У цьому списку перелічені всі види плазунів, які мешкають на території Румунії, а також наведені дані про ті види плазунів, які потенційно можуть розширити видове різноманіття країни, про ті види, які викликають сумніви щодо приналежності до герпетофауни країни, та про ті види, опис яких є випадковістю. Термінологія наведена відповідно до списку плазунів Європи від Європейської герпетологічної спілки (лат.Societas Europaea Herpetologica), або просто SEH[1].
Загалом підтверджено проживання 24 видів (10 видів змій, 10 видів ящірок та 4 видів черепах), 17 родів, 9 родин та 2 рядів плазунів на території Румунії. 23 види є автохтонними, а 1 вид — Trachemys scripta — є інтродукованим та інвазивним, що несе загрозу Emys orbicularis через подібність біотопів, у яких ці тварини мешкають. ТаксономіяDarevskia praticola pontica, підвиду Darevskia praticola поширеного в Європі, залишається темою дискусій. Ряд науковців вважають, що ця ящірка — окремий вид і описують її як Darevskia pontica.[2][3] Таким же спірним залишається статус Vipera nikolskii. Її можуть описувати як окремий вид Vipera nikolskii, як підвид гадюки звичайної (Vipera berus nikolskii) або ж давати невизначений статус.[4] Від 2010 року підвид Anguis fragilis colchicus вважають окремим видом — Anguis colchica. Саме цей вид мешкає на території країни, хоча можливо, що Румунія є тією країною, де проходить межа ареалів двох видів.[5] Ще два види — Mediodactylus danilewskii та Pseudopus apodus — можуть стати новими видами у герпетофауні Румунії у недалекому майбутньому, зважаючи на їх мешкання неподалік болгаро-румунського кордону[6]. Podarcis sicula також може збагатити герпетофауну Румунії, її знахідки надходять з Бухаресту та Алби-Юлії.
Людина негативно впливає на популяцію плазунів у Румунії. Сільськогосподарські потреби та освоєння для них нових земель із одночасним руйнуванням оселищ плазунів, розбудова доріг, зростання урбанізації, техногенне забруднення довкілля, спричинена людиною інтродукція інвазивних видів — ось ряд чинників, які сприяють зменшенню популяції плазунів у Румунії.[7]
Список
Легенда
Наступні теги використовуються для позначення охоронного статусу кожного виду за оцінками МСОП:
EN
Endangered
Знаходиться під загрозою
VU
Vulnerable
Уразливий
NT
Near Threatened
Близький до загрозливого стану
LC
Least Concern
В найменшій загрозі
Для більшості плазунів наведений їх статус у Європейському Червоному списку (виділений жирним шрифтом — VU, EN, LC). Якщо європейський статус відсутній, то наведено глобальний (звичайним шрифтом — VU, LC, NT). Якщо і такий статус відсутній, то в клітинці стоїть прочерк («-»).
Ящірка трапляється у гірських регіонах Румунії, високо у гірських лісах та на лісових галявинах. Румунія, можливо, є однією з тих країн, у яких проходить межа між ареалом A. colchica та A. fragilis.
Найрідкісніший з усіх плазунів Румунії. Трапляється в Добруджі (останні повідомлення датовані 1986 роком) та Олтенії (2012 рік). Найбільше полюбляє піщані місцини (вдень заривається в пісок) чи місцини із нещільними ґрунтами та чагарникову рослинність.
Трапляється по всій країні, але частіше в її північно-західній частині. Можна побачити на висотах до 1100 м. Надає перевагу посушливим та сонячним ділянкам: лісовим галявинам, узліссям, насипам поблизу доріг, кам'янистим місцинам. Також трапляється серед рідколісся.
Вид найбільше поширений в Добруджі, також трапляється в Олтенії, Мунтенії та Західній Молдові. Надає перевагу теплим та посушливим відкритим місцинам з чагарниковою рослинністю, узліссям, кам'янистим ділянкам. Також можна зустріти серед кам'яних руїн та на сільськогосподарських угіддях.
