Музи́чний ро́змір — дріб, що позначує ритмічну впорядкованість та величину такту в музиці. Верхня цифра (чисельник) вказує кількість, а нижня (знаменник) — тривалість долей, що складають такт. Окрім того існує розмір, що позначається літерою (ціла нота, рахується, як 4/4, тобто на 4) та (ціла навпіл, рахується як 2/2, тобто на 2).
Розмір виставляється на початку твору, як правило на кожному нотному рядку окремо (в нотах другої половини 20-го століття іноді між нотними рядками, або зверху партитури) після ключових знаків (якщо такі є) і зберігає своє значення до кінця твору, або до зміни розміру. В разі зміни розміру в середині твору, новий розмір ставлять на початку такту, починаючи з якого встановлюється новий розмір.
Розрізняють прості та складні музичні розміри.
Такт з простим розміром, (або простий такт) містить одну сильну і решту слабких долей. Залежно від кількості долей розрізняють
(дводольний), напр. 2/4, містить сильну та слабку долю та
(тридольний) напр. 3/4, містить сильну та дві слабких долі, наприклад:
Бетховен, Соната № 31 для фортепіано. Позначення розміру виділено синім кольором
Такти із складним розміром (або складний такт) містить кілька наголосів, перший з яких — найсильніший. Перша доля складного такту називається сильною, решта наголошених долей — відносно-сильними.
Таким чином складний такт можна розглядати, як такт, складений із кількох простих тактів. Залежно від кількості простих тактів, що входять до складного такту, розрізняють
двоскладові (два простих такти, напр. ),
трискладові (три простих такти, напр. )
чотирискладові (чотири простих такти, напр. ).
У випадку додавання один до одного двох або більше неоднорідних розмірів утворюються такти з мішаним розміром, наприклад або , наприклад:
Зустрічаються і складніші мішані розміри, як 8/2, 8/4, 5/4, 8/16 з таким групуванням: 2+3+3, або 3+3+2, або 3+2+3; нарешті, 9/2, 9/4, 9/8, 9/16 з групуванням: 3+2+2+2, або 2+3+2+2 і т. д.
В деяких творах використовують розмір, що постійно змінюється. Такий розмір називають змінним розміром. Змінні розміри особливо характерні, наприклад, для творчості І. Стравінського:
Слід також зазначити, що математичне правило скорочення дробів для музичних розмірів не може бути застосованим. Так наприклад 3/2 та 6/4 є абсолютно різними розмірами, оскільки перший групується, як 2/4 + 2/4 + 2/4 і відносно-сильними є третя та п'ята четвертні, а другий — як 3/4 + 3/4 і має відносно сильну четверту четвертну.
Таблиця музичних розмірів. В дужках подано рідко вживані розміри.
Розміри
×
Прості
Складні
2-дольні
3-дольні
2-складові
3-складові
4-складові
Мішані
Половинні
2/2
3/2
4/2 6/2
(9/2)
(12/2)
5/2
(7/2)
(10/2)
(11/2)
Четвертні
2/4
3/4
4/4 6/4
9/4
12/4
5/4
7/4
(10/4)
(11/4)
Вісімкові
(2/8)
3/8
4/8 6/8
9/8
12/8
5/8
7/8
(10/8)
(11/8)
Шістнадцяткові
(2/16)
3/16
4/16 6/16
9/16
12/16
5/16
7/16
(10/16)
(11/16)
Література
Шип С. В. Музична форма від звуку до стилю [Текст]: навч. посіб. / С. В. Шип. — К. : Заповіт, 1998. — 368 с. — ISBN 966-7272-21-4 : Б. ц.
Побережна Г. І., Щериця Т. В. Загальна теорія музики. К: Вища школа, 2004—303 с.
Смаглій Г. А. Маловик Л. В. Основи теорії музики.-Харків, 2004.
![{
\new PianoStaff <<
\new Staff
\relative c''
{
\set Staff.midiInstrument = #"violin"
\clef treble \tempo 8 = 126 \override DynamicLineSpanner.staff-padding = #4 \time 3/16 r16 <d c a fis d>-! r16\fermata | \time 2/16 r <d c a fis d>-! \time 3/16 r <d c a fis d>8-! | r16 <d c a fis d>8-! | \time 2/8 <d c a fis>16-! <e c bes g>->-![ <cis b aes f>-! <c a fis ees>-!]
}
\new Staff
\relative c
{
\set Staff.midiInstrument = #"violin" \clef bass \time 3/16 d,16-! <bes'' ees,>^\f-! r\fermata | \time 2/16 <d,, d,>-! <bes'' ees,>-! | \time 3/16 d16-! <ees cis>8-! | r16 <ees cis>8-! | \time 2/8 d16^\sf-! <ees cis>-!->[ <d c>-! <d c>-!]
}
>>
}](http://upload.wikimedia.org/score/b/h/bh0y9xeksohu2adbxp0rqfs82dtikzv/bh0y9xek.png)
