Синдро́м — багатозначність, яка може бути терміном в медицині, входити як складова назви деяких станів у медицині, психології, інших немедичних галузях чи сферах діяльності.
Медицина
- Окремі стани, в назву яких входить «синдром»:
- Адреногенітальний синдром — застаріла назва вродженої гіперплазії кори наднирників, патологічного стану, пов'язаного з надлишковим виділенням нею чоловічих статевих гормонів.
- Антифосфоліпідний синдром — патологічний стан, при якому організм виробляє антитіла, які здатні атакувати власні фосфоліпіди — компоненти клітинних мембран. Часто супроводжує такі хвороби, як системний червоний вовчак, системна склеродермія, тощо
- Близькосхідний коронавірусний респіраторний синдром — тяжке інфекційне захворювання, яке перебігає із серйозними, часто смертельними ураженнями легенів, переважно трапляється на Аравійському півострові, джерело якого поки що не виявили.
- Бульбарний синдром — неврологічне ураження, обумовлене пошкодженням черепних нервів (язико-глоткового, блукаючого та під'язикового), ядра яких знаходяться у бульбарному відділі — довгастому мозку.
- Синдром відміни (ще — абстинентний синдром) — патологічний стан, який розвивається при раптовому припиненні вживання психотропних чи наркотичних речовин, або деяких лікарських препаратів.
- Гастрокардіальний синдром (також — синдром Рехмельда) — комплекс рефлекторних серцево-судинних розладів функціонального характеру (біль та відчуття здавлювання у ділянці серця, зміни ритму серця та ЕКГ), що виникають після їжі.
- Синдром гіпоплазії лівих відділів серця — характеризується наявністю таких вад розвитку серця, як помірна або виражена гіпоплазія чи атрезія мітрального клапана, лівого шлуночка, аортального клапана та різноманітного ступеня гіпоплазія висхідної аорти.
- Гострий респіраторний дистрес-синдром — життєво небезпечне запальне ураження легень, яке характеризується дифузною інфільтрацією та тяжкою гіпоксемією за відсутності ознак кардіогенного набряку легень.
- Демпінг-синдром — патологічний стан, який є частим ускладненням хірургічних втручань на шлунку.
- Долонно-підошовний синдром (також — долонно-підошовна еритродизестезія) — почервоніння, набряк шкіри долонь і підошов, часто супроводжується болісними відчуттями, парестезіями. Є ускладненням хіміотерапії.
- Синдром зап'ястного каналу (також — зап'ястковий тунельний синдром) — патологічний стан, що характеризується болем, відчуттям оніміння і поколювання в пальцях руки і самій кисті та виникає в результаті здавлювання серединного нерва в зап'ястковому каналі.
- Синдром імунного відновлення (ще — СІВ, запальний синдром імунного відновлення; IRIS; ЗСІВ) — стан, який розвивається в перші 2 місяці від початку специфічної антиретровірусної терапії (АРТ) у хворих на ВІЛ-інфекцію, часто посилення проявів окремих опортуністичних інфекцій, що потребує іноді переривання АРТ та лікування цих інфекцій.
- Синдром каротидного синусу — патологічний стан, який обумовлений гіперчутливістю каротидного синусу, що проявляється брадикардією, артеріальною гіпотензією, запамороченням.
- Карциноїдний синдром — ураження, яке зумовлене надлишковою секрецією серотоніну та інших біологічно активних речовин (брадикінін, простагландини) у зв'язку з розвитком карциноїду.
- Катастрофічний антифосфоліпідний синдром (також синдром Ашерсона, синдром Рональда Ашерсона) — тяжкий варіант перебігу антифосфоліпідного синдрому.
- Синдром космічної адаптації (ще — космічна хвороба) — стан, який відчувають за різними оцінками від третини до половини всіх космонавтів під час адаптації до невагомості. Нагадує за проявами морську хворобу.
- Маніакальний синдром — психічний розлад, стан для якого характерна так звана маніакальна тріада основних симптомів: патологічно підвищений настрій, підвищення розумової і рухової активності.
