Збереглося 835 творів Тараса Шевченка, що дійшли до нашого часу в оригіналах і частково в гравюрах на металі й дереві російських та граверів з інших країн, а також у копіях, що їх виконали художники ще за життя Шевченка. Уявлення про мистецьку спадщину Шевченка доповнюють відомості про понад 278 втрачених і досі не знайдених робіт.
Живописні й графічні твори за часом виконання датуються 1830—1861 роками й територіально пов'язані з Україною, Казахстаном і Росією. За жанрами — це портрети, композиційні та міфологічні, історичні та побутові теми, архітектурні пейзажі й краєвиди. Виконано їх у техніці олійного письма на полотні, а також аквареллю, сепією, тушшю, свинцевим олівцем та в техніці офорта на окремих аркушах білого, кольорового та тонованого паперу різних розмірів, а також у п'ятьох альбомах.
Значну частину мистецької спадщини Шевченка становлять завершені роботи, але не менш цінними для розуміння творчого шляху й розкриття творчого методу художника є й його численні ескізи, етюди, начерки та навчальні студії. З усіх творів лише незначна частина має авторські підписи, написи і ще менша — авторські дати.
У межах кожного розділу цього списку всі твори розміщено в порядку їх виконання. У назвах малюнків збережено шевченківські назви творів і вивірено інші назви, присвоєні за літературною традицією. У літературі значна частина непідписаних та недатованих робіт отримала різні датування. У результаті наукових досліджень хронологічні рамки окремих робіт були звужені до року, місяця, іноді навіть до дня їх написання. Розглядаючи твори Шевченка, вміщені в цьому списку в хронологічній послідовності, можна простежити той шлях, який пройшов Шевченко-художник від років юнацтва до першого заслання.
Твори 1830—1847 років охоплюють доакадемічний і академічний період та час перебування Шевченка в Україні до першого арешту. В цілому творчий шлях Шевченка-художника за цей період був дуже багатий успіхами — від копій та наслідувань до творів в усіх жанрах з повним опануванням відомих на той час технічних прийомів рисунку, живопису та офорту. Шевченко своїми творами і академічного і післяакадемічного періодів ще до заслання заклав основи реалізму в українському образотворчому мистецтві і відкрив перші сторінки його історії.[1]
Твори 1830—1847 років
Першу групу в мистецькій спадщині Шевченка становлять його твори, виконані в 1830—1838 роки — у доакадемічний період. Основна їх частина — це малюнки на сюжети з античної історії, а також два малюнки з історії України (зокрема Київської Русі). Останніми роками цього періоду Шевченко намалював серію акварельних портретів з натури.
Визволення з кріпацтва і вступ до Академії мистецтв (квітень 1838 року) — це початок нового етапу в житті Шевченка. Твори академічного періоду (квітень 1838 — березень 1845 року) становлять другу численну групу в мистецькій спадщині Шевченка. Зустріч з К. Брюлловим, робота під його керівництвом, знайомство з широким колом передових діячів літератури і мистецтва, нарешті, спільна праця з талановитою мистецькою молоддю — все це позначилося на художній творчості Шевченка цього періоду, дуже різноманітній за характером, жанрами та технікою виконання. В Академії Шевченко опанував техніку рисунка італійським олівцем і крейдою на сірому і коричневому папері, техніку офорта та олійного і акварельного живопису.
У творчості післяакадемічного періоду Шевченка 1845—1847 років переважає виконання портретів та пейзажів, причому провідне місце займає саме архітектурний пейзаж, що пов'язано з роботою Шевченка на посаді художника в Київській археографічній комісії, за завданням якої він виїздив на Полтавщину та на Волинь для малювання пам'яток старовини та мистецтва.[1]
До альбома входять рисунки 1839—1842 років, виконані художником у Петербурзі (ескізи ілюстрацій до «Истории Суворова» М. О. Полевого, до поеми О. С. Пушкіна «Полтава», начерки на теми поетичних творів Т. Г. Шевченка та ін). Переважна ж більшість рисунків виконана в Україні під час першої подорожі 1843 року (краєвиди Києва, типи селян і численні ескізи, етюди та начерки до «Живописной Украины», «Селянської родини» тощо). Рисунки виконано олівцем, в окремих випадках — тушшю-пером.
Альбом має дві нумерації: одна, проставлена вгорі аркуша і зроблена чорним чорнилом, нумерує аркуші (враховуючи і форзаци), друга — на нижніх кутах аркуша, синім чорнилом нумерує сторінки (в цій нумерації є помилки, пропуски і повторення).
