Масик Костянтин Іванович

Костянтин Масик
Прапор 1-й Перший віцепрем'єр-міністр України
травень — жовтень 1992
Прем'єр-міністр:	Вітольд Фокін
Попередник:	посада заснована
Наступник:	Валентин Симоненко
Прапор 1-й Посол України у Фінляндії, Швеції, Данії та Норвегії
1992 — червень 1997
Міністр:	Анатолій Зленко → Геннадій Удовенко
Попередник:	посада заснована[1]
Наступник:	Ігор Подолєв[2]
Народження:	9 липня 1936(1936-07-09) (88 років) Волочиськ, Вінницька область, Українська СРР, СРСР
Національність:	українець
Країна:	СРСР →  Україна
Освіта:	Горьковського інституту інженерів водного транспорту РРФСР^[ru]
Партія:	ЛКСМУ → КПРС → Партія регіонів
Автограф:
Нагороди:	СРСР: Україна: Почесна відзнака Президента України Ювілейна медаль «20 років незалежності України»
Медіафайли у Вікісховищі

Костянти́н Іва́нович Ма́сик (нар. 9 липня 1936(19360709), Волочиськ, Вінницька область, Українська СРР, СРСР) — український радянський партійний діяч. Член ЦК КПУ (1981—1991 роки), кандидат у члени Політбюро ЦК КПУ (січень 1988 — жовтень 1989 року), депутат Верховної Ради Української РСР 10—11-го скликань.

Після проголошення незалежності України — український державний діяч, дипломат. Перший віцепрем'єр-міністр України в уряді Вітольда Фокіна. Перший Надзвичайний і Повноважний Посол України у Фінляндії з представництвом інтересів України в Королівстві Швеція, Королівстві Данія та Королівстві Норвегія. Член політради Партії регіонів, у 2003—2005 роках радник прем'єр-міністра України Віктора Януковича на громадських засадах.

Біографія

Депутат Верховної Ради УРСР
10-го скликання
	24 лют. 1980	—	24 лют. 1985
11-го скликання
	24 лют. 1985	—	15 трав. 1990

Костянтин Іванович Масик народився 9 червня 1936 року в родині військовослужбовця на станції Волочиськ, що на той час входила до складу Вінницької області Української СРР СРСР (нині — Хмельницька область, Україна). Отримав вищу освіту у 1959 році, закінчивши механічний факультет Горьковського інституту інженерів водного транспорту РРФСР (нині — Волзький державний університет водного транспорту^[ru] у російському місті Нижній Новгород).

Впродовж 1959—1960 років працював інженером-конструктором Київського суднобудівного-судноремонтного заводу, а далі розпочав роботу «по партійній лінії»:

• 1960—1964 роки — інструктор, заступник завідувача, завідувач відділу Київського обласного комітету ЛКСМУ;
• у 1962 році став членом Комуністичної партії Радянського Союзу (КПРС);
• 1964—1965 роки — інструктор Київського обласного комітету Комуністичної партії України (КПУ);
• січень 1965 року — 1968 рік — перший секретар Київського міського комітету ЛКСМУ;
• 1968—1972 роки — перший секретар Київського обласного комітету ЛКСМУ;
• 1972—1974 роки — перший секретар Дарницького районного комітету КПУ міста Києва;
• 1974—1976 роки — інспектор Центрального комітету КПУ (ЦК КПУ);
• 1976 рік — 7 червня 1977 року — секретар Одеського обласного комітету КПУ;
• 7 червня 1977 — 16 вересня 1981 року — другий секретар Одеського обласного комітету КПУ;
• 11 вересня 1981 — 18 серпня 1986 року — заступник Голови Ради Міністрів УРСР яким на той час був Олександр Ляшко.
• 1986—1987 роки — інспектор ЦК КПРС у Москві. Закінчив заочну Вищу партійну школу при ЦК КПРС.
• квітень 1987 року — 22 липня 1989 року — перший секретар Київського міського комітету КПУ.
• з липня 1989 року — заступник Голови, а з 3 серпня 1990 року — перший заступник Голови Ради Міністрів УРСР Віталія Масола.

Після проголошення незалежності України Костянтин Масик у травні — жовтні 1992 року обіймав посаду Першого віцепрем'єр-міністра України в уряді Вітольда Фокіна.

У 1992 — червні 1997 року — Надзвичайний і Повноважний Посол України у Фінляндії (з представництвом інтересів України в Королівстві Швеція, Королівстві Данія, Королівстві Норвегія).[3]

В подальшому — голова наглядової ради акціонерного комерційного банку «Надра». У березні 2003[4] — лютому 2005 року[5] Масик був радником прем'єр-міністра України Віктора Януковича на громадських засадах.

Обирався членом Політичної ради Партії регіонів.

Нагороди та почесні звання

• Нагороджений Почесною відзнакою Президента України[6], двома орденами Трудового Червоного Прапора (,6.06.1986), орденом Жовтневої Революції, орденом «Знак Пошани», медалями.
• Указом Президента України № 1093/2011 від 1 грудня 2011 року нагороджений ювілейною медаллю «20 років незалежності України».[7]

Примітки

1. Петро Сливенко як тимчасово повірений УНР у Фінляндії; Костянтин Лоський як посол УНР у Швеції та Норвегії; Дмитро Левицький як посол УНР у Данії
2. У Швеції — з 1994 року тимчасово повірений Ігор Сагач; у Данії — з 1995 року тимчасово повірений Олексій Рибак
3. Указ Президента України від 16 жовтня 1992 року № 501/92 «Про призначення Надзвичайного і Повноважного Посла України у Фінляндській Республіці»
4. Постанова Кабінету Міністрів України від 21 березня 2003 року № 368 «Про призначення Масика К.І. радником Прем'єр-міністра України».
5. Постанова Кабінету Міністрів України від 12 лютого 2005 року № 125 «Про звільнення від обов'язків радників Прем'єр-міністра України на громадських засадах».
6. Указ Президента України від 22 серпня 1996 року № 753/96 «Про нагородження Почесною відзнакою Президента України»
7. Указ Президента України від 1 грудня 2011 року № 1093/2011 «Про нагородження відзнакою Президента України — ювілейною медаллю «20 років незалежності України»»

Посилання

• Сайт Відкрита Україна
• Газета «День» фото [Архівовано 9 вересня 2006 у Wayback Machine.]

Література та джерела

• Володимир Матвієнко. Масик Костянтин Іванович // Українська дипломатична енциклопедія : у 2 т. / ред. кол.: Л. В. Губерський (голова) та ін. — К. : Знання України, 2004. — Т. 2 : М — Я. — С. 27. — 812 с. — ISBN 966-316-045-4. (укр.)

Біографії   Політологія   СРСР   Україна