- Менінгеальний синдром — подразнення (менінгізм) або запалення мозкових оболон (менінгіт).
- Метаболічний синдром — комплекс метаболічних, гормональних та клінічних порушень, які є факторами ризику (предикторами) розвитку подальших серцево-судинних захворювань.
- Мієлодиспластичні синдроми (ще — МДС) — група набутих клональних порушень стовбурових гематопоетичних клітин.
- Синдром набутого імунного дефіциту — стан, що відбувається на останніх клінічних стадіях ВІЛ-інфекції.
- Синдром нав'язливих станів — інша назва обсесивно-компульсивного розладу.
- Синдром неспокійних ніг — стан, який характеризується неприємними відчуттями в ногах, які з'являються у спокої, частіше у вечірній та нічний час. Вони примушують людину здійснювати полегшуючі ці відчуття різноманітні рухи, що досить часто приводить до порушення сну.
- Нефротичний синдром — ураження нирок, яке проявляється набряками та змінами лабораторних показників.
- Синдром обструктивного апное сну — патологічний стан, який виникає при певної обструкції верхніх дихальних шляхів, що приводить під час сну до розвитку повного або часткового припинення дихання, що супроводжується появою десатурації та гіпоксії.
- Паранеопластичний синдром — клініко-лабораторний прояв злоякісної пухлини, обумовлений не її локальним чи метастатичним ростом, а неспецифічними реакціями з боку різних органів і систем або ектопічною продукцією пухлиною біологічно активних речовин.
- Передменструальний синдром — комплекс симптомів, що виникає у жінок в дні, попередні менструації.
- Потрійний-А синдром (також синдром Оллгрова, синдром ахалазія, аддісоніазм, алакрімія) — рідкісний аутосомно-рецессивний синдром, що проявляється порушеннями ковтання, утворення сльози і ендокринологічними зрушеннями.
- Синдром передчасного збудження шлуночків — група електрофізіологічних феноменів, які характеризуються передчасною деполяризацією шлуночків, і в результаті — їхнім передчасним скороченням.
- Синдром подразненого кишечника — функціональне захворювання кишечника, що характеризується болем в животі та змінами перистальтики кишок, при цьому у хворого немає відхилень за результатами клінічних тестів.
- Синдром порушення активності та уваги (ще — СПАУ, синдром дефіциту уваги та гіперактивності, СДУГ) — неврологічно-поведінковий синдром розладу розвитку, що починається в дитячому віці та проявляється такими симптомами, як труднощі концентрації уваги, гіперактивність і погано керована імпульсивність.
- Синдром постійного сексуального збудження — клінічний синдром, який проявляється постійним, самовільним і некерованим збудженням статевих органів у жінок, з оргазмом чи без оргазму, без стосунку до почуття насолоди.
- Похмільний синдром — медична назва похмілля.
- Псевдобульбарний синдром — неврологічний розлад, обумовлений двобічним ураженням нейронів стовбура мозку, корково-ядерних шляхів.
- Синдром раптової дитячої смерті — раптова смерть немовляти або малої дитини без будь-яких попередніх хворобливих ознак.
- Синдром слабкості синусового вузла — синдром, який об'єднує в собі ряд порушень серцевого ритму, зумовлених зниженням або припиненням автоматизму синоатріального вузла, а також нездатністю синусового вузла виконувати функції водія ритму серця та забезпечувати проведення імпульсів до передсердь.
- «Синдром субакроміального конфлікту» (ще — імпіджмент синдром) — ортопедичне відхилення, при якому відбувається конфлікт через неправильний спільний удар між акроміоном та головкою плечової кістки, що призводить до здавлювання та хронічній травматизації сухожилок м'язів ротаторної манжети плеча при русі.
- Синдром струшування дитини — судово-медичний термін, який включає тріаду симптомів: субдуральна гематома, крововилив у сітківку ока, і набряк мозку, що виникає при жорстокому поводженні з дітьми, а саме при навмисному струшуванні немовлят або маленьких дітей.