Рідкісна змія, що трапляється тільки в південно-східній частині Румунії (Добруджа (інколи полоза називають «драконом Добруджі») та подекуди в Західній Молдові). Мешкає у степах, полюбляє місцини неподалік води. Часто трапляється поблизу людського житла.
Може траплятися на території всієї країни, але найчастіше — в Добруджі, Банаті та Апусенах. Полюбляє ліси та лісові галявини, лісисті передгір'я, скелі, кам'яні руїни, закинуті кар'єри. Також можна зустріти і у вологих місцинах: поблизу водойм чи на болотах.
У Румунії ящірка може трапитися у південних районах (південь Добруджі, Банату, Олтенії). Наявна популяція біля Деви. Мешкає серед рідколісся, на луках, серед зрубів, на лісових галявинах.
Ящірка трапляється вздовж Карпат, у тому числі і в Апусенах, та у меншій кількості — у Добруджі та поблизу Джурджу. Мешкає у посушливих місцинах: чагарниках, скелях, жорстві, кам'яних руїнах, на кам'яних стінах, насипах уздовж рейок, у фруктових садах, виноградниках.
Ящірка трапляється у Добруджі, на півдні Олтенії, Мунтенії та Банату, а також на півночі Румунії, у районі Тисо-Дунайської низовини поблизу кордону з Угорщиною. Полюбляє відкриті посушливі місцини, такі як степи, чагарники, узлісся, заплави, поля, піщані береги.
Ящірка трапляється у всіх регіонах країни на висоті до 1400 м. Найбільше полюбляє місцини з добре розвиненим трав'яним покривом та кущами, наприклад галявини посеред лісу, гірські луки, рівнини, узлісся. Може зустрічатися у бідних на рослинність місцинах, а також у лісі.
Трапляється на території всієї Румунії, від низин до нижнього поясу гір на висотах до 800 метрів. Мешкає серед рідколісся, на узліссях, серед вирубок, на галявинах, у чагарниках та фруктових садах.
Трапляється у всіх гірських регіонах країни. Наявні також рівнинні популяції на північному заході країни (поблизу угорського та українського кордонів). Полюбляє добре зволожені пустища, рідколісся, лісові галявини, гірські луки.
Поширений на території всієї країни, більше у її північній частині та Добруджі. Найчастіше трапляється поблизу водойм, у них та в інших вологих місцинах. Також можна побачити на піщаних берегах, у лісі, поблизу людського житла.
Ящірка поширена в Добруджі та на півдні Румунії — в Олтенії та Мунтенії. Її можна зустріти на лісових галявинах, луках, південних схилах, серед чагарників. Мешкає у лісовій підстилці.
Наявні дві окремі популяції: підвид V. a. amodytes мешкає в південно-західній частині країни (південні Апусени, Олтенія, Банат), а підвид V. a. montadoni — в Добруджі. Полюбляє кам'янисті береги річок, скелі, чагарники, широколистяні ліси.
Гадюка поширена в гірських регіонах Румунії. Полюбляє лісові галявини, гірські луки, рідколісся та вирубки, чагарники вище межі лісу. Також може траплятися поблизу боліт.
Наявні два підвиди — V. u. rakosinensis та V. u. moldavica. Перший підвид трапляється в Трансильванії, а другий — уздовж Дунаю та у його дельті. Обидва підвиди люблять теплі місцини: чагарники, піщані ділянки, рідколісся, відслонення вапняків.
Черепаха поширена по всій країні, проте спостерігається тенденція до зменшення її популяції. Найбільше полюбляє порослі очеретом чи іншою рослинністю водойми зі слабкою течією (ставки, озера, болота), проте трапляється й у водоймах інших типів.
