Сонячне затемнення 1 травня 1185 року

Сонячне затемнення
1 травня 1185 року

Загальні параметри затемнення:
Тип	сонячне затемнення і повне сонячне затемнення^[d]
Гамма	0.5264
Величина	1.0736
Максимум затемнення:
Тривалість	5 хв. 9 с.
Місце видимості	Шотландське королівство,  Норвезьке королівство (872-1397),  Швеція, Revala^d, Віронія, Новгородська республіка, Велике князівство Володимирське, Волзька Болгарія і Половецьке поле Центральна Америка, північна Європа
46°00′ пн. ш. 37°12′ зх. д.
Ширина смуги, max	280 км
Час (UTC): 13:18:04
Посилання
Сарос	115
Сонячне затемнення 1 травня 1185 року у Вікісховищі

Сонячне затемнення 1 травня 1185 року — повне сонячне затемнення 115-го Саросу[1], яке спостерігали 1 травня 1185 року на території Центральної Америки, північної Європи, частини сучасного Казахстану. Згадки про сонячне затемнення наявні у кількох літературних творах, зокрема у «Слові о полку Ігоревім».

Хід затемнення

Сонячне затемнення розпочалося близько 13:00:00 UTC у Центральній Америці. Пізніше тінь Місяця перетнула Атлантичний океан та дісталася Європи. Спочатку тінь вкрила територію Шотландії, пізніше — Скандинавського півострова, а потім — північної частини Київської Русі. За 50 км від розташування столиці Казахстану Астани тінь Місяця зникла з планети Земля. Максимум затемнення спостерігався у точці з координатами 46°00′00″ пн. ш. 37°12′00″ зх. д. в Атлантичному океані о 13:18:04 UTC[2][3][4].

У літературі

Сонячне затемнення згадується у «Слові о полку Ігоревім» — літературній пам'ятці доби Київської Русі:

Глянув Ігор на ясне сонце Та й побачив - військо тьма покрила...

Під час сонячного затемнення головний герой твору, князь Ігор Святославич, перебував у поході проти половецьких племен на території сучасної України, тому міг бачити неповне сонячне затемнення з фазою не більше 0,8[5]. Про це затемнення як неповне згадується і у Київському літописі[6] в контексті того ж походу Ігоря Святославича:

...у вечірню годину Ігор, глянувши на небо, побачив, що сонце стояло, яко місяць...

Новгородський перший літопис описує затемнення як повне[7]:

Въ лЂто 6693 [1185]. Маия въ 1 день, въ час 10 дни, яко въ звонение вечернее, солнце помьрче, яко на часу и боле, и звезды быша, и пакы просветися, и ради быхомъ.

Про затемнення згадується і у середньовічних хроніках Британських островів, зокрема шотландських «Анналах Мельрозського монастиря^[en]»[8] та валлійській «Хроніці принців»[9].

Примітки

1. Saros cycle nummer 115. Solar Eclipse Info (англ.). Процитовано 1 серпня 2021.
2. Besselian Elements - Total Solar Eclipse of 1185 May 01. eclipse.gsfc.nasa.gov. Процитовано 1 серпня 2021.
3. Полное солнечное затмение 1 мая 1185 года | Полное Солнечное Затмение. www.secl.ru. Процитовано 1 серпня 2021.
4. NASA - Total Solar Eclipse of 1185 May 01. eclipse.gsfc.nasa.gov. Процитовано 1 серпня 2021.
5. Святский Д. О. Астрономические явления в русских летописях с научно-критической точки зрения // Астрономия Древней Руси. — М.: «Русская панорама», 2007. — с. 45-49 — (Возвращенное наследие: памятники исторической мысли). — 1500 экз. — ISBN 978-5-93165-102-0.
6. Літопис руський. Київський літопис. Роки 1185-1195. litopys.org.ua. Процитовано 1 серпня 2021.
7. Новгородський перший літопис старшого ізводу. В літо 6689 [1181] - 6711 [1203]. litopys.org.ua. Процитовано 1 серпня 2021.
8. Steneck, Nicholas H. (1 квітня 1974). Medieval Chronicles and the Rotation of the Earth. Robert R. Newton. Speculum. Т. 49, № 2. с. 365—368. doi:10.2307/2856073. ISSN 0038-7134. Процитовано 1 серпня 2021.
9. Eclipses in ancient Welsh manuscripts. web.archive.org. 12 жовтня 2008. Архів оригіналу за 12 жовтня 2008. Процитовано 1 серпня 2021.

Посилання

• Інтерактивна мапа затемнення