- Синдром тривалої гарячки невідомого походження — патологічний стан, основним проявом якого є гарячка, вища за температуру тіла у 38,3˚С, протягом 3-х тижнів і більше, причина якої не відома або її не встановили.
- Синдром тривалого здавлювання — інша назва травматичного токсикозу
- Тяжкий гострий респіраторний синдром — вірусне інфекційне захворювання, здатне до небезпечного епідемічного поширення, в тому числі й внутрішньогоспітального, з ураженням дихальної системи та появою атипової пневмонії з виразною гострою дихальною недостатністю.
- Хронічний небактеріальний простатит/синдром хронічного тазового болю — патологічний стан, що характеризується небактерійним запаленням передміхурової залози.
- Синдром хронічної втоми — патологічний стан, який проявляється у вигляді хронічної втоми, що триває не менше ніж 6 місяців та призводить до когнітивних розладів.
- Окремі стани, епонімічні назви яких містять прізвища лікарів, що їх відкрили:
- Синдром Аазе — Сміта — спадковий сімейний синдром, якій супроводжується анемією і численними деформаціями скелету та окремих кісток.
- Синдром Аарскога (також Аарскога-Скотта синдром) — спадковий сімейний синдром, який складають вади розвитку, що поєднують низькорослість, аномалії обличчя, рук, ніг та статевих органів.
- Синдром Абдергальдена—Кауфманна—Ліньяка — інша назва цистинозу.
- Синдром Авелліса (також паралітичний синдром Авелліса) — клінічний синдром при деяких неврологічних захворюваннях.
- Синдром Абдалла — Девіса — Фарража (також спадкова спастична параплегія 23) — рідкісне спадкове захворювання з виникненням паралічів і змін шкіри та волосся.
- Синдром Адамса—Олівера — рідкісний спадковий синдром, який характеризується вродженими дефектами шкіри, кінцівок та черепа.
- Синдром Аді (також синдром Аді—Голмса, Аді—Кегрера, Аді—Маркуса, Вейл—Рейза—Аді, тонічна зіниця Аді) — неврологічний феномен, пов'язаний з аномальною реакцією зіниць на подразники.
- Синдром Аді—Крітчлі — неврологічні зміни, які виникають при пухлині лобної долі головного мозку.
- Синдром Аєрзи (також хвороба Аєрзи) — характеризується задишкою, повільним розвитком астми, бронхітом і хронічним ціанозом у зв'язку з поліцитемією.
- Синдром Акерманів (також синдром Акермана) — сімейний синдром, який проявляється аномаліями зубів, губ, волосся та частою наявністю глаукоми.
- Синдром Алажілля — вроджений сімейний синдром, що характеризується клінічною картиною внутрішньопечінкового холестазу, неонатальної жовтяниці та гепатомегалії.
- Синдром Аллана—Герндона—Дадлі — спадковий синдром, пов'язаний з X-хромосомою, при якому відбувається затримка моторного розвитку, м'язова атрофія, суглобові контрактури та гіпорефлексія.
- Синдром Аллена—Гайнса — аномальне накопичення жиру і рідини, що спричинює симетричне двобічне розширення сідниць і ніг.
- Синдром Аллена—Мастерса — синдром у гінекології, при якому відбувається розрив фасціальних шарів у широких зв'язках Макенродта, що призводить до «універсального суглобового» типу рухливості шийки матки.
- Синдром Алстрема — рідкісний генетичний синдром, при якому розвивається дитяче ожиріння, нейросенсорна глухота та дегенерація сітківки (атиповий пігментний ретиніт).
- Синдром Альвареса — синдром істеричного або невротичного роздування живота без надлишку газу в травному тракті.
- Синдром Альпорта (також — спадковий нефрит) — генетичне захворювання, при якому функція нирок знижена, в сечі присутня кров (гематурія), іноді є глухота і ураження очей.
