У 1849Буковинському округу було надано статус коронного краю.
Після адміністративної реформи 1850 року Серетський повіт був одним з 15 повітів Герцогства Буковина, а реформи 1865—1867 років — одним з 11.
Станом на 1868 рік у населених пунктах Серетський повіту мешкало 31 542 особи.[1]
У Серетському повіті в 1869 році проживало 46 929 осіб, до 1900 року чисельність населення зросла до 60 743 осіб. Серед населення в 1900 р. було 20 155 русинів-українців (43,06 %), 10 012 осіб розмовляли німецькою (16,48 %), 16 171 румунською (26,62 %) та 8 161 іншою мовою (13,44 %). Повіт у 1900 р. займав площу 518,8 км², включав два судовий округ з 38 гмінами (самоврядними громадами) та 24 фільварками (приватні маєтки без місцевої ради, якими керували їх власники).
Повіт за переписом 1910 року налічував 39 населених пунктів, об'єднаних у 39 гмін (самоврядних громад) та в один судовий повіт.[2] Площа повіту становила 519 км², проживали 65 604 особи.[3] За віросповіданням: 12 376 римо-католиків, 1 782 греко-католики, 9 вірмено-католиків, 42 377 православних, 1 851 лютеранів, 2 087 липованів і 5 112 юдеїв. За національністю: 9 956 німців, 45 чехів-моравців-словаків, 2 274 поляки, 26 819 українців, 19 199 румунів, 7 050 угорців, 257 чужоземців.[4] Щодо чисельності румунського населення 1910 року історики зауважили його завищення внаслідок «значної фальсифікації перепису 1910 року» румунською владою.[5]
↑Reichs-Gesetz-Blatt für das Kaiserthum Oesterreich. Jahrgang 1868, XLI. Stück, Nr. 101: Verordnung vom 10. Juli 1868, die Durchführung des Gesetzes vom 19. Mai 1868 (Reichs-Gesetz-Blatt Nr. 44) in Böhmen, Dalmatien, Oesterreich unter und ob der Enns, Steiermark, Kärnthen, Bukowina, Mähren, Schlesien, Tirol und Vorarlberg, Istrien, Görz und Gradiska betreffend.