Станіслав Стратієв

Станіслав Стратієв
болг. Станислав Стратиев
Народився9 вересня 1941(1941-09-09)
Софія, Болгарія
Помер20 вересня 2000(2000-09-20) (59 років)
Софія, Болгарія
ПохованняЦентральний цвинтар Софіїd
ГромадянствоБолгарія Болгарія
Діяльністьписьменник, драматург, сценарист, журналіст, редактор
Alma materСофійський університет Святого Климента Охридського
ЗакладТеатр сатири імені Алеко Константинова
Мова творівболгарська
Роки активності1958 — 2000
Жанрсатира
Magnum opusThe Roman Bathd, Busd і Mammothd
ПреміїДимитровська премія
Сайт: stanislavstratiev.org
Q:  Висловлювання у Вікіцитатах

Станіслав Стратієв (болг. Станислав Стратиев, 9 вересня 1941(19410909), Софія  — 20 вересня 2000, Софія) — болгарський письменник, драматург, сценарист, журналіст, редактор. Автор повістей, оповідань, кіносценаріїв і прози для дітей та юнацтва.

Біографія

Народився 9 вересня 1941 року в Софіі. Закінчив філологічний факультет Софійського університету ім. Св. Климента Охридського. У пресі дебютував в 1958 році. З 1964 редактором газети «Народна молодь» (болг. «Народна младеж») (1964  — 1968), в 1968  — 1975 — редактором газети «Шершень» (болг. «Стършел»). З 1975 по 2000 рік Стратієв працював драматургом Софійського Театру Сатири. Твори Стратієва переведені на 30 мов. П'єси автора ставилися на театральних сценах Франції, Туреччини, Угорщини, Німеччини, Греції, Польщі, Румунії, Фінляндії, Чехії, США, Швейцарії, Югославії та інших [2] [3][4][5].

П'єси

  • «Римська лазня» (1974)
  • «Замшевий піджак» (1976) [6]
  • «Автобус» (1980) [7]
  • «Максималіст» (1984)
  • «Мамут» (1990)

Кіносценарії

  • «Гардероб» (1974)
  • «Оркестр без імені» (1982)
  • «Еквілібріум» (1983)

Переклади українською мовою

  • «Замшевий піджак». Комедія в 2-х діях. Переклад з болгарської Катерина Марущак-Зозуляк.
  • «Максималіст». Комедія в 2-х діях. Переклад з болгарської Юрій Семенович Чикирисов.

Нагороди

Примітки

  1. ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. ↑ Ісаєва, Наталя. Поетика парадокса в п’єсі С. Стратієва «Автобус» та Ґао Сінцзяня «Автобусна зупинка» // «Компаративні дослідження слов’янських мов і літератур. Пам’яті академіка Леоніда Булаховського». — 2012. — Вип. 18. — С. 237-244.
  3. ↑ Семенів, Ірина. «Замшеву вівцю смакували з задоволенням // «Високий замок». — 2007. — 3 лип.
  4. ↑ Billington, Michael (4 травня 2010). The Roman Bath. The Guardian. Процитовано 4 лютого 2020.
  5. ↑ Coveney, Michael (6 травня 2010). The Roman Bath, Arcola Theatre, London. Independent. Процитовано 4 лютого 2020.
  6. ↑ Коваль, Ярина. «Добре скроєний «Замшевий піджак» // «Львівська газета». — 2007. — 2 лип.
  7. ↑ Гудзик, Клара. «Суспільство в «Автобусі» // «День». — 2003. — 10 жовт. (№ 181). — С. 24.

Посилання