- Синдром Андерманна — сімейний синдром, що уражає обидві статі, характеризується агенезією порожнистого тіла, розумовою відсталістю та прогресуючою сенсимоторною нейропатією.
- Синдром Андерсен (також синдром Андерсен-Тавіл) — варіант синдрому подовження інтервалу QT, асоційованого з періодичним паралічем, шлуночковими аритміями і характерною статурою.
- Синдром Антлі—Бікслера — рідкісний аутосомно-рецессивний вроджений розлад, що характеризується вадами розвитку та деформаціями, які значно змінюють структуру скелета.
- Синдром Аперта — генетичне захворювання, що проявляється вадами розвитку обличчя, кісток черепу, пальців рук та ніг.
- Синдром Аракава I — аутосомно-домінантне порушення обміну речовин, яке спричинює дефіцит ферменту глютаматформімінотрансферази.
- Синдром Аракава II — аутосомно-домінантне порушення обміну речовин, що спричинює дефіцит ферменту тетрагідрофолат-метилтрансферази;
- Синдром Аспергера — один з п'яти розладів аутистичного спектру.
- Синдром Ачора—Сміта — синдром харчової недостатності з гіпокаліємією.
- Синдром Ашара — спадкове ураження, в основі якого лежать розлади сполучної тканини.
- Синдром Ашара — Тьєра (також діабет бородатих жінок, синдром бородатих жінок) — поєднання цукрового діабету і гірсутизму у жінок у менопаузі.
- Синдром Ашера — поєднання блефарохалазіону, подвійної верхньої губи та зоба.
- Синдром Ашермана — синдром виникнення внутрішньоутробних спайок та синіхій у матці, що виникають внаслідок травми.
- Синдром Неємія Ашерсона — клінічний синдром, який проявляється ахалазією крікофарінгеального сфінктера, дисфагією, що супроводжується безпосередньо епізодами кашлю.
- Синдром Бадда — Кіарі — патологічний стан, що розвивається внаслідок оклюзії печінкових вен.
- Синдром Бехчета — хронічне автоімунне ураження, що проявляється афтозним стоматитом, ураженням слизових оболонок статевих органів, очей, внутрішніх органів.
- Синдром Бланда — Уайта — Гарланда — вроджена патологія, що характеризується аномальним відгалуженням лівої вінцевої артерії від легеневої артерії
- Синдром Бругада — генетичне захворювання, яке проявляється змінами на електрокардіографії та підвищеним ризиком раптової серцевої смерті.
- Синдром Бруннера — рідкісне генетичне захворювання, яке спричинює мутація в гені MAOA.
- Синдром Валленберга — ураження довгастого мозку, яке виникає при ураженні хребтової або задньої мозочкової артерій.
- Синдром Вегенера — поєднання гранулематозного процесу з поліангіїтом з переважним ураженням респіраторної системи та [[нирки|нирок].
- Синдром Вільямса (також — синдром «обличчя ельфа») — хромосомна патологія, яка спричинює формування специфічної зовнішності, загальної затримки розумового розвитку, дуже низького коефіцієнту інтелекту (IQ), побутової непристосованості, при цьому вільної, розвиненої мови з використанням рідкісних слів.
- Синдром Вольфа-Паркінсона-Вайта — один з видів синдрому передчасного збудження шлуночків серця.
- Синдром Гарднера — поєднання аденоматозних поліпів з остеомами черепа та пухлинами шкіри (атероми, дермоїдні кисти або фиброми).
- Синдром Гедінгера - або синдром пристінкового та клапанного фіброзу ендокарда правої половини серця (англ. Carcinoid Heart Disease) — один з проявів карциноїдного синдрому, різновиду ендокринної групи паранеопластичного синдрому при нейроендокринних пухлинах, які продукують серотонін.
- Синдром Гієна — Барре — гостра автоімунна запальна полірадикулонейропатія, яка проявляється млявими парезами і паралічами, порушеннями чутливості, вегетативними розладами.