Згідно з верхньою нумерацією альбом має 28 аркушів. Розмір першого аркуша — 17,6 × 26,2, всіх останніх — 17,6 × 26,5. Між другим і третім аркушами є залишки аркуша, який був вирізаний до нумерації альбома. Місцезнаходження його не встановлено, і чи був на ньому рисунок, не відомо. До нумерації, крім того, між третім і четвертим аркушами був вирваний аркуш з рисунком «У Києві», який зберігається в Національному музеї Тараса Шевченка.[110]
Ілюстрації до книги М. Полевого «История Суворова» 1842 рік
Оригінали Шевченка, з яких було виконано гравюри для книги «История князя Италийского графа Суворова-Рымникского, генералиссимуса российских войск. Сочинение Н. А. Полевого» (1843), не знайдено. В альбомі 1839—1843 років та на окремих аркушах є кілька ескізів та начерків до них. Оригінали ілюстрацій були виконані у 1842 році. Кількість ілюстрацій, виконаних Шевченком до цього видання, різними авторами встановлюється неоднакова. Двадцять шість ілюстрацій, вміщених в книзі, підписано Шевченком. Крім них, Шевченкові належать ще шість ілюстрацій. Приналежність двох непідписних ілюстрацій Шевченкові підтверджується наявністю ескізів до них. Чотири непідписні ілюстрації в книзі цілком витримані в манері Шевченка, мають багато деталей, які повторюються в підписних ілюстраціях, та спільних рис з іншими малюнками Шевченка.[158]
Випуск складається з шести офортів: «У Києві», «Видубицький монастир», «Судня рада», «Старости», «Казка», «Дари в Чигрині 1649 року». В офортах всі підписи, дати і написи зроблені Шевченком. Роботу над підготовкою малюнків до задуманого видання Т. Г. Шевченко почав у 1843 році під час першої подорожі на Україну. З цих підготовчих робіт збереглися ескізи, етюди і начерки. Повернувшись до Петербурга в березні 1844 року, Шевченко почав працювати над підготовкою до видання «Живописной Украины».[191]
Ілюстрації до книги М. Полевого «Русские полководцы» 1844 рік
Портрети Петра I, Б. П. Шереметєва, О. Д. Меншикова, Б. X. Мініха, П. О. Румянцева, Г. О. Потьомкіна, О. В. Суворова, М. І. Голенищева-Кутузова, М. Б. Барклая де Толлі, П. X. Вітгенштейна, І. І. Дибіча та І. Ф. Паскевича, виконані Шевченком у 1844 році для книги М. Полевого «Русские полководцы или жизнь и подвиги российских полководцев, от времен императора Петра Великого до царствования императора Николая I», виданої К. Жернаковим в Петербурзі 1845 року. Оригінали цих портретів роботи Шевченка не знайдені.[198]
В альбомі вміщені рисунки олівцем, акварелі та сепії, виконані Т. Шевченком під час подорожі на Полтавщину та в суміжних місцях Київщини в квітні — жовтні 1845 року. В цьому альбомі Шевченко зарисував пам'ятки старовини та мистецтва (головним чином архітектури), приділяючи разом з цим велику увагу зображенню сільського побуту, окремих типів, жанрових сцен та природи.
Альбом складається з 20 пронумерованих аркушів, розміром 17,5 × 26,9 кожен і містить 35 малюнків. Між першим і третім аркушами є залишки аркуша, вирваного до нумерації альбома; місцезнаходження його не встановлено, і чи був він з рисунком — невідомо.[211] Місце зберігання альбому — Інститут літератури імені Тараса Шевченка НАН України.[n 9]
Ескізи, етюди, начерки 1837—1847 років можна назвати «творчою лабораторією» художника, які, здавалося б, не мають самостійної мистецької цінності. Але саме ця «лабораторія» допомагає науковцям зрозуміти творчий метод художника. Серед ескізів, етюдів та начерків можна побачити багато рисунків, які свідчать про нездійснені задуми художника. Так, наприклад, деякі з них послужили матеріалом для офортів «Живописной Украины», а ще більше таких начерків залишилося незавершеними. Дуже можливо, що серед них є початок тих пейзажних творів, які загинули після арешту Шевченка. Детальне вивчення «творчої лабораторії» Шевченка, допомагає в розшукуванні та атрибутуванні незнайдених творів художника, які можуть бути виявлені і в приватних збірках і в державних сховищах, де є ще багато творів з невизначеною належністю тому чи іншому художникові.[1]
До списку незнайдених творів Т. Г. Шевченка[352] належать ті, які згадуються в різних джерелах: в листах Шевченка і різних осіб до нього, у спогадах сучасників, в архівних джерелах та у літературних творах.
Незнайдені твори 1829-1847
Назва
Техніка
Дата
Копії з картин суздальської школи.
Папір, олівець
1829 — 1832
Портрет Платова. Копія.
Папір, олівець.
6.XII 1829
Сатурн.
Папір, олівець.
1835
Аполлон Бельведерський.
Папір, олівець.
1835
Фракліт 1.
Папір, олівець.
1835
Геракліт.
Папір, олівець.
1835
Архітектурні барельєфи.
Папір, олівець.
1835 — 1836
Маска Фортунати.
Папір, олівець.
1835 — 1836
Портрети Івана Нечипоренка.
Папір, акварель.
1835 — 1837
Жіночі портрети.
—
1835 — 1837
Кістяк.
—
1835 — 1837
Геркулес Фарнезький.
—
1836
Аполліно. Копія.
—
1836
Розпис Великого театру в Петербурзі.
—
1836
Маска Лаокоона.
—
1836 — 1837
Слідок з скульптурного твору Мікеланджело.
—
1836 — 1837
Голова Люція Вера.
—
1836 — 1837
Голова «Генія».
—
1836 — 1837
Анатомічні фігури.
—
1836 — 1837
Германік.
—
1836 — 1837
Фавн, що танцює.
—
1836 — 1837
Портрет нареченої Демидова.
—
1837
Анатомічна статуя Фішера.
—
1837 — 1838
Мідас, повішений Аполлоном.
—
1837 — 1838
Едіп, Антігона та Полінік. Рисунок на тему трагедії Озерова «Едіп в Афінах».
Папір, олівець.
1837 — 1838
Ієзекіїль на полі, всіяному кістками. Ескіз.
—
IX 1838 — XII 1839
Портрет І. А. Крилова.
—
1838 — 1840
Портрет Петра Івановича Мартоса. Папір, акварель.
—
1839
Рисунок з натури.
—
29. IV 1839
Портрет Солової.
—
Осінь 1839
Натурщик Тарас Михайлович Малишев. Етюди.
—
1839 — 1842
Портрет С. С. Гулака-Артемовського.
Папір, акварель.
1840
Береза. Ялини. Етюди.
—
Літо 1840
Хлопчик-жебрак, що дає хліб собаці (олія) та ескіз до цієї картини.
—
27.IX 1840
Рисунки на листі до Г. Ф. Квітки-Основ'яненка.
—
1840 — 1841
Портрет Демського. Папір, олівець.
—
1841
Портрет Василя Петровича Апрелєва.
—
1841
Група сплячих жебрачок.
Папір, акварель.
26.IX 1842
Картина Шевченка, яка належала Скобелєву.
