Скатертина-самобранкаСкатертина-самобранка, або скатерть-самобранка[1] — чарівна скатертина, яка фігурує в казках індійсько-європейського простору, зокрема і в українських народних казках, а також в написаних за їхніми мотивами літературних творах, наприклад, згадується в «Енеїді» Котляревського або в «Баладі про вузлики» Івана Драча. Щоб накрити на стіл, достатньо розгорнути скатертину, і вона тут-таки буде заставлена різноманітними стравами. Після закінчення трапези досить згорнути брудний посуд і недоїдки в скатертину — все зникне. Згадки в літературіУ КотляревськогоОписується, щоправда, без згадки самого слова «самобранка», у IV частині (строфа 49) «Енеїди» І. П. Котляревського:
Скатертина-самобранка в братів ГріммСкатертина-самобранка в німецькому варіанті з'являється в казці, записаній братами Грімм (нім. Tischchen deck dich, Goldesel und Knüppel aus dem Sack)[2]. Існує сім різних екранізацій казки у варіанті братів Грімм. В інших авторів
У фільмах
Мотив скатерини-самобранкиМотив скатерки-самобранки використовується в розмовній мові як риторична фігура на означення дармівщини. Скатертина-самобранка фігурує як назва деяких закладів громадського харчування, привносячи флер фольклорності й народності кухні. Див. такожПримітки
Література
Посилання
|
Portal di Ensiklopedia Dunia