- Синдром Герстмана — Штройслера — Шейнкера — рідкісна спадкова хвороба з групи пріонових хвороб, що має виключно сімейний характер і уражає людей у 20-60 років.
- Синдром Горнера — патологічний стан, який спричинює ураження симпатичної нервової системи.
- Синдром Гудпасчера — системний капілярит невідомої етіології з переважним ураженням легень та нирок за типом геморагічного пневмоніту і гломерулонефриту.
- Синдром Дабіна — Джонсона — спадкове ураження печінкових клітин, що проявляється розвитком жовтяниці.
- Синдром Дауна — генетична аномалія, яку спричинює присутність додаткової хромосоми у 21-й парі.
- Синдром Денді—Волкера — аномалія розвитку мозочка і оточуючих його лікворних просторів.
- Синдром де Тоні — Дебре — Фанконі — вроджене ураження, яке успадковується за аутосомно-рецесивним типом та проявляється пошкодженням проксимальних ниркових канальців із змінами канальцевої реабсорбції фосфату, глюкози, амінокислот і бікарбонату.
- Синдром Дресслера — одне із багатьох ускладнень інфаркту міокарда, яке проявляться перикардитом, плевритом, пневмонітом, артритом, гарячкою, змінами в клінічному аналізі крові, появою антитіл до кардіоміоцитів.
- Синдром Едвардса — генетичне ураження, трисомія за 18-ою хромосомою, друга за поширенням після синдрому Дауна.
- Синдром Ейкарді — рідкісний генетичний синдром, який характеризується ураження головного мозку і очей.
- Синдром Елліса — ван Кревельда — генетичне порушення за типом скелетної дисплазії.
- Синдром Жильбера — пігментний гепатоз, синдром з аутосомно-домінантиним типом успадкування.
- Синдром Золлінгера — Еллісона — патологічний стан, що виникає внаслідок підвищеної продукції гастрину ульцерогенною аденомою підшлункової залози.
- Синдром Кавасакі (ще — хвороба Кавасакі) — гострий гарячковий патологічний стан скоріше за все імуно-алергічного походження, що характеризується ураженням коронарних та інших судин з можливим утворенням аневризм, тромбозів та розривів судинної стінки.
- «Синдром Капгра» — психопатологічний синдром, при якому хворий має рідку маячню у вигляді того, що його або когось з рідних чи близьких (в тому числі, й домашніх тварин) підмінили двійником.
- Синдром Кейтеля — рідкісна аутосомно-рецесивна патологія з виникненням ненормальної кальцинації хрящів із укороченням дистальних фаланг пальців, наявністю вогнищ звапнення у вушних раковинах, в хрящах носа, гортані, трахеї, ребер; туговухістю; периферичним стенозом легеневої артерії і гіпоплазією середньої зони обличчя.
- Синдром Клайнфельтера — хромосомна аномалія, яка включає різні варіанти полісомії по хромосомам X та Y у осіб чоловічої статі: 47, XXY; 47, XYY; 48, XXXY; 48, XYYY; 48 XXYY; 49 XXXXY; 49 XXXYY.
- Синдром Корсакова — різновид амнезії.
- Синдром Котара — психопатологічний розлад, який ще називають нігілістичним маренням або синдромом «ходячого мерця».
- Синдром Криглера-Найяра — сімейна форма вродженої гіпербілірубінемії, при якій відбуваються окрім жовтяниці тяжкі порушення центральної нервової системи, дегенерація базальних гангліїв.
- Синдром Лаєлла — тяжке імуноалергічне захворювання, переважно індуковане лікарськими препаратами.
- Синдром Лауна — Ґанонґа — Левайна — один з видів синдрому передчасного збудження шлуночків серця.
- Синдром Лея — рідкісний спадковий нейрометаболічний синдром, при якому йде незапальне ураження центральної нервової системи та м'язів.