Олія
1842
«Панна Сотниківна».
—
1842
Король Лір. Малюнок на тему однойменної трагедії В. Шекспіра.
Папір, сепія
10.II 1843
Портрети знайомих Шевченка.
—
VI 1843—1844
Бал у Волховських.
Папір, акварель.
29.VI 1843; 12.I 1844; 12.I 1846
Портрет О. Волховського.
Олія.
29.VI 1843; 12.I 1844; 12.I 1846
Картина для Єзучевського.
—
III 1845
Автопортрет Т. Г. Шевченка з свічкою.
—
1845
Портрет Марії Степанівни Козачковської.
Папір, акварель
VIII 1845
Будинок А. О. Козачковського в Переяславі.
—
VIII — X 1845
Будинок Хмельницького в Суботові.
—
20.X 1845
Портрети членів родини Олександра Андрійовича Лук'яновича.
—
X 1845
Автопортрет.
—
XII 1845
Портрет Шостки Олександри Іванівни.
Олія.
12.I 1846
Бал у Чернігові. Ілюстрація до вірша Чужбинського. Ескіз та рисунок.
Папір, олівець.
II 1846
Портрет О. С. Афанасьєва-Чужбинського.
Папір, олівець.
II — IV 1846
Три портрети членів родини Катериничів.
Папір, акварель
Весна 1846
Краєвиди Києва, роботи Т. Г. Шевченка, що знаходились у І. І. Фундуклея.
—
IV — IX 1846
Київський сад.
Олівець
IV — IX 1846
Золоті ворота.
—
Літо 1846
Печери Київської лаври.
—
І 1846
Старці.
—
IV — IX 1846
Портрет отамана старців.
—
Літо 1846
Малюнки Т. Шевченка, що знаходились у М. М. Сажина.
—
9.I 1847
Портрет Віктора Миколайовича Забіли.
Папір, олівець.
Кінець січня — лютий 1847
Портрет сина К. І. Білозерського.
Папір, олівець.
І — II 1847
Портрет Ю. Г. Сребдольської.
Папір, олівець.
I 1847
Христос благословляє хліб. Св. Дмитро. Двобічна ікона на металі.
Олія.
Кінець III — 4.IV 1847
Живопис, графіка 1847—1850
У важких умовах заслання 1847—1857 років Тарас Шевченко, попри царську заборону писати та малювати, виконав величезну кількість мистецьких творів, які ввійшли у скарбницю образотворчого мистецтва українського, російського і казахського народів.
Це стало можливим завдяки співчутливому ставленню до Шевченка з боку передових російських офіцерів, зокрема капітан-лейтенанта О. І. Бутакова, начальника експедиції по дослідженню Аральського моря та його берегів, «друга, товариша, командира», за висловом самого художника.[353]
Твори 1847—1850 років
Більшість творів 1847—1850 років становлять акварелі та рисунки, які виконав Шевченко як художник Аральської експедиції під час переходу з Орської кріпості до укріплення Раїм, в Раїмі, під час першого плавання по Аральському морю, зимівлі на Кос-Аралі, другого плавання по Аральському морю та в період перебування в Оренбурзі.[353]
Альбоми були відібрані у Шевченка при першому арешті 5.IV 1847 року, однак за відсутністю компрометуючих матеріалів були йому повернуті і знаходились у нього під час його перебування в Орській кріпості та під час Аральської експедиції 1848—1849 років. Вдруге і вже безповоротно альбоми відібрано у Шевченка під час другого арешту 27.IV 1850 року.
Рисунки, начерки та ескізи композицій, що вміщені в першому альбомі, виконані частково в Україні під час розкопок могили Переп'ят, однак переважна їх частина належить до часу Аральської експедиції, а саме: зарисовки топографічних робіт, начерки з казахського народного побуту та ескізи до згодом завершених творів.
Більшість рисунків, начерків та ескізів другого альбома виконав Шевченко під час Аральської експедиції та в Оренбурзі. В альбомі є багато зарисовок гористих берегів Аральського моря, шхун і човнів під вітрилами та зимових будівель на Кос-Аралі. Тут є також начерки портретів та ескізи до кількох творів, що були завершені під час другого періоду заслання.[353]
Етюди, ескізи, начерки 1847—1850 років знайшли своє художнє завершення в творах, що відображають перехід з Орська до Раїма та окремі епізоди Аральської експедиції.[353]
До списку незнайдених творів Т. Г. Шевченка належать ті, які згадуються в різних джерелах: в листах Шевченка і різних осіб до нього, у спогадах сучасників, в архівних джерелах та у літературних творах.
Незнайдені твори 1847-1850
Назва
Техніка
Дата
Карикатура на міністра освіти С. С. Уварова.
—
VI — 20.XII 1847
Піщані бархани й коні на першому плані.
—
11.V — 17.VI 1848
Портрет Олексія Івановича Макшеєва.
Папір, акварель
19.VI — 25.XII 1848
Карикатура на раїмських офіцерів.
—
19.VI — 25.VII 1848; 1.III 1849
Портрет прапорщика Ераста Васильовича Нудатова.
Папір, туш.
19.VI — 25.VII 1848; 1.III 1849
Портрет прапорщика Ераста Васильовича Нудатова.
—
19.VI — 25.VII 1848
Острів Обручова.
—
7.IX 1848
Острів Ніколая.
—
12 — 21.IX 1848; 20 — 30.VIII 1849
Острів Ніколая.
—
12 — 21.IX 1848; 20 — 30.VIII 1849
Автопортрет.
—
6.Х 1848 — 6.V 1849
Казахський бакса.
—
23.ХІ 1848 — 29.XII 1849
Остров Меншикова.
—
22 — 23.V, 18 — 20.VI 1849
Портрет Матильди Петрівни Обручової.
Олія
XI 1849 — IV 1850
Портрет Карла Івановича Герна та його дружини.