Черепаха реєструється у багатьох водоймах Румунії (Дунай, Димбовіца, Сомеш, Муреш, Олт). Є природним конкурентом E. orbicularis, оскільки проживає у тих самих оселищах, у яких живе автохтонний вид.
У Румунії відома тільки в Добруджі. Черепаха полюбляє посушливі та відкриті місцини, трапляється серед чагарників, на піщаних та галькових берегах, узліссях, пасовищах, у степах, широколистяних лісах, серед рідколісь, у сільськогосподарських угіддях.
Поширена у південно-західній частині країни, у районі Банатських гір. Уникає надмірної вологості, полюбляє чагарники, галявини та інші відкриті місцини, які оточені лісом. Також трапляється на узліссях. Може заповзати на ділянки, які використовуються людиною — у виноградники, на поля, пасовища.
Точне розповсюдження по країні невідоме. Центральне Молдовське плато, гірські місцини Димбовіци та Вилчі — ті регіони, у яких описані особини цього виду (як меланістичні, так і немеланістичні). Полюбляє широколистяні ліси.
Певний час особин, знайдених в дельті Дунаю, описували як V. renardi або як гібриди V. renardi та V. u. rakosinensis. Згодом цих особин віднесли до V. u. moldavica.
↑У Румунії поширений підвид Darevskia praticola pontica, який часто описують як окремий вид — Darevskia pontica.
↑До 2019 року вважалося, що в Румунії поширена L. trilineata. У 2019 році опісля праці Kornilios et al низку популяцій цієї ящірки віднесли до нового виду, а саме L. diplochondres.
↑Ряд вчених заперечує видовий рівень гадюки Нікольського, вважаючи її підвидом гадюки звичайної, або даючи їй невизначений статус.
↑ абDan Cogălniceanu, Laurentiu Rozylowicz, Paul Székely, Ciprian Samoilă, Florina Stănescu, Marian Tudor, Diana Székely, Ruben Iosif (2013). Diversity and distribution of reptiles in Romania(PDF). ZooKeys (англ.) . 341: 49—76. doi:10.3897/zookeys.341.5502. Архів оригіналу(PDF) за 1 вересня 2020. Процитовано 5 березня 2016. {{cite journal}}: Недійсний |url-status=no (довідка)Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
↑Alexandre Iftime, Oane Iftime (2013). Contributions to the Knowledge Regarding the Distribution and Ecology of the Herpetofauna of Ţarcu Massif (Southern Carpathians, Romania). Travaux du Muséum National d’Histoire Naturelle “Grigore Antipa”. 56 (1): 81—92. doi:10.2478/travmu-2013-0006.
↑Severus D. Covaciu-Marcov, Alfred Ş. Cicort-Lucaciu,
Ovidiu Gaceu, István Sas, Sara Ferenti, Horia Vlad Bogdan (2009). The herpetofauna of the south-western part of Mehedinţi County, Romania. North-Western Journal of Zoology. 5 (1): 142—164.
↑Загороднюк І., Коробченко М. Раритетна фауна Луганщини: хребетні
першочергової уваги. — Луганськ : ШИКО, 2014. — С. 82. — ISBN 978-966-492-282-8.
