Сташевський Станіслав Телісфорович

Станіслав Телісфорович Сташевський
Станіслав Телісфорович Сташевський
16-й Перший віце-прем'єр-міністр України
27 вересня 2005 — 4 серпня 2006
Президент	Віктор Ющенко
Прем'єр-міністр	Юрій Єхануров
Попередник	Анатолій Кінах
Наступник	Микола Азаров
3-й Міністр палива та енергетики України
6 березня 2001 — 19 листопада 2001
Президент	Леонід Кучма
Попередник	Сергій Єрмілов
Наступник	Віталій Гайдук
Народився	10 березня 1943(1943-03-10) (81 рік) с. Мар'янівка, Васильківський район, Київська область, Українська РСР, СРСР
Відомий як	політик
Громадянство	СРСР→ Україна
Національність	українець
Освіта	Київський політехнічний інститут Київський національний університет будівництва і архітектури
Alma mater	НТУУ КПІ ім. Ігоря Сікорського
Політична партія	Єдність Народний Союз «Наша Україна»
Професія	інженер-електрик
Нагороди	Орден «За заслуги» І ступеня Орден «За заслуги» ІІ ступеня Орден «За заслуги» ІІІ ступеня Почесна грамота Кабінету Міністрів України Заслужений будівельник України

Народний депутат України
4-го скликання
Українська партія «Єдність» (Блок «Єдність»)	14 травня 2002	—	20 жовтня 2005[1]
5-го скликання
Народний Союз «Наша Україна» (НУ)	25 травня 2006	—	8 червня 2007

Станісла́в Телі́сфорович Сташе́вський (нар. 10 березня 1943, с. Мар'янівка, Васильківський район, Київська область, Українська РСР, СРСР) — український політичний та державний діяч. Народний депутат України 4-го та 5-го скликань. Кандидат технічних наук (з 1999).

Освіта

З 1966 до 1972 року навчався у Київському політехнічний інститут з фахом інженер-електрик. Кандидатська дисертація «Організація міського будівництва в ринкових умовах (на прикладі житлового будівництва в місті Києві)» (Київський національний університет будівництва і архітектури, 1999).

Кар'єра

З вересня 1960 — учень ТУ № 2 енергетиків СМУ-1 тресту «Київелектромонтаж».

З березня 1962 — електромонтажник СМУ № 1 тресту «Київелектромонтаж» Головкиївміськбуду.

З листопада 1962 — служба в армії.

З жовтня 1965 — електромонтажник, майстер, виконроб, старший виконроб, головний інженер, начальник СМУ № 1 тресту «Київелектромонтаж» Головкиївміськбуду.

З грудня 1979 — заступник керівника, головний інженер тресту «Київелектромонтаж» Головкиївміськбуду.

З березня 1987 — заступник начальника Головкиївміськбуду при Київському міськвиконкомі.

З травня 1992 — перший віце-президент державної будівельної комунальної корпорації «Київміськбуд».

З березня 1996 — перший віце-президент холдингової компанії «Київміськбуд».

З червня 1998 — депутат Київської міської ради.

Жовтень 1996 — березень 2001 — перший заступник голови Київської міської державної адміністрації[2]. Голова комісії з питань інвестиційної діяльності на території міста Києва. Очолював роботу з розробки нового Генплану міста Києва.

6 березня — 19 листопада 2001 — міністр палива та енергетики України.

27 вересня 2005 — 4 серпня 2006 — перший віце-прем'єр-міністр України. Представник України в Економічній раді СНД (з лютого 2006)[3].

Березень 2008 — березень 2010 — радник Прем'єр-міністра України[4].

Колишній член партії «Єдність» та Народний Союз «Наша Україна».

Дійсний член Академії будівництва України.

З квітня 2024 — Голова Наглядової ради Київського національного університету будівництва і архітектури.

Особисте

Захоплюється тенісом та верховою їздою.

Сім'я

Українець. Дружина Інна Олександрівна (1941) — фізик-науковець. Дочка Ірина (1966) — директор середньої школи № 177 міста Києва.

Парламентська діяльність

Народний депутат України 4-го скликання з травня 2002 до жовтня 2005 за виборчим округом № 217 міста Києва, висунутий виборчим блоком політичних партій «Єдність». «За» 16.24 %, 20 суперників. На час виборів: перший заступник голови Київської міської державної адміністрації, член Української партії «Єдність». Член фракції партії ППУ та «Трудова Україна» (квітень 2003 — квітень 2004), позафракційний (квітень — липень 2004), член групи «Центр» (липень 2004 — травень 2005), позафракційний (з жовтня 2005). Член Комітету з питань бюджету (червень 2002 — березень 2003), голова Комітету у закордонних справах (з березня 2003)[5]. Голосував за згоду на призначення Віктора Януковича прем'єр-міністром України 21 листопада 2002 року.[6] Співголова Міжпарламентської комісії із співробітництва Верховної Ради України та Федеральних Зборів РФ, керівник Постійної делегації ВР України у Парламентській асамблеї ГУАМ, голова Комітету з політичних і правових питань Парламентської асамблеї ГУАМ, член Української частини Комітету з парламентського співробітництва між Україною та ЄС, заступник голови виконкому Національної парламентської групи України у Міжпарламентському Союзі. Склав депутатські повноваження 20 жовтня 2005.