Олія
X 1849 — IV 1850
Розп'яття.
Олія
7.III — IV 1850
Портрет Федора Матвійовича Лазаревського.
—
12 — 27.IV 1850
Як бачите.
—
VI 1847 — IV 1850
Малюнки в листах до А. І. Лизогуба.
—
20.ХІ 1847 — IV 1850
Живопис, графіка 1851—1857
Творчість Тараса Шевченка другого періоду заслання (1851—1857 років) широко розкриває його багатогранний образ як художника-реаліста і демократа. Якщо протягом 1847—1850 років він переважно виконував завдання художника Аральської експедиції, то в другий період заслання, попри заборону, Шевченко завдяки допомозі друзів мав більшу можливість віддатись своїм творчим прагненням. В творах цього періоду виявились широкі мистецькі інтереси Шевченка, виразна соціальна спрямованість та висока професіональна майстерність. В них дістали дальший розвиток прогресивні традиції українського й російського реалістичного мистецтва.[549]
Твори 1851—1857 років
Художні твори Шевченка 1851—1857 представлені у вигляді акварелі, сепії та рисунки олівцем, виконані під час експедиції в гори Кара-Тау (21.V — 7.IX 1851 року) та в Новопетровському укріпленні (1851—1857 роки). Твори цього періоду поділено на дві групи. До першої включено завершені краєвиди і жанрові малюнки, виконані в горах Кара-Тау, з яких окремі були закінчені в Новопетровському укріпленні. До другої групи увійшли малюнки створені у Новопетровському укріпленні у яких Шевченко багато працював у галузі портрета і побутового жанру.[549]
Перша частина ескізів, етюдів та начерків виконана під час експедиції в гори Кара-Тау, між 21.V та 7.IX 1851 року. Значна частина цих рисунків має написи, що визначають конкретну місцевість, де проходила експедиція, а також авторські порядкові номери.
Наявність назв і порядкової нумерації на окремих рисунках та порівняння їх з іншими рисунками Кара-тауської експедиції дало можливість визначити конкретні назви і безіменних краєвидів та поставити їх відповідно до маршруту експедиції в один ряд з малюнками, на яких назва позначена.
Рисунки, для яких конкретна місцевість залишилась не визначеною і які не мають авторських номерів, датовані часом всієї експедиції і поставлені безпосередньо за нумерованими рисунками.
Друга частина ескізів, етюдів та начерків виконана у Новопетровському укріпленні. Ескізи, етюди і начерки цього періоду розкривають творчу лабораторію художника. Деякі з них є підготовчим матеріалом до згодом завершених творів, як, наприклад, «Мілон Кротонський», «Самаритянка», «Св. Себастіян» та ін. Вони допомагають простежити творчий шлях художника від задуму до остаточно завершеного твору.[549]
До списку незнайдених творів Т. Г. Шевченка належать ті, які згадуються в різних джерелах: в листах Шевченка і різних осіб до нього, у спогадах сучасників, в архівних джерелах та у літературних творах.
Незнайдені твори 1851-1857
Назва
Техніка
Дата
Малюнок у А. І. Лизогуба.
Акварель або сепія.
XI 1850 — I 1851
Портрет поручика Олександра Гавриловича Фролова.
—
1851 — 1852
Малюнки в Кара-Тау.
—
VI — VIII 1851
Малюнок.
—
8.VI — VIII 1851
Малюнки.
—
8.VI — VIII 1851
Малюнки.
—
8.VI — VIII 1851
Малюнок.
—
8.VI — VIII 1851
Малюнки.
—
8.VI — VIII 1856
Малюнок.
—
[8.VI — VIII 1851].
Циган.
Папір, сепія.
VI — VIII 1851
Апостол Петро.
Папір, сепія.
VI — VIII 1851
Пейзажі Кара-Тау та Новопетровського укріплення.
Папір, акварель.
VI 1851 — 13.V 1857
Кочак.
Папір, акварель.
1851 — 13.V 1857
Піщаний буран в Мангишлацькій пустелі.
Папір, акварель.
1851 — 1856
Портрети солдат і офіцерів.
—
1851 — VII 1857
Купці, що смажать яєшню.
—
1851 — VII 1857
Портрет Є. М. Косарєва.
Папір, олівець.
1852 — VII 1857
Вид Астрабада (міраж).
—
1852 — II 1857
Скульптурні твори.
—
1853
Барельєф. Гіпс.
—
15.VI 1853
Пам'ятник на могилі сина Ускових.
—
VI 1853
Тріо. Барельєф.
—
15.VI — 6.Х 1853
Бик і киргиз. Барельєф.
—
1853
Христос в терновому вінку. Барельєф.
—
1853 — 1854
Каспійське море з двома смерчами.
—
1853 — 1854
Скульптурна група.
—
1853 — 1856
Ніч.
Папір, акварель.
Літо 1854
Автопортрет.
—
3.XI 1854
Іоанн Хреститель. Барельєф.
—
1855
Два малюнки.
—
25.IX 1855 — 22.IV 1856
Спритний продавець.
Папір, сепія.
1856 — 13.V 1857
Дочка хіоського гончаря.
Папір, сепія.
II — V 1857
Сцена в казармі.
Папір, сепія.
II — V 1857
Молитва по вмерлих.
Папір.
13 — 20.V 1857
Молитва по вмерлих.
Папір.
13 — 20.V 1857
Портрет М. Є. Бажанова.
Папір, олівець.
15.VI 1857
Новопетровське укріплення. Батарея № 1.
Олівець
29.VII 1857
Портрет Наташі Ускової.
Папір, сепія
VII 1857
Ніч на татарському кладовищі.
Папір, акварель.