- Синдром Маккюна—Олбрайта (також синдром Олбрайта, Маккюна—Олбрайта—Штернберга) — рідкісний вроджений розлад розвитку, який проявляється в дитинстві чи ранньому підлітковому віці й поєднує полістомічну фіброзну дисплазію кістки, пігментацію шкіри по типу «кава з молоком» та ендокринну патологію.
- Синдром Марфана — аутосомно-домінантне генетичне захворювання сполучної тканини.
- Синдром Меллорі — Вейса (ще — шлунково-стравоходний розривно-геморагічний синдром) — поверхневі розриви слизової оболонки черевного відділу стравоходу та кардіального відділу шлунку при тривалому рецидивному блюванні. Це супроводжується кровотечею.
- Синдром Менкеса — інша назва хвороби Менкеса.
- Синдром Морганьї — Адамса — Стокса — раптова тимчасова втрата свідомості, що виникає через раптове зменшення серцевого викиду.
- Синдром Морріса — вроджена нечутливість до андрогенів, хромосомна мутація.
- Синдром Патау (іноді — синдром Бартоліна-Патау) — хромосомна аберація, при якій пацієнт має додаткову копію 13-ї хромосоми, що призводить до генетичного захворювання.
- Синдром Пейтца — Єгерса — рідкий генетично обумовлений гастроінтестинальний поліпоз, що характеризується утворенням поліпів, наявністю пігментних плям на шкірі та слизових оболонках.
- Синдром Прайса — генетичний дефект ферменту кінуренінгідроксилази, що призводить до появи склеродермії.
- Синдром Рейно — патологічний стан, більше відомий як хвороба Рейно, характеризується нападоподібними спазмами артерій пальців кисті, рідше стоп, що проявляється при цих нападах блідістю цих відділів, болем в них і парестезіями.
- Синдром Ретта — спадковий психопатологічний синдром, що зустрічається майже виключно у дівчат та спричинює тяжку розумову відсталість.
- Синдром Рейтера — стан, який проявляється тріадою: гострий уретрит, кон'юнктивіт і артрит. В основі його запальне ураження суглобів, що розвивається на тлі сечостатевої або кишкової інфекції.
- Синдром Рея — невідкладний стан, що виникає у дітей чоловічої статі під час лікування гарячки в клінічному перебігу вірусних захворювань (грипу та інших ГРВІ, рідше кору, вітряної віспи, тощо), препаратами, що містять ацетилсаліцилову кислоту. Синдром характеризується швидко прогресуючою токсичною енцефалопатією та розвитком жирової інфільтрації печінки.
- Синдром Ротора — рідкісне спадкове доброякісне ураження печінки, при якому відбувається жовтяниця за рахунок прямого білірубіну.
- Синдром Сваєра (ще — дисгенезія гонад 46,XY) — генетичне захворювання, пов'язане з мутацією в Y-хромосомі, яка призводить до формування жіночого фенотипу в індивіда з «чоловічим» генотипом 46,XY.
- Синдром Стівенса — Джонсона — тяжке імунокомплексне захворювання, що характеризується утворенням пухирів на шкірі та слизових оболонках порожнини рота, горла, очей, статевих органів.
- Синдром Тада — патологічний спадковий стан через недостатність ферменту триптофанпіролідази, що спричиняє глибоку розумову відсталість, нанізм та мозочкову атаксію.
- Синдром Такаясу — автоімунне запальне ураження невідомого походження, що відбувається в аорті та її відгалуженнях.
- Синдром Тітце — болючість та, іноді, припухання у місцях приєднання до груднини хрящів верхніх ребер.
- Синдром Туретта — спадковий нейропсихічний розлад, який розпочинається у дитинстві й характеризується численними фізичними тиками та хоча б одним голосовим тиком, які характерно посилюються та спадають.
- Синдром Фредеріка — стан ураження електричної провідності серця, коли відбувається поєднання повної артіовентрикулярної блокади з фібриляцією або тріпотінням передсердь.
- «Синдром Хартнапа» — спадковий патологічний стан, клінічний синдром, що характеризується дерматитом, періодичними нападами мозочкової атаксії, гіпераміноацидурією та підвищеним виділенням нирками індолацетату і триптофану.
