Канівський музей Тараса Шевченка

Канівський музей Тараса Шевченка
49°43′54″ пн. ш. 31°30′44″ сх. д.
Тип	музей
Статус спадщини	пам'ятка архітектури місцевого значення України
Країна	Україна
Розташування	Канів
Архітектор	В. Кричевський П. Костирко
Засновано	1939
Відкрито	1939
Сайт	shevchenko-museum.com.ua
Канівський музей Тараса Шевченка (Україна)
Канівський музей Тараса Шевченка у Вікісховищі

Канівський музей Тараса Шевченка — музей на території Шевченківського національного заповідника, збудований 1939 року.

Історія

Приміщення музею Шевченка було збудоване в 1935–1937 роках за проєктом архітектора Василя Кричевського, якого вважають автором українського архітектурного модерну. Комісію з прийняття будівлі в експлуатацію очолював І. Каракіс[1]

Протягом 2003–2010 рр. будівля музею перебувала на реконструкції. Головним проєктувальником було обрано Інститут «УкрНДІпроектреставрація». Працівники інституту запропонували відтворити початковий вигляд будинку згідно з проєктом В. Кричевського. Згідно з початковим задумом, будівля мала бути прикрашена українськими орнаментами, виконаними в техніці майоліки. Планувалось відновити первісне колористичне вирішення інтер'єрів, яке знайшли під пізнішими нашаруваннями. Роботи було виконано на 90%, проте згодом автором нового проєкту музею стала Лариса Скорик. Проєкт кардинально відрізнявся від задуму який запропонував Інститут«УкрНДІпроектреставрація» та був виконаний у модерновому стилі.[2]

Оновлений музей було урочисто відкрито Президентом України Віктором Януковичем 23 серпня 2010 р.

Відреставрований музей отримав неоднозначну оцінку різних фахівців: від повного схвалення до жорсткої критики[3][4]. Культуролог, журналіст та художник Іда Ворс звинуватила Ларису Скорик в тому, що та присвоїла собі чужий проєкт реконструкції, та невдало його втілила у життя[5].

Колекція

Музейна колекція нараховує понад 20 тисяч предметів, окрасою яких є меморіальні речі та офорти Тараса Шевченка, рідкісні видання його творів, високохудожні твори українських та зарубіжних митців, шедеври народної художньої творчості, цінні архівні документи, фото- і кіноматеріали, аудіо- та відеозаписи знаменитих бандуристів і кобзарів.

Політик та історик Ігор Шаров подарував Канівському музею Тараса Шевченка портрет Кобзаря 1910 року пензля класика українського малярства та графіки Фотія Красицького.

Галерея

• 
  Музей Т. Г. Шевченка
• 
  Музей Т. Г. Шевченка
• 
  Інтер'єр музею
• 
  Експозиція музею
• 
  Експозиція музею

Див. також

• Шевченківський національний заповідник
• Перелік музеїв Т.Г.Шевченка

Примітки

1. Архитектор Иосиф Каракис: Судьба и творчество (Альбом-каталог к столетию со дня рождения) / Под ред. С. Бабушкина. — Киев, 2002. — 102 с.
2. Музей Шевченка в Каневі — практика для подруги Віктора Януковича. Архів оригіналу за 1 вересня 2021. Процитовано 1 вересня 2021.
3. Директор Канівського заповіднику про нову експозицію музею Шевченка. Архів оригіналу за 18 квітня 2017. Процитовано 18 квітня 2017.
4. Музей Шевченка в Каневі — що далі?. Архів оригіналу за 2 квітня 2015. Процитовано 18 квітня 2017.
5. Шевченко Quest: знайдіть десять відмінностей. Архів оригіналу за 1 вересня 2021. Процитовано 1 вересня 2021.

Посилання

• Шевченківський національний заповідник у м. Каневі
• Канівський музей Тараса Шевченка [Архівовано 19 лютого 2014 у Wayback Machine.]
• Шестопал П.Л., Могила Т. Г. Шевченка. — Київ: АН УРСР, 1954. — 99 с.