|
Тарашани
Тараша́ни — село в Україні, в Чернівецькому районі Чернівецької області. Центр Тарашанської сільської громади. ГербУ лазуровому щиті перекинутий срібний вилоподібний хрест, що супроводжується праворуч золотою літерою "Т," увитою срібною лавровою гілкою, зліва - золотим веретеном зі срібними нитками в стовп, внизу - золотою квіткою.[1] Історія
Село Тарашани розташоване у східній частині Глибоцького району. Вперше згадується у грамоті 1418 року. За переписом 1900 року в селі Тарашани Серетського повіту було 237 будинків, проживали 1246 мешканців: 818 українців, 42 румуни, 110 євреїв, 233 німці, 41 поляк.[2] У 1933 році у Тарашанах було збудовано першу школу. До 1933 року в селі існували лише початкові класи, розташовані у пристосованих приміщеннях. З 1944 р. школа іменується як Тарашанська семирічна школа, пізніше 8-річна. Вчителів присилали зі Східної України. В 1963 р. першим директором — вихідцем з с. Тарашани був Михайло Антонович Відлінський. 1997—1998 — учні розпочали навчатись в новому приміщенні (колишньої колгоспної контори). СучасністьСвого часу в селі працював завод з переробки льону, який був відомий в Україні, а місцевий колгосп спеціалізувався на вирощуванні льону. Це знайшло своє відображення в гербі села, де присутня квітка льону. Також на гербі присутній човник із шпулькою, що підкреслює розвинуте ткацтво, полотняні вироби славилися за межами району і області. Цей вид ремесла майстрині і нині передають своїм нащадкам. У Тарашанах Глибоцького району Чернівецької області живуть люди, яким по-справжньому небайдужа доля молоді. Саме тому старші прищеплюють дітям змалку любов до творчості та праці. А осередком цього є Будинок культури. На відміну від інших сіл, тут він справно працює, а діти можуть відвідувати аж 8 різнопланових гуртків: танцювальний, драматичний, фольклорно-етнографічний, гурток художнього читання, фізкультури та інші. Гордістю села є гуртки «Весела» та «Плай», які не пропускають жодного свята ні у селі, ні у районі. У селі збереглися і старовинні ремесла. Мало не у кожній хаті можна побачити предмети одягу та побуту, самотужки виготовлені господинею. Тут і ткані чи вишиті рушники, і гарно оздоблені сорочки, і килими з налавниками. Раніше практично всі поважні ґаздині села цим займалися. Нині лише деякі люди. Втім, традиція ця і досі живе. 28 лютого 2022 року під час російського вторгнення окупанти обстріляли автомобіль швидкої допомоги, в якій знаходилися медичні співробітники. Медики, на щастя, залишилися живі і не травмувалися.[3] НаселенняМоваРозподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[4]:
Національний склад населення за даними перепису 1930 року у Румунії[5]:
Мовний склад населення за даними перепису 1930 року[5]:
Туристичні закладиУ селі діє готельно-ресторанний комплекс «Георг Парк», збудований у 2014 році на базі Тарашанського туристичного комплексу. Комплекс має розгалужену інфраструкутру: готельно-ресторанне господарство, котеджний блок, кілька зон для відпочинку в альтанках й дитячі атракціони, фітнес-клуб, аквазона, SPA-центр, комплекс лазень і саун, мережа барів і кафе, конференц-хол для організації бізнес заходів. У липні 2014 року відкрито басейн[6]. У 2015 році комплекс доповнено сучасними спортивними майданчиками[7] для великого тенісу, міні-футболу, волейболу (окремо — пляжного волейболу) та баскетболу. На північний схід від села розташована ботанічна пам'ятка природи «Францталь». Галерея
Примітки
Посилання Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Тарашани
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Portal di Ensiklopedia Dunia