11.VI — VII 1857
Живопис, графіка 1857—1861
Позбавлений можливості протягом всього заслання працювати в олійному живописі, Шевченко всю увагу віддав графіці і за десять років досяг у ній надзвичайних успіхів. Надалі в нових умовах художник передбачав дальше розвивати і поглиблювати мистецтво графіки. Перед виїздом з Новопетровського укріплення 26 червня 1857 року Шевченко записав у своєму щоденнику, що він вирішив:
«присвятити себе безроздільно гравюрі акватинта ... Бути хорошим гравером, значить бути розповсюджувачем прекрасного і повчального в суспільстві. Значить бути розповсюджувачем світла істини ... Найпрекрасніше, найшляхетніше покликання гравера. Скільки витончених творів, доступних тільки багатіям, коптилося б в похмурих галереях без твого чудотворного різця?»
Оригінальний текст (рос.)
«посвятить себя безраздельно гравюре акватинта... Быть хорошим гравером, значит быть распространителем прекрасного и поучительного в обществе. Значит быть распространителем света истины... Прекраснейшее, благороднейшее призвание гравера. Сколько изящнейших произведений, доступных только богачам, коптилось бы в мрачных галереях без твоего чудотворного резца?»[732]
У зв'язку з цим в мистецькій спадщині Шевченка після заслання створено лише два автопортрети та портрет В. Кочубея, виконані олійними фарбами. Цим пояснюється також і той факт, що серед малюнків Шевченка 1857—1861 років створено лише одну акварель. Всі інші його твори, починаючи від серпня 1857 року, виконані олівцем, сепією, тушшю, офортом і акватинтою.[732]
Твори 1857—1861 років
Твори Шевченка останнього періоду починаються циклом пейзажів, виконаних під час подорожі по Волзі від Астрахані до Нижнього Новгорода з серпня по вересень 1857 року. Вони рисовані олівцем на вузьких смужках тонованого або білого паперу. В Нижньому Новгороді Шевченко створив ряд пейзажів. Він змальовував серію архітектурних пам'ятників міста.
Під час плавання по Волзі та під час перебування у Нижньому Новгороді Шевченко виконав чимало портретів різних осіб та два автопортрети. Всі портрети виконані італійським олівцем та білилами на тонованому папері в більшості в один-два сеанси. Дуже важливо, що про всі ці портрети Шевченко зробив записи у своєму щоденнику. Також удосконалювалося виконання Шевченком портретів у техніці офорта протягом 1860 — початку 1861 років.
Проживаючи у Петербурзі з березня 1858 року та мандруючи востаннє по Україні з червня до серпня 1859 року, Шевченко продовжував працювати не тільки в портреті та над жанровими композиціями на власні сюжети, а й над пейзажами. Жанрові композиції в роки життя в Петербурзі займали менш помітне місце в творчості Шевченка, ніж в час його перебування в Новопетровському укріпленні.
З середини 1858 року Шевченко почав працювати у техніці офорт акватинта у якій створив жанрові сцени, пейзажі і портрети.[732]
Повністю альбом не зберігся. Зараз відомо лише 13 розрізнених аркушів з 18 рисунками пером, тушшю, сепією та олівцем. Це ескізи до офортів, над якими Шевченко почав працювати в Петербурзі з весни 1858 року, краєвиди, ескізи та етюди, виконані під час перебування Шевченка в Україні з червня до серпня 1859 року, та різні фольклорні записи.[800]
Розділ містить ескізи, етюди та начерки Шевченка, виконані ним протягом 1857—1860 років. Репродуковані в хронологічному порядку, вони доповнюють показують творчість художника і під час плавання від Астрахані до Нижнього Новгорода, і під час перебування в Нижньому Новгороді, і під час проживання у Петербурзі. Тут же опубліковано кілька рисунків архітектурного характеру — це плани та фасади тої хати, яку Шевченко мріяв побудувати в Україні над Дніпром.[732]
До списку незнайдених творів Т. Г. Шевченка належать ті, які згадуються в різних джерелах: в листах Шевченка і різних осіб до нього, у спогадах сучасників, в архівних джерелах та у літературних творах.
Незнайдені твори 1838-1860
Назва
Техніка
Дата
Рисунки 1838—1857 pp. (продані з аукціону друзям Шевченка в травні 1861 р.)
—
1838 — 1857
Автопортрет
Папір, олівець
1840 — 1861
Гермафродит.
—
IX 1841
Автопортрет.
Папір, туш, перо.
1843
Альбоми малюнків
—
1843–1847
Малюнки могили Переп'ят.
—
червень — вересень, 1846
Автопортрет.
Італійський олівець, папір
1847 — 1857
Портрет Володимира Васильовича Кишкіна.
—
23.IX 1857
Церква Георгія в Нижньому Новгороді.
—
25.IX 1857
Портрет Анхен Шауббе.
—
28.IX 1857
Дзвіниця Архангельського собору в Нижньому Новгороді.
—
29.IX 1857
Автопортрет.
Папір, сепія або туш
IX 1857 — III 1858
Портрет І. П. Граса.
—
2.Х 1857
Портрет Аделаїди Олексіївни Брилкіної.
—
4.Х 1857
Портрет Миколи Олександровича Брилкіна.
Папір.
10.Х 1857
Портрет Ганни Миколаївни Попової.
Папір, олівець.
13 — 14.Х 1857
Кремлівська стіна в Нижньому Новгороді і краєвид Заоччя.
Папір, олівець.
15.Х 1857
Краєвид Заоччя.
Папір, сепія, акварель.
X 1857 — III 1858
Портрет Марії Олександрівни Дорохової.
Папір.
1 — 4.ХІ 1857
Портрет Ніни Пущиної.
—
4.XI 1857
Портрет Софії Федорівни Варенцової з сином.
—
14 — 19.ХІ 1857
Груповий портрет К. А. Шрейдерса, А. К. Кадницького та М. А. Фреліха. Ескіз.
Папір, олівець.
30.XI 1857
Портрет Олєйникова.
—
9.I 1858
Портрет Олександра Євграфовича Бабкіна.
Папір.
13.I 1858
Портрет Гаврила Суханова-Подколзіна.
