома. Приказ коллегии городского хозяйства // Вісти / Известия. — 1919. — № 29. — 23 марта. — С. 4. (рос.) [Архівовано з першоджерела 3 серпня 2014.]
4. Переименование улиц // Известия / Вісти. — 1920. — № 13. — 4 января. — С. 4. (рос.) [Архівовано з першоджерела 3 серпня 2014.]
5. Витяг з постанови виконавчого комітету Київської міської ради депутатів трудящих від 6 грудня 1944 року № 286/2 «Про впорядкування найменувань площ, вулиць та провулків м. Києва» // Київська правда. — 1944. — № 249 (6223). — 22 грудня. — С. 2. [Архівовано з першоджерела 22 червня 2013.]
6. Зараз варвари знищують «Перлину Подолу», об'єкт культурної спадщини — унікальний будинок XIX ст. чернігівського купця Вертипороха по вул. Межигірська, 33/19 // Фейсбук-допис Олени Єскіної-Терещенко (29 квітня 2017).

Статус пам'ятки

1. Пам'ятка історії та архітектури місцевого значення.
2. Пам'ятка архітектури місцевого значення.
3. Пам'ятка історії, архітектури та містобудування місцевого значення.
4. Щойно виявлена пам'ятка архітектура та містобудування.
5. Щойно виявлена пам'ятка архітектура.

Джерела

• Межигірська вулиця // Веб-енциклопедія Києва.

• Межигірська вулиця // Вулиці Києва. Довідник / упоряд. А. М. Сигалов та ін. — К. : Реклама, 1975. — С. 106.

• Межигірська вулиця // Вулиці Києва. Довідник / за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1995. — С. 135. — ISBN 5-88500-070-0.

• Межигірська вулиця // Вулиці міста Києва: офіційний довідник / Додаток до рішення Київської міської ради від 22 січня 2015 року № 34/899 «Про затвердження офіційного довідника „Вулиці міста Києва“».  — С. 156. [Архівовано з першоджерела 6 жовтня 2021.]
• Межигірська вулиця // МІАС ЗМД «Містобудівний кадастр Києва».
• вул. Межигірська // Фотоспомин. Київ, якого немає: Анотований альбом світлин 1977–1988 років / автор світлин В. Галайба; автори-упорядники: М. Виноградова та ін. — К. : Головкиївархітектура; НДІТІАМ, 2000. — 408 с. : іл. — ISBN 966-7452-27-1.
• Межигорская улица // Киев: энциклопедический справочник / под ред. А. В. Кудрицкого — К. : Гл. ред. Украинской Советской Энциклопедии, 1982. — С. 346. (рос.)
• Карты и схемы Киева // Вебсайт «Памяти киевских трамваев» (рос.)(англ.)

Портал «Київ»