↑Aram Agasyan, Aziz Avci, Boris Tuniyev, Jelka Crnobrnja Isailovic, Petros Lymberakis, Claes Andrén, Dan Cogalniceanu, John Wilkinson, Natalia Ananjeva, Nazan Üzüm, Nikolai Orlov, Richard Podloucky, Sako Tuniyev, Uğur Kaya, Roberto Sindaco, Wolfgang Böhme, Philippe Geniez, Jose Antonio Mateo Miras, Yehudah Werner, Ahmad Mohammed Mousa Disi, Riyad Sadek, Ibrahim Baran, Petros Lymberakis, Rastko Ajtic, Bogoljub Sterijovski, Sherif Baha El Din, László Krecsák. Eryx jaculus (англ.) . МСОП. Архів оригіналу за 8 грудня 2015. Процитовано 3 грудня 2015. {{cite web}}: Недійсний |url-status=yes (довідка)
↑Jelka Crnobrnja Isailovic, Rastko Ajtic, Milan Vogrin, Claudia Corti, Valentin Pérez Mellado, Paulo Sá-Sousa, Marc Cheylan, Juan Pleguezuelos, Alexander Westerström, Cornelius C. De Haan, Varol Tok, Bartosz Borczyk, Bogoljub Sterijovski, Benedikt Schmidt. Coronella austriaca (англ.) . МСОП. Архів оригіналу за 19 червня 2015. Процитовано 3 грудня 2015. {{cite web}}: Недійсний |url-status=yes (довідка)
↑Alexandru STRUGARIU, Andrei BUTNARU, Iulian GHERGHEL, Tiberiu C. SAHLEAN (2007). First record of the Smooth Snake (Coronella austriaca, Laurentus, 1768) in Botoşani County (Romania). Biharean Biologist (англ.) . 2: 64—67.
↑Aram Agasyan, Aziz Avci, Boris Tuniyev, Petros Lymberakis, Claes Andrén, Dan Cogalniceanu, John Wilkinson, Natalia Ananjeva, Nazan Üzüm, Nikolai Orlov, Richard Podloucky, Sako Tuniyev, Uğur Kaya, Wolfgang Böhme, Roberto Sindaco. Elaphe sauromates (англ.) . Архів оригіналу за 19 червня 2015. Процитовано 5 грудня 2015. {{cite web}}: Недійсний |url-status=yes (довідка)
↑Aram Agasyan, Aziz Avci, Boris Tuniyev, Jelka Crnobrnja Isailovic, Petros Lymberakis, Claes Andrén, Dan Cogalniceanu, John Wilkinson, Natalia Ananjeva, Nazan Üzüm, Nikolai Orlov, Richard Podloucky, Sako Tuniyev, Uğur Kaya, Wolfgang Böhme, Rastko Ajtic, Milan Vogrin, Claudia Corti, Valentin Pérez Mellado, Paulo Sá-Sousa, Marc Cheylan, Juan Pleguezuelos, Bartosz Borczyk, Benedikt Schmidt, Andreas Meyer. Zamenis longissimus (англ.) . МСОП. Архів оригіналу за 27 вересня 2015. Процитовано 28 квітня 2015. {{cite web}}: Недійсний |url-status=yes (довідка)
↑Aram Agasyan, Aziz Avci, Boris Tuniyev, Jelka Crnobrnja Isailovic, Petros Lymberakis, Claes Andrén, Dan Cogalniceanu, John Wilkinson, Natalia Ananjeva, Nazan Üzüm, Nikolai Orlov, Richard Podloucky, Sako Tuniyev, Uğur Kaya, Wolfgang Böhme, Rastko Ajtic, Varol Tok, Ismail H. Ugurtas, Murat Sevinç, Pierre-André Crochet, Hans Konrad Nettmann, László Krecsák. Darevskia praticola (англ.) . МСОП. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 29 лютого 2016. {{cite web}}: Недійсний |url-status=yes (довідка)
↑Nikolay A. Poyarkov jr., Valentina F. Orlova, Marina A. Chirikova (2014). The mitochondrial phylogeography and intraspecific taxonomy of the Steppe Racerunner, Eremias arguta (Pallas) (Lacertidae: Sauria, Reptilia), reflects biogeographic patterns in Middle Asia. Zootaxa. 3895 (2): 208—224. doi:10.11646/zootaxa.3895.2.4.
↑Iulian Gherghel, Alexandru Strugariu, Teodor Glavan (2007). Eremias arguta deserti (Reptilia: Lacertidae) is not extinct from Romanian Moldavia. North-Western Journal of Zoology. 3 (2): 115—120.