Папір, олівець.
28.III 1858
Портрет дочки С. С. Гулака-Артемовського.
Тонований папір, олівець.
28.III 1858—1860
Верби на Смоленському кладовищі.
Тонований папір, олівець.
IV 1858—1860
Дві дівчини.
Папір, сепія.
V 1858
Турок з одаліскою.
Папір, сепія.
V 1858
Портрет Наді Карташевської.
—
VI 1858 — весна 1860
Портрет Айри Олдріджа.
Папір, офорт.
25.XII 1858
Сомко-Мушкет.
—
III — V 1859
Краєвид в Мошнах.
Папір.
VI 1859
Дуб.
Папір, олівець.
VIII 1860
Автопортрет.
Олія.
VIII 1860
Портрет Льва Михайловича Жемчужникова.
Полотно, олія.
1860
Портрет Л. І. Зотової.
Полотно, олія.
1860
Портрет невідомої.
—
I 1861
Твори, безпідставно приписувані Т. Г. Шевченкові
Існують твори, щодо яких відсутні докази про те, що їх автором є саме Шевченко. Однак в текстах окремих сучасників та в деяких літературних публікаціях авторство цих малюнків приписується йому.
Альбоми та збірки малюнків
Назва
Техніка
Розміри (см)
Дата
Альбом рисунків В. І. Штернберга.
Папір, олівець.
—
1836 — 1839
Ярмарок. Начерки.
Папір, олівець
24,7 × 33,5
1836 — 1838
Хата на узліссі біля річки.
Папір, олівець
25,1 × 33,2
1836 — 1838
Танок біля хати та інші начерки.
Папір, олівець
25,1 × 33,2
1836 — 1838
Постаті селян. Начерки.
Папір, олівець
23,8 × 32,5
1836 — 1838
Дерева без листя.
Папір, олівець
32,5 × 23,8
1836 — 1838
Пейзаж з хатами.
Папір, олівець
25 × 33,5
1836 — 1838
Український шинок та інші ескізи і начерки.
Папір, олівець
25 × 33,5
1836 — 1838; 1840
Дві чоловічі постаті.
Папір, олівець
13,1 × 17,4
1836 — 1839
Табір в лісі.
Кольоровий папір, білило, акварель
29,7 × 22,3, 25,7 × 19,6
V — XI 1839
Ірендик.
Кольоровий папір, олівець
22,3 × 29,7
VII 1839
Сакмарський городок.
Кольоровий папір, олівець
19,6 × 25,7
31.VII 1839
Ліс у гористій місцевості. Начерк.
Кольоровий папір, олівець
29,3 × 21,8, 25,1 × 16,9
V — XI 1839
Губерля.
Кольоровий папір, олівець
21,3 × 29,3
VIII 1839
Вид на озеро біля міста між горами.
Кольоровий папір, олівець
16,9 × 25,7
V — XI 1839
Вид на озеро біля міста між горами.
Папір, олівець
19,4 × 27,3
V — XI 1839
Граються в мухи. Ескіз.
Папір, олівець
19,4 × 27,3
V — XI 1839
Краєвид з лісом та горами.
Кольоровий папір, олівець
21,8 × 29,4
V — XI 1839
Кінь. Начерк.
Кольоровий папір, олівець
21,8 × 29,4
V — XI 1839
Вершник. Начерк.
Папір, олівець
23,9 × 35
V — XI 1839
Два вершники і солдат з конем. Начерк.
Папір, олівець
23,9 × 35
V — XI 1839
Обличчя казахів. Начерки.
Папір, туш
19,7 × 25,8
V — XI 1839
Портрет Василя Івановича Штернберга, група біля вікна та зарисовки корів. Начерки.
Папір, олівець
23,1 × 32
І 1840
Рисунки із збірки Ф. Л. Ткаченка.
—
—
—
Портрет Г. Ф. Квітки-Основ'яненка.
Папір, олівець
8,7 × 6,8
—
Хлопчик, що малює.
Папір, олівець
10 × 6,4
—
Голова козака.
Папір, олівець
7,5 × 6,8
—
Возний з п'єси І. П. Котляревського «Наталка Полтавка».
Папір, олівець
8,7 × 6,7
—
Портрет Ф. Л. Ткаченка.
Папір, олівець, туш, перо
7,7 × 6,4
—
Портрет хлопчика.
Папір, олівець, перо
7,5 × 6,7
—
Голова людини в брилі.
Папір, олівець.
—
—
Портрет старої жінки.
Папір, олівець
6,7 × 5,5
—
Голова молодої жінки.
Папір, олівець
6,1 × 3,5
—
Голова літнього чоловіка з бородою.
Папір, олівець
6 × 3,7
—
Чорнильниця.
Папір, олівець.
—
—
Голова чоловіка у високій шапці.
Папір, олівець
6,2 × 3,5
—
Рисунки із збірки Закревських.
—
—
—
Малюнки з альбома М. П. Обручевої.
Папір, акварель.
—
—
Портрети та рисунки з архіву Туркестанського стрілецького батальйону.
—
—
—
Рисунки з альбома Ольги Сократівни Чернишевської.
Папір, олівець.
—
—
Ілюстрації до літературних творів та різних видань
Назва
Техніка
Розміри (см)
Дата
Віньєтки, заголовні літери та ілюстрації до оповідання Г. Квітки-Основ'яненка «Знахар» у виданні Я. О. Ісакова «Наши, списанные с натуры русскими».
—
—
1841.
Гайдамака.
Папір, олівець
19,1 × 13,6
—
Жінка навколішках перед черницею.
Ксилографія.
15 × 11
—
Ілюстрації до книги «Жизнь князя Андрея Михайловича Курбского в Литве и на Волыни».
—
—
1849
Церква в селі Вербки.
Папір, акварель
19,8 × 16,2
—
Церква в селі Секуні.