Народний депутат України 5-го скликання з травня 2006 до червня 2007 від Блоку «Наша Україна», № 82 в списку. На час виборів: перший віце-прем'єр-міністр України, член партії Народний Союз «Наша Україна». Член фракції Блоку «Наша Україна» (з травня 2006). Голова підкомітету з питань контролю за здійсненням зовнішніх зносин Комітету у закордонних справах (з вересня 2006). 8 червня 2007 достроково припинив свої повноваження під час масового складення мандатів депутатами-опозиціонерами з метою проведення позачергових виборів до Верховної Ради.

Вересень 2007 — кандидат в народні депутати України від Блоку «Наша Україна — Народна самооборона», № 106 в списку. На час виборів: тимчасово не працював, член партії Народний Союз «Наша Україна»[7].

Нагороди та державні ранги

Заслужений будівельник України (серпень 1990)[8]. Ордени «За заслуги» III (жовтень 1995)[9], II (грудень 1997)[10], I ступенів (серпень 1999)[11]. Почесна грамота Кабінету Міністрів України (березень 2001[12], серпень 2004[13]). Ордени Святого рівноапостольного князя Володимира Великого III, II ступенів, Архістратига Михаїла.

Державний службовець 1-го рангу (з лютого 2002)[14].

Примітки

1. Постанова Верховної Ради України від 20 жовтня 2005 року № 3002-IV «Про дострокове припинення повноважень народного депутата України Сташевського С.Т.»
2. Розпорядження Президента України від 5 жовтня 1996 року № 377/96-рп «Про призначення С. Сташевського першим заступником голови Київської міської державної адміністрації»
3. Розпорядження Президента України від 14 лютого 2006 року № 29/2006-рп «Про представника України в Економічній раді Співдружності Незалежних Держав»
4. Розпорядження Кабінету Міністрів України від 5 березня 2008 року № 384-р «Про призначення Сташевського С.Т. радником Прем'єр-міністра України».
5. Постанова Верховної Ради України від 20 березня 2003 року № 635-IV «Про обрання Голови Комітету Верховної Ради України у закордонних справах»
6. Архівована копія. Архів оригіналу за 21 жовтня 2017. Процитовано 21 жовтня 2017.
7. Постанова Центральної виборчої комісії від 11 серпня 2007 року № 87 «Про реєстрацію кандидатів у народні депутати України, включених до виборчого списку Блоку "НАША УКРАЇНА - НАРОДНА САМООБОРОНА": Народний Союз "Наша Україна", Політична партія "Вперед, Україно!", Народний Рух України, Українська Народна Партія, Українська республіканська партія "Собор", Партія Християнсько-Демократичний Союз, Європейська партія України, Громадянська партія "ПОРА", Партія захисників Вітчизни, на позачергових виборах народних депутатів України 30 вересня 2007 року»
8. Указ Президії Верховної Ради Української РСР від 24.08.1990 року № 171-XII «Про відзначення працівників будівельних організацій Головкиївміськбуду державними нагородами Української РСР»
9. Указ Президента України від 17 жовтня 1995 року № 954/95 «Про нагородження Почесною відзнакою Президента України»
10. Указ Президента України від 27 грудня 1997 року № 1392/97 «Про відзначення учасників будівництва Київського метрополітену»
11. Указ Президента України від 21 серпня 1999 року № 1051/99 «Про відзначення нагородами України з нагоди 8-ї річниці незалежності України»
12. Постанова Кабінету Міністрів України від 10 березня 2001 року № 218 «Про нагородження Сташевського С.Т. Почесною грамотою Кабінету Міністрів України».
13. Постанова Кабінету Міністрів України від 27 серпня 2004 року № 1132 «Про нагородження Почесною грамотою Кабінету Міністрів України».
14. Указ Президента України від 7 лютого 2002 року № 110/2002 «Про присвоєння рангу державного службовця»

Література

• Л. В. Губерський. Сташевський Станіслав Телісфорович // Українська дипломатична енциклопедія : у 2 т. / ред. кол.: Л. В. Губерський (голова) та ін. — К. : Знання України, 2004. — Т. 2 : М — Я. — 812 с. — ISBN 966-316-045-4.

Посилання

• Довідник «Хто є хто в Україні», видавництво «К. І. С.» [Архівовано 1 липня 2017 у Wayback Machine.]
• Верховна Рада України 4-го скликання [Архівовано 23 липня 2020 у Wayback Machine.]
• Верховна Рада України 5-го скликання [Архівовано 22 липня 2020 у Wayback Machine.]