↑Aram Agasyan, Boris Tuniyev, Dan Cogalniceanu, John Wilkinson, Natalia Ananjeva, Nikolai Orlov. Eremias arguta (англ.) . МСОП. Архів оригіналу за 19 червня 2015. Процитовано 13 лютого 2016. {{cite web}}: Недійсний |url-status=yes (довідка)
↑Iulian Gherghel, Alexandru Strugariu, Tiberiu C. Sahlean, Oana Zamfirescu (2009). Anthropogenic impact or anthropogenic accommodation? Distribution range expansion of the common wall lizard
(Podarcis muralis) by means of artificial habitats in the north-eastern limits of its distribution range. Acta Herpetologica. 4 (2): 183—189.
↑István Sas-Kovacz, Éva-Hajnalka Sas-Kovacz (2014). A non-invasive colonist yet: The presence of Podarcis muralis in the lowland course of Crişul Repede River (north-western Romania). North-Western Journal of Zoology. 10: 141—145.
↑Alexandru Strugariu, Iulian Gherghel, Ştefan R. Zamfirescu (2008). Conquering new ground: on the presence of Podarcis muralis (Reptilia: Lacertidae) in Bucharest, the capital city of Romania. Herpetologica Romanica. 2: 47—50.
↑Wolfgang Böhme, Valentin Pérez-Mellado, Marc Cheylan, Hans Konrad Nettmann, László Krecsák, Bogoljub Sterijovski, Benedikt Schmidt, Petros Lymberakis, Richard Podloucky, Roberto Sindaco, Aziz Avci. Podarcis muralis (англ.) . МСОП. Архів оригіналу за 27 вересня 2015. Процитовано 13 лютого 2016. {{cite web}}: Недійсний |url-status=yes (довідка)
↑Szilárd Nemes, Milan Vogrin, Tibor Hartel, Kinga Öllerer (2006). Habitat selection at the sand lizard (Lacerta agilis): ontogenetic shifts. North-Western Journal of Zoology. 2 (1): 17—26.
↑Aram Agasyan, Aziz Avci, Boris Tuniyev, Petros Lymberakis, Claes Andrén, Dan Cogalniceanu, John Wilkinson, Natalia Ananjeva, Nazan Üzüm, Nikolai Orlov, Richard Podloucky, Sako Tuniyev, Uğur Kaya, Jelka Crnobrnja Isailovic, Milan Vogrin, Claudia Corti, Valentin Pérez Mellado, Paulo Sá-Sousa, Marc Cheylan, Juan Pleguezuelos, Martin Kyek, Alexander Westerström, Hans Konrad Nettmann, Bartosz Borczyk, Bogoljub Sterijovski, Benedikt Schmid. Lacerta agilis (англ.) . МСОП. Архів оригіналу за 27 вересня 2015. Процитовано 14 лютого 2016. {{cite web}}: Недійсний |url-status=yes (довідка)
↑Jelka Crnobrnja Isailovic, Milan Vogrin, Claudia Corti, Valentin Pérez Mellado, Paulo Sá-Sousa, Marc Cheylan, Juan Pleguezuelos, Hans Konrad Nettmann, Bogoljub Sterijovski, Petros Lymberakis, Richard Podloucky, Dan Cogalniceanu, Aziz Avci. Lacerta viridis (англ.) . МСОП. Архів оригіналу за 4 жовтня 2015. Процитовано 2 березня 2016. {{cite web}}: Недійсний |url-status=yes (довідка)
↑Severus D. Covaciu-Marcov, Alfred Ş. Cicort-Lucaciu,
Sara Ferenti, Anamaria David (2008). The distribution of lowland Zootoca vivipara populations in North-Western Romania. North-Western Journal of Zoology. 4 (1): 72—78.