Папір, акварель
19,8 × 16,2
—
План церкви і гробниця кн. Курбського в с. Вербки.
Папір, туш, перо
19,9 × 15,8
—
Ілюстрації до книги «Т. Г. Шевченко в ссылке».
—
—
—
Краєвид.
Папір, гальванографія.
—
1842
Могила Переп'ятиха та археологічні знахідки з неї. Хромолітографічні таблиці до видання «Древности»
—
—
1846
Цигани. Ілюстрація до однойменної поеми О. С. Пушкіна.
Папір, ксилографія.
—
—
Портрети
Назва
Техніка
Розміри (см)
Дата
Автопортрет Броніслава Залеського.
Папір, сепія
21 × 15,9
—
Автопортрет В. І. Штернберга.
Тонований папір, олівець
20,4 × 17,2
—
Дід Т. Г. Шевченка.
Папір, олівець
25,5 × 15,3
—
Портрет Петра Олексійовича Алфьорова (?).
Картон, олія
36,2 × 27,6
I-а половина XIX ст.
Портрети Павла Максимовича Андреєвича та ного дружини.
Олія
—
1845
Портрет Лаврентія Петровича Бойка
—
—
—
Портрет військового.
Бристольський папір, акварель
20,5 × 16,2
I-а половина XIX ст.
Портрет Євпраксії Миколаївни Вревської (Вульф).
Полотно, олія.
—
1841
Портрет генерала.
Олія.
—
1837 — 1838
Портрет Олександра Петровича Глассона. Картон, олія
—
19,7 × 16
1847 — 1850
Портрет Миколи Васильовича Гоголя.
Полотно, олія
20,3 × 16
—
Портрет Демидова.
—
—
1837
Портрет Ганни Іванівни Закревської.
Полотно, олія
51,3 × 39,8
—
Портрет Платона Олексійовича Закревського.
Полотно, олія
52 × 40,5
—
Портрет дружини Броніслава Залеського.
Папір, сепія.
—
—
Портрет Параски Миколаївни Залеської.
Полотно, олія
420 × 370
—
Портрет Устима Кармалюка.
Полотно, олія
100 × 62
—
Портрет Василя Матвійовича Лазаревського.
—
—
—
Портрет невідомого.
Бристольский папір, олівець
14,5 × 12,1
—
Портрет невідомого.
Бристольський папір, олівець.
—
—
Портрет невідомої.
Полотно, олія
33 × 26,7
—
Портрет невідомої.
Картон, олія
6,5 × 6,5
Середина XIX ст.
Портрет невідомої.
Папір, олівець
26,9 × 23,8
—
Портрет невідомої в блакитному вбранні.
Бристольський папір, акварель, гуаш
27,7 × 21,7
I-а половина XIX ст.
Портрет графа Нарциза Олізара. Ескіз.
—
—
1830
Портрет Ликери Полусмакової.
(Полотно, олія)
—
—
Портрет Варвари Миколаївни Рєпніної.
Полотно, олія
40,6 × 37
1839
Портрет садівника.
Полотно, олія
62 × 48
—
Портрет Олександра Олександровича Сапожникова.
—
—
—
Портрет селянки.
Полотно, олія
60 × 46,5
—
Портрет Олександра Васильовича Суворова.
Папір, гравюра на дереві
9,8 × 7,6
1842
Портрет Товбича.
Папір, олівець
20,5 × 16,2
1845
Портрет Наталії Олександрівни Хрущової.
Олія
—
VI 1859
Портрет Тараса Григоровича Шевченка.
Папір, олівець
15 × 13,7
—
Портрет Тараса Григоровича Шевченка років заслання.
Акварель
103 × 88
—
Портрет Тараса Григоровича Шевченка («На муштрі»)
—
—
—
Портрет Тараса Григоровича Шевченка.
Картон, олія
23,7 × 18,8
—
Портрет Тараса Григоровича Шевченка.
Картон, овал, олія
26,1 × 20,1
—
Портрет Тараса Григоровича Шевченка.
Полотно, олія
24,5 × 19,8
—
Портрет Тараса Григоровича Шевченка.
Кольоровий папір, олівець
11,1 × 8,5
—
Портрет Тараса Григоровича Шевченка в профіль.
Папір, туш, перо
20,7 × 16,7
—
Портрет Тараса Григоровича Шевченка та невідомого. Пам'ятник тисячоліття Росії в Нижньому Новгороді. Начерки.
Папір, олівець, туш, перо
27,2 × 21,4
12.XII 1859
Портрет Тараса Григоровича Шевченка.
Полотно, олія.
—
1860
Портрет Тараса Григоровича Шевченка та невідомого.
Папір, туш, перо
15,4 × 22,4
—
Портрет Тараса Григоровича Шевченка.
Полотно, олія
60 × 50
—
Портрет Тараса Григоровича Шевченка.
Папір, олівець
19,7 × 15,8
—
Портрет Тараса Григоровича Шевченка.
Папір, олівець
12,4 × 9,8
—
Портрет Михайла Семеновича Щепкіна (?).
Полотно, олія
36,9 × 27
—
О. С. Пушкін на смертному одрі.
Папір, олівець
12,2 × 18,3
—
Чоловік з люлькою.
Полотно, олія
53,7 × 45
—
Картини та рисунки побутового та історичного змісту
Назва
Техніка
Розміри (см)
Дата
Бандурист.
Полотно, олія
48,5 × 39,5
Середина XIX ст.
Битва козаків з поляками.
Олія
—
—
Біля шинку на селі.
Папір, олівець
26,5 × 36
1836 — 1838
Валка чумаків у степу.
Полотно, олія
65 × 96
—
Весілля.
Полотно, олія
66,5 × 90,5
—
Вітер гуде — трава шумить, козак-бідак убит лежить. Хата. Церква.
Папір, олівець
35,2 × 22,3
—
Голівка. Офорт
—
—
1858 — 1860
Ескізи до невідомої картини на історичну тему.