- Синдром Чарліна (ще — синдром носовійкового нерва) — симптомокомплекс, що розвивається при захворюванні носовійкового нерва і характеризується нападами болю в області ока і відповідній половині носа, висипаннями на шкірі носа і чола, змінами в передньому відділу ока (кон'юнктивіт, кератит, ірит або виразка рогівки), гіперемією і набуханням слизової оболонки носа (з рясним виділенням, особливо під час нападу).
- Синдром Шегрена — автоімунне ураження, яке відносять до системних хвороб сполучної тканини. Характеризується ураженням головним чином слинних і слізних залоз.
- Синдром Шиена (також відомий як синдром Шихана та післяпологовий інфаркт / некроз гіпофіза) — патологічний стан, що виникає внаслідок післяпологової кровотечі та артеріальної гіпотензії, коли кровопостачання гіпофіза різко зменшується, виникає гіпоксія та його некроз.
- Синдроми, у назві яких використані порівняння з чимось або кимось, іноді з видатною особою, яка була яскравим носієм певного синдрому:
- Синдром «Аліси в країні чудес» або «Аліси в Задзеркаллі» — синдром деперсоналізації і дереалізації, коли втрачається орієнтація в просторі, з'являється загальне відчуття, що тіло або його частина не належить людині, є галюцинації: рухаються стіни, різко відростають або навпаки коротшають ноги, тобто відбувається все те, що й з героїнею однойменних книжок Льюїса Керролла.
- Синдром Діогена (також — синдром старечої вбогості) — психічний розлад, характерними рисами якого є вкрай зневажливе ставлення до себе, внутрішня вбогість, соціальна ізоляція, апатія, схильність до накопичення та збирання всячини і відсутність сорому. Синдром назвали на честь давньогрецького філософа Діогена.
- Синдром китайського ресторану (ще — синдром глутамату натрію) — клінічний розлад, що містить набір симптомів, які включають головний біль, почервоніння обличчя, посилене потовиділення, відчуття дискомфорту в ротовій порожнині. Стан бездоказово пов'язують з вживання харчової добавки — глютамату у ресторанах китайської їжі.
- Синдром котячого крику — рідкісне генетичне захворювання, яке пов'язане з відсутністю частини 5 хромосоми.
- Синдром Неймеген (ще — синдром хромосомних поломок Неймеген) — хромосомна нестабільність, поширена у слов'ян, яка характеризується мікроцефалією, яка поєднана з первинним імунодефіцитом, підвищеною чутливістю до радіоактивного випромінювання та високою схильністю до лімфоїдних пухлин.
- Синдром Піквіка (ще — крайній ступінь ожиріння з альвеолярною гіповентиляцією) — хронічна снозалежна дихальна недостатність, підтип обструкційного апное сну. Названий на честь роману Чарлза Діккенса «Посмертні записки Піквікського клубу», де один з другорядних персонажів «жирний хлопець», слуга Джо засинав, сидячі на стільці.
- Синдром Протея — рідке вроджене захворювання, при якому відбувається атипове аномальне швидке зростання кісток та шкіри.
- Синдром саванта (від фр. savant — «вчений») — прояв у людини екстраординарних здібностей в одній чи кількох вузьких галузях, що, як правило, є вторинним явищем при деяких формах порушень розвитку (аутизм, синдром Аспергера, тощо) або виникає після черепно-мозкової травми.
- Синдром «Сплячої Красуні» (також — синдром Клейне–Левина) — психічний розлад, при якому відзначають аномальну тривалість сну, який переривається лише на фізіологічні потреби (їжа, фізіологічні відправлення), та роздратування, коли таку людину пробують будити і дорікають, що вона багато спить. Цей синдром може з'являтися лише кілька разів на рік і тривати 3-6 днів.
- Синдром Ундіни (або Ондіни) — рідке ураження центрів дихання.