↑Aram Agasyan, Aziz Avci, Boris Tuniyev, Jelka Crnobrnja Isailovic, Petros Lymberakis, Claes Andrén, Dan Cogalniceanu, John Wilkinson, Natalia Ananjeva, Nazan Üzüm, Nikolai Orlov, Richard Podloucky, Sako Tuniyev, Uğur Kaya, Wolfgang Böhme, Hans Konrad Nettmann, Jelka Crnobrnja Isailovic, Ulrich Joger, Marc Cheylan, Valentin Pérez-Mellado, Bartosz Borczyk, Bogoljub Sterijovski, Alexander Westerström, Benedikt Schmidt. Zootoca vivipara (англ.) . МСОП. Архів оригіналу за 2 жовтня 2015. Процитовано 13 лютого 2016. {{cite web}}: Недійсний |url-status=yes (довідка)
↑Aram Agasyan, Aziz Avci, Boris Tuniyev, Jelka Crnobrnja Isailovic, Petros Lymberakis, Claes Andrén, Dan Cogalniceanu, John Wilkinson, Natalia Ananjeva, Nazan Üzüm, Nikolai Orlov, Richard Podloucky, Sako Tuniyev, Uğur Kaya, Rastko Ajtic, Milan Vogrin, Claudia Corti, Valentin Pérez-Mellado, Paulo Sá-Sousa, Marc Cheylan, Juan Pleguezuelos, Bogoljub Sterijovski, Hans Konrad Nettmann, Cornelius C. De Haan, Bartosz Borczyk, Bogoljub Sterijovski, Benedikt Schmidt, Andreas Meyer. Natrix natrix (англ.) . МСОП. Архів оригіналу за 27 вересня 2015. Процитовано 5 березня 2016. {{cite web}}: Недійсний |url-status=yes (довідка)
↑Aram Agasyan, Aziz Avci, Boris Tuniyev, Jelka Crnobrnja Isailovic, Petros Lymberakis, Claes Andrén, Dan Cogalniceanu, John Wilkinson, Natalia Ananjeva, Nazan Üzüm, Nikolai Orlov, Richard Podloucky, Sako Tuniyev, Uğur Kaya, Rastko Ajtic, Milan Vogrin, Claudia Corti, Valentin Pérez Mellado, Paulo Sá-Sousa, Marc Cheylan, Juan Pleguezuelos, Sherif Baha El Din, Hans Konrad Nettmann, Cornelius C. De Haan, Bogoljub Sterijovski, Benedikt Schmidt, Andreas Meyer. Natrix tessellata (англ.) . МСОП. Архів оригіналу за 22 грудня 2015. Процитовано 4 березня 2016. {{cite web}}: Недійсний |url-status=yes (довідка)
↑Wolfgang Böhme, Petros Lymberakis, Rastko Ajtic, Varol Tok, Ismail H. Ugurtas, Murat Sevinç, Pierre-André Crochet, Idriz Haxhiu, Bogoljub Sterijovski, László Krecsák, Jelka Crnobrnja Isailovic, Yakup Kaska, Yusuf Kumlutac, Aziz Avci, Dusan Jelic. Ablepharus kitaibelii (англ.) . МСОП. Архів оригіналу за 22 грудня 2015. Процитовано 7 лютого 2016. {{cite web}}: Недійсний |url-status=yes (довідка)
↑Jelka Crnobrnja Isailovic, Milan Vogrin, Claudia Corti, Paulo Sá-Sousa, Marc Cheylan, Juan M. Pleguezuelos, Ljiljana Tomović, Bogoljub Sterijovski, Ulrich Joger, A. Westerström, Bartosz Borczyk, Benedikt Schmidt, Andreas Meyer, Roberto Sindaco, Dušan Jelić. Vipera berus (англ.) . МСОП. Архів оригіналу за 31 липня 2015. Процитовано 5 березня 2016. {{cite web}}: Недійсний |url-status=yes (довідка)
↑Ulrich Joger, Jelka Crnobrnja Isailovic, Milan Vogrin, Claudia Corti, Bogoljub Sterijovski, Alexander Westerström, László Krecsák, Valentin Pérez Mellado, Paulo Sá-Sousa, Marc Cheylan, Juan M. Pleguezuelos, Roberto Sindaco. Vipera ursinii (англ.) . МСОП. Архів оригіналу за 27 січня 2016. Процитовано 21 січня 2016. {{cite web}}: Недійсний |url-status=yes (довідка)
↑ абM. Rogner. European Pond Turtle: Emys Orbicularis. — Frankfurt am Main : Edition Chimaira, 2009. — С. 207-209. — ISBN 978-3899736045.