—
—
II 1847
Єврейське весілля.
Папір, акварель
24,1 × 36,7
—
Жінка на канапі.
Тонований папір, пастель
31,2 × 38,3
—
Знай службу.
—
—
—
Кадриль в лазареті.
Олія.
1840 — 1850
Казахи біля юрти.
Папір, олівець
13,9 × 22,9
—
Казка (Солдат і смерть).
Папір, туш, пензель, перо
28,4 × 22,1
—
Карикатура на диякона Миколу Шпака.
—
—
—
Карикатури на осіб царської родини.
—
—
—
Киргиз верхи. Пастель.
—
—
—
Козак Мамай. Картон.
Олівець.
—
—
Купка селян біля пригаслого багаття.
Олія
VI 1859
Музикант.
Полотно, олія
30 × 25,5
І пол. XIX ст.
Музикант.
Тонований папір, пастель
36,1 × 29,5
—
Наймичка.
Полотно, олія.
—
—
Наймичка, яка зашиває на собі поділ порваної сорочки.
Полотно, олія
VI 1859
Наталка Полтавка.
Полотно, олія
98 × 71
—
Панько Рудий, пасічник із Диканьки.
Полотно, олія
57,5 × 138
—
Паски святять. Ескіз.
Папір, олівець, акварель
17,1 × 27,8
1838
Пастушок.
Олія.
—
VI 1859
Постать чоловіка в кашкеті.
Папір, чорнило, перо.
—
—
Розпис будинку Рєпніних.
—
—
1843 — 1844
Сатрапи.
Акварель.
—
—
Свято в селі.
Папір. Акварель.
—
—
Середньовічні сцени: «Рицар у монастирі», «Біля монастирської брами»
Полотно, олія
80 × 92,8 80 × 92,5
1-а половина XIX ст.
Судня рада.
Акварель
47 × 60
—
«Та нема гірше так нікому, як бурлаці молодому».
Полотно, олія
30 × 26,4
Танок козаків.
—
—
—
Український хлопчик.
Олія.
—
—
Уральський козак верхи.
Пастель.
—
—
Хлопчик-козачок замітає підлогу в панських покоях.
Картон, олія
44,3 × 38
—
Хлопчик-козачок прислуговує в панських покоях.
Полотно, олія
38,2 × 48,8
—
Ярмарок.
Папір, акварель
25,3 × 36,6
1837 — 1838
Міфологічні та релігійні сюжети
Назва
Техніка
Розміри (см)
Дата
Антіной. Чотири рисунки з різних боків
—
—
1837
Запрестольний образ божої матері в Новопетровській церкві.
—
—
—
Запрестольний образ спасителя.
Олія
—
—
Звільнення апостола Петра з темниці.
Папір, олівець, пастель
25,9 × 21,4
—
Образ Різдва Богородиці.
Олія
—
—
Образ Спаса Нерукотворного.
—
—
—
Образ цариці Олександри.
Олія
—
—
Христос в Еммаусі. Гравюра.
—
—
—
Анімалістичні рисунки
Назва
Техніка
Розміри (см)
Дата
Віл. Верблюд.
Тонований папір, олівець, туш
15,3 × 23,3
—
Осідланий кінь.
Папір, олівець
17,7 × 21,3
—
Краєвиди
Назва
Техніка
Розміри (см)
Дата
Краєвид парку. Начерк.
Папір, олівець
16,7 × 24,5
—
Краєвид старого Києва.
Папір, олівець
22,8 × 36,2
—
Видубецький монастир.
Кольоровий папір, олівець
19,1 × 13,5
—
Видубецький монастир.
Папір, туш, перо
21,1 × 25,6
—
Вулиця в українському селі.
Полотно, олія
24 × 31
—
Гірський краєвид з вершниками в околицях Златоуста.
Папір, акварель, туш
21,2 × 36,6
VII — VIII 1838
Краєвид з горбами та юртою.
Папір, акварель, туш
21,2 × 36,6
VII — VIII 1838
Гора Щекавиця в Києві.
Папір, олівець
11,3 × 15,4
—
Гориста місцевість коло Оренбурга. Начерки.
Папір, олівець
21,7 × 29
1857
Краєвид з вітряком.
Полотно, олія
40 × 59
—
Краєвид з річкою.
Начерк. Олівець
16 × 24,6
—
Краєвид «На Нові».
—
—
—
Моринці
—
—
30.VI 1859
Оренбурзька фортеця.
Папір, акварель
21,9 × 35,5
—
Руїни будинку Богдана Хмельницького в Суботові
—
—
—
Руїни палацу гетьмана Мазепи в Батурині. Гравюра на дереві.
↑Незнайдені мистецькі твори Шевченка // Шевченківська енциклопедія: — Т.4:М—Па : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський.. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2013. — С. 516-517.
↑Тигр, «Тигр» // Шевченківська енциклопедія : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2015. — Т. 6: Т—Я. — С. 247.
↑На звороті вгорі напис олівцем: Баженови, плац-адъют[ант] генер[ал]-губ[ернатора].М. Є. Бажанов, підпоручик, плац-ад'ютант Новопетровського укріплення, з 1855 р. наглядач Новопетровського військового полугоспіталя.
Даний портрет, так само як окремий портрет К. А. Бажанової (див. № 43 та прим. до нього), датується часом перебування М. Є. Бажанова в чині плац-ад'ютанта Новопетровського укріплення, що підтверджується і написом на звороті портрета К. А. Бажанової.
Попередні місця збереження: КММ, ВІМШ, ГКШ.
1925 р. експонувався на виставці українського портрета в Києві, 1929 р. — на виставці українського малярства в Києві.
Мангишлацький сад; Мистецька спадщина Шевченка; Навчальні роботи Шевченка; Надгробки на туркменському кладовищі // Шевченківська енциклопедія: — Т.4:М—Па : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський.. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2013. — С. 59-61; 222-227; 405-406; 408.