- Синдром Шоу Трумена — ілюзія переслідування, при якій суб'єкт впевнений, що його життя являє собою сцени реаліті-шоу.
Психологія
- Синдром вболівальника (також — синдром фаната) — відчуття, іноді занадто перебільшене, афектоване, причетності до подій (найчастіше в спорті), яке виникає при перегляді цих подій, в яких носій синдрому безпосередньої участі не бере, при їх обговоренні, тощо.
- Синдром Вертера — інша назва ефекту Вертера, хвилі наслідуваних самогубств, які відбуваються після такого резонансного самогубства, що широко висвітлено телебаченням або іншими ЗМІ.
- Синдром Доріана Грея — патопсихологічний розлад, що виражається у перебільшенні культу молодості, який розглядає можливе тривале збереження способу життя, у тому числі і сексуального, в рамках особливостей, властивих юнацькому, або молодому періоду життя.
- Синдром «Колобка» — психологічне відчуття невпевненості в собі, яке за собою веде високий рівень запальності та агресії.
- Синдром навченої безпорадності — стан людини або тварини, в якому вона навчилася поводитися безпорадно, навіть якщо з'являється можливість покращення ситуації.
- Паризький синдром — психологічний розлад у туристів, здебільшого японських, які відвідують Францію.
- Синдром «Піноккіо» (також — гелотофобія) — психологічне відчуття страху через очікування того, що над таким індивідуумом будуть сміятися, що призводить до скутості його рухів, надмірної їх обережності.
- Синдром «Попелюшки» — психологічне відчуття надмірного очікування від життя і гіпертрофованої жалості до себе.
- Синдром Стендаля — психологічний розлад, при якому вплив, який чиниться творами мистецтва на психіку людини, виражається у певних фізіологічних змінах (відчуття крайнього захоплення).
- Стокгольмський синдром — психологічний стан, який виникає при захопленні заручників, коли вони за певного часу починають симпатизувати викрадачам або навіть ототожнювати себе з ними.
- Синдром студента — форма прокрастинації, яка полягає в тому, що людина, якій дали завдання, починає повністю зосереджуватись на ньому якомога пізніше до того моменту, коли треба завдання закінчити.
Криптографія
Програмування
Космонавтика
- Синдром Кесслера — гіпотетичний розвиток подій на навколоземній орбіті, коли космічне сміття, що з'явилося внаслідок численних запусків штучних супутників, призводить до цілковитої непридатності ближнього космосу для практичного використання.
Бджільництво
Музика
Кіно
Література
- «Синдром стерильності» — роман української письменниці Наталки Сняданко, що його вперше опублікували 2006 року у видавництві «Нора-Друк» у Києві.
- «Синдром Петрушки» — роман Діни Рубіної, що вперше надрукувало російське видавництво «Эксмо» 2011 року.
- «Синдром п'яного серця» — збірка документально-біографічних новел російського письменника Анатолія Приставкіна, яка вийшла друком 2015 року у видавництві «РИПОЛ классик».
- «Синдром Фенікса» — роман російського письменника Олексія Слапковського, що вперше надрукував часопис «Знамя» у номері 11 за 2006 рік.
Метафори
- Китайський синдром — іронічне словосполучення, що спочатку позначало гіпотетичну тяжку аварію на атомній електростанції з проникненням ядерного палива в ґрунт.
- Синдром високого маку — іронічне зневажливе словосполучення, що описує соціальний феномен, за якого обдарованих від природи осіб зневажають, вони зазнають нападок та ганьбляться через свої здібності чи досягнення, які вирізняють їх з-поміж оточення.
- Синдром щезлої білої жінки — термін, який використовується переважно західноєвропейськими та американськими соціальними науковцями та медіа-коментаторами для опису надмірного (у порівнянні з іншими випадками) виділення часу для висвітлення у засобах масової інформації, особливо на телебаченні, випадків зникнення людини безвісти, коли така людина є молодою, білою жінкою/дівчинкою з вищого середнього класу.
|