↑van Dijk, P.P., Harding, J. & Hammerson, G.A. Trachemys scripta (англ.) . МСОП. Архів оригіналу за 2 серпня 2015. Процитовано 4 березня 2016. {{cite web}}: Недійсний |url-status=yes (довідка)
↑van Dijk, P.P., Corti, C., Mellado, V.P. & Cheylan, M. Testudo graeca (англ.) . МСОП. Архів оригіналу за 17 липня 2017. Процитовано 4 березня 2016. {{cite web}}: Недійсний |url-status=yes (довідка)
↑Laurenţiu Rozylowicz, Mariana Dobre (2010). Assessing the threatened status of Testudo hermanni boettgeri Mojsisovics, 1889
(Reptilia: Testudines: Testudinidae) population from Romania. North-Western Journal of Zoology. 6 (2): 190—202.
↑Laurentiu Rozylowicz, Viorel D. Popescu (2013). Habitat selection and movement ecology of eastern Hermann’s tortoises in a rural Romanian landscape. European Journal of Wildlife Research. 59 (1): 41—55. doi:10.1007/s10344-012-0646-y.
↑van Dijk, P.P., Corti, C., Mellado, V.P. & Cheylan, M. Testudo hermanni (англ.) . МСОП. Архів оригіналу за 15 вересня 2015. Процитовано 12 лютого 2016. {{cite web}}: Недійсний |url-status=yes (довідка)
↑Făgăraş M. Biodiversitatea zonei costiere a Dobrogei dintre Capul Midia şi Capul Kaliakra. — Ex Ponto. — Constanţa — С. 323-370.(рум.)
↑Aram Agasyan, Aziz Avci, Boris Tuniyev, Jelka Crnobrnja Isailovic, Petros Lymberakis, Claes Andrén, Dan Cogalniceanu, John Wilkinson, Natalia Ananjeva, Nazan Üzüm, Nikolai Orlov, Richard Podloucky, Sako Tuniyev, Uğur Kaya, Ahmad Mohammed Mousa Disi, Souad Hraoui-Bloquet, Riyad Sadek, Varol Tok, Ismail H. Ugurtas, Murat Sevinç, Idriz Haxhiu. Pseudopus apodus (англ.) . МСОП. Архів оригіналу за 28 травня 2016. Процитовано 5 березня 2016. {{cite web}}: Недійсний |url-status=yes (довідка)
↑Vlad Cioflec. Gecko! (румун.) . Архів оригіналу за 5 серпня 2021. Процитовано 4 серпня 2021.
↑Jelka Crnobrnja Isailovic, Milan Vogrin, Claudia Corti, Valentin Pérez Mellado, Paulo Sá-Sousa, Marc Cheylan, Juan Pleguezuelos, Roberto Sindaco, Antonio Romano, Jelka Crnobrnja Isailovic, Aziz Avci. Podarcis siculus (англ.) . МСОП. Архів оригіналу за 8 жовтня 2019. Процитовано 4 серпня 2021. {{cite web}}: Недійсний |url-status=no (довідка)
Jeroen Speybroeck, Wouter Beukema, Bobby Bok, Jan Van Der Voort. Field Guide to the Amphibians and Reptiles of Britain and Europe. — Bloomsbury Natural History, 2016. — 432 с. — (Helm Field Guides) — ISBN Bloomsbury Natural History.